|
Читайте также: |
5.Україна у другій половині 1920 р. на поч.. 1921 рр.
Залишки денікінських військ (понад 30 тис. чол..) перейшли в Крим під керівництво П. Врангеля. В розпал наступу червоної армії на польські сили у червні 1920р., Врангель вивів свої війська з Криму. Захопивши територію до Олександрівська, Синельникове, війська Врангеля були зупинені на підступах до Катеринослава.
Проти військ Врангеля більшовики створили Південний фронт під командуванням М. Фрунзе. Більшовики у вересні 1920р. уклали угоду з махновцями про спільні дії проти Врангеля. Вони погодилися на всі умови Н. Махна – надати автономію Гуляй-польському району, звільнити всіх заарештованих махновців і анархістів та ін… 7 листопада 1920 р. почався штурм Перекопу, який тривав 5 днів. 17 листопада Крим повністю перейшов під контроль більшовиків.
Після розгрому Врангеля, більшовики почали операції по ліквідації залишків врангелівських військ (було розстріляно десятки тисяч білогвардійців ). 25 листопада 1920р. почалася операція по ліквідації махновських військ. Командири махновських бригад були заарештовані і розстріляні. Частині військ вдалося вирватися. Поповнивши свої сили, махновці вели активну боротьбу проти більшовиків до вересня 1921р..
Після підписання Ризького договору, Директорія втратила свого останнього союзника. Директорія не мала ні військових сил, ні території в Україні. Війська УНР перейшли на територію, що відійшла Польщі і перестали існувати як організована військова сила. У листопаді 1921р. з цих бійців було сформовано загони добровольців, які перейшли у наступ в Україну. Він дістав назву «Другого зимового походу військ УНР».
Отже, з розгромом військ Врангеля, Махна, УНР на всій території України встановилася радянська влада так як не залишилося збройних сил, які могли б протистояти більшовикам.
ІІІ. Закріплення нового матеріалу:
1. Коли і з якою метою утворилася Директорія?
2. Які наслідки боротьби Директорії з гетьманським режимом?
3. Як ви оцінюєте діяльність гетьманського режиму?
4. Чи виправдала Директорія сподівання населення на покращення свого життя?
5. Коли утворилася ЗУНР? Які території вона об’єднувала?
6. Чи підтримувало українське населення політику більшовиків у 1919 р. під час їх другого перебування при владі в Україні? Поясніть чому?
7. Коли було укладено Варшавський договір та які його наслідки?
8. Які наслідки боротьби за владу в Україні у 1920 – 1921рр.?
Хронологічний диктант:
Що сталося: 1) у ніч на 14 листопада 1918р.; 2) 14/ХІІ- 1918р.;
3)26 /ХІІ-1918р.; 4) 22/І-1919р.; 5) 23-29/І-1919р.; 6) 5/ІІ-1919р.;
7) 31/VІІІ-1919р.; 8) 25/ІV-1920р.?
ІV. Домашнє завдання: Л – 2 с. 123 – 189; Л – 4 с. 171 – 214; конспект.
Тема № 12.Культура і духовне життя в 1917 – 1921рр.
План:
1.Нові тенденції та чинники розвитку в культурно-освітній діяльності у 1917 – 1921 рр.
2.Подвижництво творців і діячів культури, їхній внесок у вітчизняну та світову культуру в 1917 – 1921 рр..
3.Релігійне життя.
4.Діяльність більшовиків у сфері культури.
І. Повторення пройденого матеріалу:
1. Коли і з якою метою утворилася Директорія?
2. Які наслідки боротьби Директорії з гетьманським режимом?
3. Як ви оцінюєте діяльність гетьманського режиму?
4. Чи виправдала Директорія сподівання населення на покращення свого життя?
5. Коли утворилася ЗУНР? Які території вона об’єднувала?
6. Чи підтримувало українське населення політику більшовиків у 1919 р. під час їх другого перебування при владі в Україні? Поясніть чому?
7. Коли було укладено Варшавський договір та які його наслідки?
8. Які наслідки боротьби за владу в Україні у 1920 – 1921рр.?
Хронологічний диктант:
Що сталося: 1) у ніч на 14 листопада 1918р.; 2) 14/ХІІ- 1918р.;
3)26 /ХІІ-1918р.; 4) 22/І-1919р.; 5) 23-29/І-1919р.; 6) 5/ІІ-1919р.;
7) 31/VІІІ-1919р.; 8) 25/ІV-1920р.?
ІІ. Робота з матеріалом теми:
1.Нові тенденції та чинники розвитку в культурно-освітній діяльності у 1917 – 1921 рр.
В період визвольної боротьби у 1917-1921рр., не зважаючи на великі труднощі, відбувався активний процес національно -культурного відродження України. Вперше за багато століть розвитком української культури опікувалася держава. Відродження української державності викликало сплеск розвитку української культури. В той же час, національно-визвольна боротьба розколола суспільство на ворожі табори. Інтелектуальна діяльність втрачала престиж. Втрати освічених людей у 1917 – 1921рр. були великими. Тисячі діячів культури емігрували за кордон.
Кожен з революційних урядів зробив свій внесок у розвиток української культури.
Діяльність Ц.Р. поклала початок українському відродженню у ХХ ст.. Почалося створення системи української освіти. Вирішувалися питання учительських кадрів, видання підручників. У короткі терміни було відкрито 53 українські гімназії, складено навчальні програми. Проводилася українізація освіти. В університетах відкривалися кафедри історії України, української літератури, мови. Було відкрито Педагогічну академію.
За часів П. Скоропадського 6 жовтня 1918р. було відкрито перший державний український університет у Києві, 22 жовтня 1918р. – в Кам’янці – Подільському. Було відкрито близько 150 шкіл. В російськомовних школах вводилися українознавчі предмети: українська мова, історія, географія України.. Було відкрито Архітектурний, Вищий технічний, Київський клінічний інститути..Викладання велося українською мово.
В період Директорії умови для розвитку освіти значно ускладнилися.
Наприкінці 1920р. в налічувалося 21,9 тис. загальноосвітніх шкіл. Чисельність учнів виросла з 1,7 млн. у 1917р. до 2,25 млн. у 1920р..
Велика увага приділялася виданню українських підручників. Тільки Товариство шкільної освіти на чолі з І. Стешенком у Києві 1918р. випустило у світ 2 млн. навчальних видань.
Велику роль у розвитку української освіти проводили культурно-освітні організації «Просвіти». До червня 1921р. чисельність «Просвіт» зросла до 4227.
Незважаючи труднощі революційного часу, продовжувала розвиватися українська наука. Активно працювали видатні вчені: історики М. Грушевський, Д. Яворницький, Д. Багалій, геофізик В. Вернадський, фізіолог А. Кримський, біохімік О.Палладін, мостобудівник Є. Патон, хімік Л. Писаржевський ін.. 24 листопада 1918 р. було урочисто відкрито Українську Академію наук (УАН)
Вона мала три відділи: історико-філологічний, фізико-математичний, соціально-економічний. За часів Директорії матеріальне становище Академії Наук погіршилося. Навіть були пропозиції ліквідувати її так як вона була створена в період гетьмана.
2.Подвижництво творців і діячів культури, їхній внесок у вітчизняну та світову культуру в 1917 – 1921 рр..
Національнареволюція1917 – 1921рр. викликала пожвавлення літературного життя. В українську літературу прийшла талановита молодь – П. Тичина, М.Рильський. В.Чумак та ін…Захоплені процесом українського державотворення, вони підтримували цей процес. Шістнадцятилітній Василь Чумак у своєму вірші «До праці» писав: «Вставай милий брате, бо сором нам спати; Ми спали століття – доволі вже сон!» (В. Чумак був розстріляний денікінцями). В. Сосюра від листопада 1918р.. до лютого 1920р. був вояком Армії УНР. Велика увага приділялася книгодрукуванню. Виникли приватні, кооперативні видавництва. Значно збільшилася кількість журналів, газет українською мовою. За часів Гетьманату великими тиражами друкувалися твори як молодих літераторів (П.Тичини, М.Рильського ін..) так і класиків
(П. Мирного, С. Васильченка, В. Стефаника …) Розвивалася українська фольклористика.
