Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

За охороною праці (Держнаглядохоронпраці) Міністерства праці

та соціальної політики України:*

— комплексне управління охороною праці;

— державний нагляд за додержанням вимог законодавчих та інших

нормативно-правових актів щодо безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, а також за проведенням робіт, пов'язаних з геологічним вивченням надр, їх охороною і використанням, переробкою мінеральної

сировини;

— координація робіт з профілактики травматизму невиробничого

характеру;

— проведення експертизи проектної документації та видача дозволів

на введення в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств,

об'єктів і засобів виробництва;

— координація науково-дослідних робіт з питань охорони праці

та підвищення ефективності державного нагляду за охороною праці,

контроль за їх виконанням, державне замовлення наукових досліджень

з цих питань;

— встановлення та розвиток міжнародних зв'язків з питань нагляду

за охороною праці.

Рішення Держнаглядохоронпраці, прийняті в межах його повноважень,

є обов'язковими для виконання центральними та місцевими органами

виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами,

установами і організаціями всіх форм власності та громадянами.

9. "Державний нагляд і громадський контроль за охо­роною праці". Державний нагляд (стаття 38) здійснюють: спеціаль­но уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагля­ду за охороною праці - Держнаглядохоронпраці: спеціально упов­новажений державний орган із питань радіаційної безпеки - Дер­жавний комітет України із ядерної та радіаційної безпеки; спеці­ально уповноважений державний орган з питань пожежної безпе­ки - Управління пожежної охорони МНС України; спеціально уповноважений державний орган з питань гігієни праці - Сані-тарно-епідеміологічна служба МОЗ України. В статтях 39 і 40 ви­значаються права і відповідальність, а також соціальний захист по­садових осіб спеціально уповноваженого центрального органу ви­конавчої влади з нагляду за охороною праці.

Громадський контроль за дотриманням законодавства про охо­рону праці (стаття 41) здійснюють профспілки, їх об'єднання в особі своїх виборних органів і представників. У разі відсутності профспілки громадський контроль здійснює уповноважена най­маними працівниками особа, яка наділена правом перевіряти стан охорони праці (стаття 42) і діс відповідно до типового положення.

Органи державного нагляду за охороною праці є незалежними від державних адміністрацій, господарських, громадських і полі­тичних організацій і діють відповідно до положень, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Державні інспектори або контролери органів державного нагля­ду мають право:

·
відвідувати в будь-який час підприємства, що контролюють­ся, перевіряти стан охорони праці, знайомитися з документацією та отримувати інформацію і пояснення роботодавця з питань, що перевіряються тощо;

·
видавати керівникам підприємств, керівним посадовим осо­бам міністерств, комітетів, об'єднань підприємств та ін., відповідаїь-ним за охорону праці працівникам держадміністрацій приписи (розпорядження), обов'язкові для виконання про виявлені пору­шення і недоліки в галузі охорони праці і про строки їх усунення;

·
призупиняти роботу підприємства або об'єкта, де виявлені не­безпечні для життя та здоров'я працюючих порушення норм І пра­вил охорони праці;

·
притягати до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушенні законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці;

·
подавати позов до прокуратури для притягнення до криміналь­ної відповідальності винних у порушенні вимог охорони праці, що призвело до матеріальних збитків або завдало шкоди працюючим;

·
надсилати роботодавцям або відповідальним посадовим осо­бам подання про невідповідність окремих посадових осіб займаній посаді або про накладання на них стягнення за порушення вимог охорони праці.

Громадський контроль здійснюють професійні спілки та їх об'єднання через свої виборні органи і представників (контро­лерів), а в разі відсутності профспілки - уповноважені трудовим колективом (найманими працівниками), які мають право без­перешкодно перевіряти стан охорони праці робочих місць, дільниць, цехів, відділів та інших підрозділів підприємств, інформувати ро­ботодавця про виявлені недоліки і вносити пропозиції по усунен­ню виявлених порушень. Уповноважені (контролери) повинні пройти навчання з питань охорони праці і трудового законодав­ства. Вони звільняються на час навчання і здійснення контролю від своїх безпосередніх трудових обов'язків зі збереженням серед­ньої заробітної плати, що зазначається в колективному договорі. Уповноважені трудових колективів (контролери) діють відповід­но до Типового положення, затвердженого Держнаглядохорон-праці і погодженого з профспілками.

Представники профспілок, вибрані па загальних зборах проф­спілок підприємства, мають право перевіряти стан охорони праці свого підприємства, подавати власнику звіт про виявлені порушен­ня і вносити пропозиції щодо покращення умов праці, пожежної безпеки, соціального стану та ін. Вимагати від роботодавця ви­конання прийнятих програм, планів, заходів із питань охорони праці й пояснення по цим питанням.

Триступеневий адміністративно-громадський контроль за охо­роною праці на виробництві здійснюється за такою схемою:

1.
ступінь - протягом робочої зміни або робочого дня контролю­ється хоча б один раз кожне робоче місце. Контроль здійснює майс­тер, бригадир, начальник зміни, черговий інженер та громадський інспектор по охороні праці, обраний зборами трудового колективу цеху, дільниці тощо. Всі виявлені порушення усуваються, а ті, що неможливо виправити силами контролюючих, занотовуються в жур­нал 1 ступеня контролю і доповідаються вищому керівництву.

2.
ступінь - здійснюється контроль не рідше одного разу на тиждень кожного структурного підрозділу начальником і іього структурного під­розділу (цеху, відділу, дільниці) і громадським інспектором трудового колективу або профспілки підприємства чи структурного підрозділу.

Недоліки або порушення вимог охорони праці, виявлені при 1 ступені контролю та 2 ступені контролю, лі квІдуються, а за немож­ливості записуються в журнал 2 ступеня контролю і доповідають­ся вищому керівництву підприємства.

3 ступінь - здійснюється один раз на місяць (або в інший термін,визначений колективним договором) в обсязі кожного робочого місцявсього підприємства керівництвом підприємства (роботодавцем, го­ловним інженером,заступником головного інженера з охорони праці)і відділом охорони праці підприємства. До контролю залучаютьсягромадські інспектори (контролери) з охорони праці підприємства
або структурних підрозділів (уповноважені колективом найманихпрацівників підприємства або профспілкою). Контролюючі знайом­ляться з записами журналів 1 і 2 ступенів контролю по стану охоро­ни праці, приймають рішення по усуненню недоліків і порушень, авипадки виявлених порушень, які неможливо оперативно усунути,заносять до журналу 3 ступеня контролю. Виявлені порушення об­говорюються на технічних радах підприємства, де розробляютьсязаходи по їх усуненню, що передбачають оперативні дії, або вносять­ся до поточних чи довгострокових планів розвитку та реконструкції підприємства або записуються до колективного договору. Ефективність контролю залежить від кваліфікаційного рівня та професіоналізму контролюючих і відповідного метрологічного за­безпечення, шо містить методи та засоби (прилади) вимірювання параметрів шкідливих та небезпечних чинників виробництва, при­значені для визначення безпеки промислового обладнання та техно­логічних процесів.