Читайте также:
|
Під час виділення у приміщенні надлишкової вологи кількість припливного повітря визначають за формулою:
, (3)
де 
– сумарна кількість надлишкової вологи вприміщенні, кг/год,
L3 - об¢єм повітря необхідний для зниження відносної вологості до вимог ГОСТ 12.1.005-88, м 3/ год
r - густина повітря при температурі приміщення, (табл 1.), кг / м 3;
, 
– відповідно вміст вологи у внутрішньому та зовнішньому повітрі при заданій температурі (абсолютна вологість), г/кг.
Причому d=dмакс*j /100,
де d – абсолютна вологість,
j - відносна вологість повітря,
dмакс – максимальний вміст вологи у повітрі, (таблиця 7).
Таблиця 7.
Максимальний вміст вологи в повітрі dмакс при нормальному атмосферному тиску
| Температура, °С | Максимальний вміст вологи у повітрі pнас, г/кг | Парціальний тиск водяної пари в мм.рт.ст. |
| -15 | 1.1 | 1.400 |
| -10 | 1.7 | 2.093 |
| -5 | 2.6 | 3.113 |
| 3.8 | 4.600 | |
| 5.4 | 6.534 | |
| 7.5 | 9.165 | |
| 10.5 | 12.699 | |
| 14.4 | 17.391 | |
| 19.5 | 23.550 | |
| 20.3 | 31.548 | |
| 35.0 | 41.827 | |
| 46.3 | 54.906 |
Кількість вологи, яка виділяється від перебування людей у приміщенні: Sm = n*W
n – кількість працюючих; W – кількість вологи, яку виділяє організм людини протягом години (див таблиця 3).
4. Розрахунок повітрообміну за кратністю повітрообміну.
Для приміщень, де немає шкідливих виділень (або кількість їх незначна), приплив (витяжку) повітря можна визначити за кратністю повітрообміну k (відношення об'єму вентиляційного повітря L до об’єму приміщення V)
. (4)
Кратність повітрообміну показує, скільки разів протягом години необхідно замінити весь об'єм повітря для створення оптимального мікроклімату.
5. Розрахунок повітрообміну за кількістю людей.
При значній кількості людей, які знаходяться в приміщенні, необхідна кількість повітря визначається за формулою:
, (5)
де І – це мінімальна кількість повітря, яка повинна подаватися на одну людину (працівника) відповідно до санітарних норм (якщо на одного працівника припадає до 20 м3 об’єму приміщення, то І = 30 м3/год.; якщо об’єм більше 20 м3 , то І = 20 м3/год);
nл – кількість людей, яка одночасно знаходиться в приміщенні.
6. Розрахунок повітрообміну для місцевої витяжної вентиляції.
Під час розрахунку місцевої витяжної вентиляції кількість повітря, що вилучається місцевою витяжкою (зонт, панель, шафа), можна обчислити за формулою:
, (6)
де F – площа перерізу повітропроводу, м2,
v – швидкість руху вилученого повітря в цьому повітропроводі (приймається від 0,5 – 1,7 м/с в залежності від токсичності газів та випарів).
7. Розрахунок вентиляційних трубопроводів.
Визначивши L для даних умовз наведених вище формул (1-6) обчислюють поперечний переріз повітропроводу:
, (7)
де vр - швидкість руху повітря в повітропроводі, м/с (вибирається за таблицею з довідника, або вибирають з діапазону 6-12 м/с)
Враховуючи розрахункові площі перерізів повітропроводів ( fр), за табличними даними підбирають стандартні діаметри при круглому поперечному перерізі або розміри при прямокутному поперечному перерізі. (табл Д.7 методички)
Необхідний тиск для подачі повітря повітропроводами визначають з урахуванням втрат тиску на тертя на ділянках повітропроводу і місцевих опорах пристроїв (фільтр, калорифер, вентилятор, насадки тощо).
Втрати тиску на тертя кожної ділянки та у вітках розраховуються за формулою:
, (8)
де Pтр – втрати тиску на ділянці повітропроводу, Па;
R – питомі втрати тиску на 1 м довжини повітропроводу, Па/м;
l – довжина ділянки або вітки, м.
Питомі втрати тиску можуть бути визначені за табличними даними або за формулою
, (9)
де 
– коефіцієнт опору тертя, який залежить від шороховатості стінок повітропроводу (для сталевих повітропроводів = 0,02);
vф – фактична швидкість повітря, м/с;
d – діаметр повітропроводу, м;
– густина повітря, Н/м3;
g – прискорення вільного падіння, м/с2;
– приймають за табличними даними. (таблиця Д 9 методички)
Втрати тиску в місцевих опорах розраховують послідовно для кожної ділянки і у вітках за формулою:
, (10)
де Z – місцеві втратитиску в пристроях, Па,
– коефіцієнт місцевих опорів, які приймають за табличними даними.
Загальні втрати тиску на кожній розрахунковій ділянці і у вітках складають
(11)
8.Вибір вентиляційного обладнання
Знаючи необхідний повітрообмін L і загальні втрати тиску Н, проводять вибір вентилятора за його аеродинамічною характеристикою.