Активно розвивалося театральне мистецтво. Зокрема, театр М. Садовського. Ставилися п’єси Т. Шевченка, І. Карпенка-Карого, Панаса Мирного, М. Старицького та ін…Діяв молодіжний театр Леся Курбаса. Розвивалося музичне мистецтво – Г. Верьовка, М. Леонтович, Б. Лятошинський, К. Стеценко…Важливою подією в українському мистецтві стало відкриття у 1918р. Державного симфонічного оркестру. Симфонічні оркестри діяли також у Харкові, Катеринославі, Одесі. За часів Гетьманату було створено Перший український національний хор під керівництвом О. Кошиця. Незабаром було створено Другий національний хор. У 1919р. вони з ініціативи К. Стеценка об’єдналися в Державну українську мандрівну капелу (в абревіатурі – «Думка»).
Значним явищем в українському мистецтві стало відкриття у грудні 1917р. Української академії мистецтв. Тут творили В. і Ф. Кричевські, М. Бойчук, Г. Нарбут ін…
3.Релігійне життя.
Зміни, що відбувалися в українському суспільстві в період національної революції 1917 – 1921рр., не оминули і церкву. Поширюється прагнення демократизувати церковне життя, повернути автокефалію Українській православній церкві.
Автокефальна церква – православна церква, яка має цілковиту самостійність у розв’язанні організаційних і культових питань.
У травні 1920р. на пленумі «Всеукраїнської православної церковної ради» було проголошено автокефалію Української православної церкви. У жовтні 1921р. відбувся Всеукраїнський православний церковний собор, який обрав першим єпископом УАПЦ та митрополитом київським та всія України Василя Липківського.
В період радянської влади проводилася політика войовничого атеїзму. Руйнувалися культові споруди. Релігійне життя перебувало під пильним контролем держави. Священники зазнавали переслідувань. В свою чергу, священники намагалися чинити опір більшовицькій політиці. Вони брали участь у створенні антирадянських організацій, приєднувалися до повстанських рухів.
4.Діяльність більшовиків у сфері культури.
У 1919р. на значній частині українських земель було встановлено радянську владу. За сферу освіти відповідав Народний комісаріат освіти. Українізацію освіти, яка відбувалася в період Ц.Р., Гетьманату, Директорії, було перервано. У липні 1919р. Раднарком УСРР схвалив «Положення про єдину трудову школу УСРР». Навчання у такій школі здійснювалося в два ступені: перший – охоплював дітей віком з 8 до 13 років (чотири класи), другий – з 14 до 17 років (три класи). Скасовувалися перевідні і випускні екзамени, домашні завдання учням, ліквідовувалася 5-ти бальна система оцінювання знань. У липні 1920р. Наркомос УСРР видав «Декларацію про соціальне виховання дітей». У ній зазначалася необхідність виховання дітей в дусі комунізму, трудового виховання, поєднання навчання і виховання у єдиному процесі. Після закінчення семирічки випускники могли продовжувати навчання у середніх професійно-технічних школах. З 1920 р. в школах почалося впровадження української мови. Проводилася значна робота по ліквідації неписьменності. Все населення від 8 до 50 років, що не вміє читати і писати, зобов’язане вчитися грамоті рідною мовою. Робочий день тих, хто навчався в школах для неписьменних, скорочувався на 2 години зі збереженням зарплати.
З приходом більшовиків до влади у 1919р. відбувалися зміни і у сфері культури. У 1919р. уряд УСРР всі кращі театри націоналізував і перетворив на державні. Навесні 1919р. було утворено перший театр УСРР ім.. Т.Шевченка, до якого увійшли Театр драми і опери і «Молодий театр у Києві» Леся Курбаса. Однією з кращих вистав об’єднаного колективного була інсценізація поеми Тараса Шевченка «Гайдамаки» (постановник Лесь Курбас). У травні 1919р. уряд радянської України прийняв декрет «Про знесення з майданів та вулиць пам’ятників, збудованих царям та царським посіпакам». Ці пам’ятники будуть знесені. Масово в Україні почнуть встановлювати пам’ятники Т. Шевченку, Карлу Марксу, більшовицьким революціонерам.
ІІІ. Закріплення нового матеріалу:
1. Як розвивалася освіта в період Ц.Р., Гетьманату, Директорії?
2. Яким було становище літератури в період національної революції?
3. Охарактеризуйте становище театрального, музичного мистецтва.
4. Які зміни відбувалися в релігійному житті України в період національної революції?
5. Розкрийте основні заходи більшовицької влади по розвитку освіти у 1919р.
Хронологічний диктант:
Що сталося: 1) у ніч на 14 листопада 1918р.; 2) 14/ХІІ- 1918р.;
3)26 /ХІІ-1918р.; 4) 22/І-1919р.; 5) 23-29/І-1919р.; 6) 5/ІІ-1919р.;
7) 31/VІІІ-1919р.; 8) 25/ІV-1920р.; 6 жовтня 1918р.; 24 листопада 1918р.; у травні 1920р.; у жовтні 1921р..?
ІV. Домашнє завдання: Л – 2 с. 190 - 206; Л – 4 с. 214 – 233; конспект.
Тема:№13. Політика «воєнного комунізму». Утворення СРСР.
План:
1. «Воєнний комунізм» в Україні у 1920р..
2.Міжнародне становище України на поч.. 20-х рр..
3.Внутрішнє становище України на поч..20-х рр.
Передумови включення УСРР до складу СРСР
5.Статус України у складі Радянського Союзу.
І. Повторення пройденого матеріалу:
1. Як розвивалася освіта в період Ц.Р., Гетьманату, Директорії?
2. Яким було становище літератури в період національної революції?
3. Охарактеризуйте становище театрального, музичного мистецтва.
4. Які зміни відбувалися в релігійному житті України в період національної революції?
5. Розкрийте основні заходи більшовицької влади по розвитку освіти у 1919р.
Хронологічний диктант:
Що сталося: 1) у ніч на 14 листопада 1918р.; 2) 14/ХІІ- 1918р.;
3)26 /ХІІ-1918р.; 4) 22/І-1919р.; 5) 23-29/І-1919р.; 6) 5/ІІ-1919р.;
7) 31/VІІІ-1919р.; 8) 25/ІV-1920р.; 6 жовтня 1918р.; 24 листопада 1918р.; у травні 1920р.; у жовтні 1921р..?
ІІ. Робота з матеріалом теми:
1. «Воєнний комунізм» в Україні у 1920р..
Програма більшовицької партії ставила за мету побудову комунізму. Тож прийшовши до влади в Росії у 1917р., вони і почали проводити політику, яка дістала назву «воєнного комунізму».
Її основні принципи:
1. Націоналізація усіх підприємств – протягом 1920р. було націоналізовано понад 11 тис. підприємств, де працювало 82% робітників;
2. Продовольча розкладка (продрозкладка) – кожній губернії, кожному селянському господарству доводився план здачі зерна. Селянам залишали лише прожитковий мінімум і посівний фонд. Продрозкладку здійснювали продзагони, яким допомагали комітети незаможних селян. Комнезами почали створювати у травні 1920р.. Восени 1920р. вже налічувалося 11 тис. комнезамів. Фактично комнезами представляли більшовицьку владу на селі. На комнезами покладалася задача боротися з заможними селянами і збирати зерно у селян. За це їм дозволялося залишати собі 25% відібраного зерна.;
3. Заборона вільної торгівлі;
4. Згортання грошового обігу;
5. Запровадження карткової системи розподілення товарів;
6. Загальна трудова повинність;
7. Мілітаризація праці. Так у січні 1920р. було створено «Українську трудову армію» - 30 тис. чол.. Це мало певний позитивний результат, але не могло бути реальним шляхом виходу з економічної кризи так як «трудармійці» не отримували зарплати і відповідно не мали стимулу до праці.
У грудні 1920р. Всеросійський з’їзд рад у Москві прийняв план ГОЕЛРО. Це був перший перспективний план, розрахований на декілька років. Ним передбачалося будівництво електростанцій, шахт. Матеріальне забезпечення виконання цього плану покладалося на сільське господарство. Методом продрозкладки у селян вилучали зерно. Селяни ж, в свою чергу, вимагали як найскорішого її скасування. Тож план ГОЕЛРО не враховував інтереси селян.
Більшовики були переконані, що комунізм – справа недалекого майбутнього. Але їх політика викликала велике невдоволення і у робітників і селян. Тож незабаром більшовики змушені будуть відмовитися від політики «воєнного комунізму».
2.Міжнародне становище України на поч.. 20-х рр..
На поч. 20-х рр.. українські землі знаходилися у складі Румунії, Чехословаччини, але найбільше земель входило до складу УСРР. Розбивши війська Врангеля в листопаді 1920р., більшовики остаточно запили владу в Україні.
Незважаючи на свій напівзалежний статус від Росії, УСРР на поч.. 20-х рр.. проводила досить активну зовнішню політику.
Протягом 1921р. було встановлено дипломатичні відносини з Литвою, Латвією, Естонією, Польщею. Укладено торгівельні угоди з Австрією, Німеччиною, Чехословаччино.. У квітні 1921р. у Берліні укладено угоду з Німеччиною про обмін військовополоненими.
2 січня 1922р. в Анкарі було підписано Договір про дружбу і братерство з Туреччиною. В 1922р. на Україну було поширено дію Раппальського німецько - російського договору. УСРР мала свої дипломатичні представництва в багатьох країнах. Представники УСРР були учасниками більш ніж 60 міжнародних договорів.
Таким чином, на поч.. 20-х УСРР проводила досить активну зовнішню політику. Та з входженням УСРР до складу СРСР її зовнішньополітичну активність було фактично повністю припинено. Зовнішня політика УСРР перейшла під контроль Москви.
3.Внутрішнє становище України на поч..20-х рр.
На поч.. 20-х рр. економіка України знаходилася в глибокій кризі. Цьому сприяли воєнні дії протягом семи років (1914 – 1921рр.), а також більшовицька політика «воєнного комунізму». Промислове виробництво становило 1/10 частину його довоєнного: виробництво
металу становило 5% довоєнного рівня (з 57 печей працювала 1 доменна піч), на 50% було зруйновано залізниці, не працювали чорноморські порти. У сільському господарстві різко скоротилися посівні площі, поголів’я коней, худоби. Значно зменшилося виробництво зерна. Головною перешкодою до відбудови села була продрозверстка. Селянам, як би багато зерна вони не виростили, залишали мінімум для проживання і посіву. Все інше зерно селяни повинні були здати державі. У 1921р. сталася посуха, що призвело до неврожаю. В результаті почався голод. Він охопив також Поволжя, Північний Кавказ, а в Україні – південні, степові райони. Катастрофічне становище склалося в Катеринославській, Донецькій, Запорізькій, Одеській, Миколаївській, Харківській губерніях. Незважаючи на це:
- Голодуючі губернії не звільнялися від продрозверстки;
- Північні губернії не мали можливості допомогти голодуючим;
- Іноземна допомога, що надходила в одеський порт, не залишалася в Україні, а вивозилася в Росію;
- В Україну було переселено 440тис. голодуючих з Поволжя і Північного Кавказу.
Від голоду в Україні померло 1,5 – 2 млн. чол..
Суспільно-політичне життя в Україні характеризувалося багатопартійністю.
- Правлячою партією була КП(б)У – вона дотримувалася теорії «державного комунізму»: суспільна власність, відсутність ринкових відносин, централізоване керівництво економікою..);
- Існували також не більшовицькі комуністичні партії:
1. Українська комуністична партія (боротьбистів);
2. Українська комуністична партія (укапістів);
3. Українська партія борьбистів;
4. Єврейська комуністична партія.
Вони дотримувалися доктрини «української революції»: виступали за збереження приватної власності, ринкових відносин, проти централізованого управління економікою.. У 1922 – 1925 рр
Ці партії були ліквідовані. Встановилася монополія КП(б)У.
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 108 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |