Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Визначення можливих факторів небезпеки і шкідливості в готелі.

У проекті повинні бути розроблені заходи щодо забезпечення нешкідливих умов праці на робочих місцях.

Нормативна температура, вологість і чистота повітря в приміщеннях повинна підтримуватись за допомогою систем опалення, вентиляції і правильної організації виробничого процесу.

Забруднення повітря. Усі приміщення готелю, де працює персонал, повинні бути просторими, мати досить високі стелі, бути оснащеними природною або примусовою вентиляцією, що забезпечує нормальну циркуляцію повітря і виключає проникнення сторонніх запахів.

Температура, вологість і швидкість руху повітря. Ці параметри мають сильний вплив на стан людини, її працездатність і регулюються за допомогою системи опалення. Температура повітря в приміщеннях повинна бути не нижче 18 °С, вологість повітря в теплий період року 30…60%, у холодний - не більш 70%, швидкість руху повітря в холодний період - до 0,3 м/с, у теплий - до 0,5 м/с.

Рівень шуму. У готелях повинні дотримуватися протишумні правила, до яких належать такі. Підлоги в коридорах, холах і вітальнях мають покриватися звукопоглинаючими килимами або покриттями, що їх замінюють. Телевізори мають встановлюватися лише в номерах або спеціальних приміщеннях, а телефон загального користування - подалі від житлових кімнат у спеціальних кабінах або під акустичним ковпаком. Для зменшення шуму в житлових і громадських приміщеннях використовують спеціальні звукоізолюючі вікна і двері, звукоізолюючу обробку стін.

Освітленість. При недостатній освітленості з'являються зорова втома, загальна млявість, погіршення зору, знижується продуктивність праці. У приміщеннях повинне бути природне (не менш одного вікна) і штучне освітлення, що забезпечує освітленість цілодобово при лампах розжарювання - 100 лк, при люмінесцентних лампах - 200 лк, у коридорах - природне або штучне освітлення.

Кожне робоче місце повинне бути освітлене відповідно до норм, освітлення не повинне здійснювати осліплюючої дії. Штучне освітлення може бути загальним, місцевим і комбінованим. Застосування лише місцевого освітлення на робочих місцях не допускається. Існує також аварійне освітлення на випадок евакуації.

Щоб запобігти утворенню і насиченню повітря виробничих приміщень шкідливими речовинами, необхідно забезпечити використання сучасної технології та обладнання.

У гарячих цехах ресторанів теплонапруженість не повинна перевищувати 200-210 Вт на 1 м² виробничої площі.

На рабочих місцях біля печей, плит, жарочних шаф та іншого обладнання, яке працює з підігрівом, необхідно застосовувати повітряне душування.

Для запобігання виділенню конвективного і променевого тепла необхідно:

• застосовувати секційно-модульоване обладнання;

• максимально заповнювати посудом робочу поверхню плит, своєчасно регулювати потужність електроплит.

Підприємства повинні бути забезпечені сертифікованим обладнанням відповідно з нормами оснащення підприємств громадського харчування. Особливу увагу треба звертати на розташування обладнання, яке б забезпечило поточність виробничого процесу і вільний доступ для технічного і технологічного обслуговування та використання засобів малої механізації.

Обладнання повинно бути виготовлене з антикорозійних матеріалів, а конструкція його повинна забезпечувати можливість легкого розбирання для санітарної обробки. Для обробки сирих та готових продуктів повинно бути окреме обладнання.

Особливу увагу у проекті (наприклад, окремого приміщення об’єкту готельно-ресторанного господарства) необхідно звернути на освітлення робочих місць. У зв'язку з тим, що розмір і кількість віконних отворів вибираються студентом архітектурно, то в даному розділі проводиться їх розрахунок відповідно до ДБН В.2.5-28-2006.

Площа віконних отворів визначається за формулою:

;

де розрахункова площа вікон, м;

S_П - площа підлоги приміщення, м;

e_min - нормоване значення коефіцієнта природнього освітлення (табл.1), %;

К₃- коефіцієнт запасу, який залежить від особливостей вироб­ництва. Для підприємств ресторанного господарства К₃=1,2

η_о- світлова характеристика вікон (табл.2).

К₃._б. - коефіцієнт, який враховує затінення вікон сусідніми будо­вами (табл.4)

τ_о- загальний коефіцієнт світлопропускання, який враховує втра­ти світла при проходженні його через вікна. В залежності від конструкції вікон τ_о = 0,48;

r1 - коефіцієнт, який враховує збільшення коефіцієнта природнього освітлення через відбиття світла від стін, стелі тощо (таб.3).

Таблиця 1.

Значення коефіцієнта природнього освітлення е_min

Таблиця 2.

Значення світлової характеристики вікон

Таблиця 3.

Значення коефіцієнта r₁

Відношення глибини приміщення В до висоти від рівня умовної робочої поверхні до h1 верху вікна	Відношення відстані l розрахункової точки від зовнішньої стіни до глибини приміщень B	Середньозважений коефіцієнт відбиття рср. стелі, стін та підлоги
0,5	0,4	0,3
Відношення довжини приміщення l n до його глибини
0,5	1,0	2,0 і більше	0,5	1,0	2,0 і більше	0,5	1,0	2,0 і більше
Від 1 до 1,5	0,1 0,5	1,05 1,4 2,1	1,05 1,3 1,9	1,05 1,2 1,5	1,05 1,2 1,8	1,05 1,15 1,6	1,1 1,3	1,05 1,2 1,4	1,1 1,3	1,1 1,2
Більше 1,5 до 2,5	0,3 0,5 0,7	1,05 1,3 1,85 2,25 3,8	1,05 1,2 1,6 3,3	1,05 1,1 1,3 1,7 2,4	1,05 1,2 1,5 1,7 2,8	1,05 1,15 1,35 1,6 2,4	1,05 1,1 1,2 1,3 1,8	1,05 1,15 1,3 1,55	1,1 1,2 1,35 1,8	1,05 1,1 1,2 1,5
Більше 2,5 до 3,5	0,1 0,2 0,3 0,4 0,5 0,6 0,7 0,8	1,1 1,15 1,2 1,35 1,6 2,6 3,6	1,05 1,1 1,15 1,25 1,45 1,75 2,2 3,1	1,05 1,05 1,1 1,2 1,3 1,45 1,7 2,4	1,05 1,1 1,15 1,2 1,35 1,6 1,9 2,4	1,1 1,1 1,15 1,25 1,45 1,7 2,2	1,05 1,1 1,1 1,2 1,3 1,4 1,55	1,05 1,1 1,15 1,25 1,4 1,6 1,9	1,05 1,1 1,1 1,15 1,3 1,5 1,7	1,05 1,05 1,1 1,1 1,2 1,3 1,4

Продовження табл.3.

Продовження табл.3.

Таблиця 4.

Значення коефіцієнта Кз.б. у залежності від відношення відстані між будівлями Р, що проектуються до висоти розміщення карнизу сусідньої будови над підвіконням вікна Н буд., що розглядається

Результати розрахунків оформляються у вигляді таблиці (табл.5).

Таблиця 5.