Необхідна потужність електродвигуна вентилятора визначається за формулою, кВт:
, (12)
де Nвент – потужність електродвигуна вентилятора, кВт;
L – продуктивність вентилятора, м3/год.;
Н – тиск, створюваний вентилятором, Па;
К – коефіцієнт запасу (К=1,1–1,5);
– коефіцієнт корисної дії вентилятора (0,5–0,8).
Визначивши Nвент за довідником (каталогом), вибирають відповідний тип електродвигуна для цього вентилятора.
.
9.Послідовність виконання розрахункової роботи
1. За типом шкідливості, яка виділяється вибрати одну із схем припливно-витяжної вентиляції з рис 1.
2. Накреслити ескіз схеми витяжної вентиляції з позначенням витяжного трубопроводу, порахувати його довжину
3. За одним з варіантів шкідливостей визначити за формулами (1-5) подуктивність вентиляційної установки L
4. За формулою (7) визначити переріз трубопроводу при швидкості повітря 6-12 м/с
5. Враховуючи розрахункові площі перерізів повітропроводів ( fр), за табличними даними підбирають стандартні діаметри при круглому поперечному перерізі або розміри при прямокутному поперечному перерізі. (табл Д.7 методички)
6. Визначити фактичну швидкість повітря в перерізі трубопроводу
7. Визначити втрати тиску на тертя на ділянці повітропроводу за формулою (8)
8. Визначити втрати тиску в місцевих опорахза формулою (10)
9. Визначити загальні втрати тиску на кожній розрахунковій ділянці і у вітках за формулою (11)
10. Знаючи необхідний повітрообмін L і загальні втрати тиску Н, вибрати вентилятор за його аеродинамічною характеристикою
11. Визначити необхідну потужність електродвигуна вентилятора за формулою (12)
12. Визначивши Nвент за довідником (каталогом), вибрати відповідний тип електродвигуна для цього вентилятора
Варіанти завдання для розрахунків
Завдання 1 Таблиця 9
Розрахувати необхідний обмін повітря при виділенні шкідливих речовин у робочу зону.
| Варі-ант | Об’єм примі-щення, м3 | Розміри будівлі, А х В х Н | Речовина | К- сть людей | К-сть речовини, кг/год | Граничнодопу-стима концен-трація в робочій зоні, мг/куб м | Граничнодопу-стима концен-трація в повітрі нас пункту, мг/куб м |
| 1-1 | 5 х 8 х 2,5 | метанол | 0,12 | 5,0 | 0,5 | ||
| 1-2 | 3 х 4 х 2,2 | Діоксан | 0,052 | 10,0 | 0,5 | ||
| 1-3 | 4 х 6 х 2,2 | Фуран | 0,005 | 0,5 | 0,05 | ||
| 1-4 | 5 х 4 х 3,25 | Диоксид вуглецю | 10,0 | 1,75 г/кг | 1,0 г/кг | ||
| 1-5 | 4 х 6 х 2,5 | Озон | 0,0025 | 0.1 | 0,016 | ||
| 1-6 | 3 х 4 х 3 | Озон | 0,003 | 0.1 | 0,016 | ||
| 1-7 | 4 х 7,5 х 2,7 | ацетон | 0,30 | 0,35 |
Завдання 2
Розрахувати необхідний обмін повітря при виділенні надлишкової вологи, температура припливного (зовнішнього) повітря 
. Таблиця 10.
| Варі- ант | Категорія робіт | К-сть працюючих, n | Кількість вологовиділень, кг/год | Відносна вологість зовнішнього повітря, % | Температура повітря в приміщенні | Розміри будівлі, А х В х Н |
| 2-1 | Легка-Іб | 5 х 8 х 4 | ||||
| 2-2 | Важка-ІІІ | 6 х 4 х 4 | ||||
| 2-3 | Середня-ІІа | 8 х 6 х 4 | ||||
| 2-4 | Середня-ІІб | 6 х 4 х 3 | ||||
| 2-5 | Легка-Іб | 6 х 8 х 3 | ||||
| 2-6 | Легка-Іб | 2,5 | 4 х 6 х 3 | |||
| 2-7 | Легка-Іб | 4 х 8 х 4 | ||||
| 2-8 | Середня-ІІа | 6 х 8 х 4 | ||||
| 2-9 | Легка-Іа | 4 х 6 х 3 | ||||
| 2-10 | Легка-Іа | 3 х 4 х2,5 |
Завдання 3
Розрахувати повітрообмін за тепловиділеннями у приміщенні.
Таблиця 11
| Варіант | Надл. тепло обл., ккал/год | Площа вікон, м2 | К-сть робітн., чол | Категорія робіт | Температура повітря зовні | Розміри будівлі, А х В х Н |
| 3-1 | Легка-Іб | 5 х 8 х 4 | ||||
| 3-2 | Важка-ІІІ | 6 х 4 х 4 | ||||
| 3-3 | Середня-ІІа | 8 х 6 х 4 | ||||
| 3-4 | Середня-ІІб | 6 х 4 х 3 | ||||
| 3-5 | Легка-Іб | 6 х 8 х 3 |
Література:
В.Ф.Дроздов Отопление и вентиляция: Учеб. пособие для строит. вузов и факультетов по спец. “Теплоснабжение и вентиляция”. В 2-х ч. –М.: ВШ., 1984.
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 177 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |