Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

ВИСНОВКИ

Таким чином сутність позичкового капіталу полягає у тому, що це грошовий капітал, який передається у позику і приносить власнику дохід у формі позичкового відсотка.

Отже,джерела позичкового капіталу:

1.грошові капітали;

2.капітали рантьє (грошові капіталісти);

3.грошові заощадження і прибутки різних класів капіталістичного суспільства.

Функції позичкового капіталу:

· Грошове обслуговування промислового капіталу;

· Участь у виробництві і розподілі додаткової вартості;

· Сприяння акумуляції тимчасово вільних грошових засобів, запровадження їх в обіг з метою зростання;

· Використання капіталу-товару з метою отримання прибутку у формі відсотка;

Отже,позичковий процент – перетворена форма тієї частки додаткової вартості, яку функціонуючі капіталісти вимушені віддавати власникам позичкового капіталу.

Таким чином, підприємницький дохід – частина прибутку, отримана внаслідок використання позичкового капіталу, яка залишається у функціонуючих підприємців.

Отже, норма позичкового процента– відношення суми річного доходу від позичкового капіталу до суми позичкового капіталу.

Отже, реальна відсоткова ставк а. Вона утворюється внаслідок реальних кредитних відносин, тобто співвідношення пропозиції кредитів і попиту на кредити.

Номінальна відсоткова ставка. Вона визначається кредитором з урахуванням інфляції й дорівнює реальній ставці відсотка з поправкою на очікуваний рівень інфляції.

Таким чином, банк – суб’єкт кредитних відносин, який володіє, розпоряджається і використовує власні та запозичені кошти з метою одержання прибутку у формі позичкового процента.Центральний банк (ЦБ) – особлива фінансово-кредитна установа, якій державою надано право монопольного випуску банкнот, регулювання грошового обігу, кредиту і валютного курсу, зберігання золотовалютних резервів держави.

Отже, з точки зору власності на капітал центральні банки поділяються на:

· Державні: їх капітал належить державі (Німеччина, Франція, Канада, Великобританія, Росія, Україна).

· Акціонерні: капітал цих банків належить тільки приватним особам (США).

· Змішані: капітал належить як державі, так і приватним особам (Японія, Бельгія).

Залежно від функцій і характеру здійснюваних операцій серед комерційних банків виокремлюють інвестиційні, іпотечні та ощадні.

Отже,основними функціями ЦБ є:

· Мобілізація тимчасово вільних грошових коштів і перетворення їх на капітал;

· Кредитування підприємств, держави, населення;

· Організація та здійснення розрахунків у народному господарстві;

· Випуск кредитних засобів обігу;

· Консультування, надання економічної та фінансової інформації;

Отже,комерційний банк – установа, яка створена для залучення грошових засобів юридичних і фізичних осіб та розміщення їх від власного імені на кредитних умовах: повернення, платності, терміновості, а також для здійснення інших банківських операцій з метою одержання прибутку у формі позичкового відсотка.Основними його функціями є:

· Мобілізація тимчасово вільних грошових коштів і перетворення їх на капітал;

· Кредитування підприємств, держави, населення;

· Організація та здійснення розрахунків у народному господарстві;

· Випуск кредитних засобів обігу;

Отже, залежно від статусу клієнтів банківські операції поділяються на два види: операції для юридичних осіб та операції для фізичних осіб.

Отже, сутність категорії кредиту можна визначити так: кредит – це економічні відносини, що виникають між кредитором і позичальником з приводу мобілізації тимчасово вільних коштів та використання їх на умовах повернення й оплати.

Таким чином, суть кредиту проявляється в його функціях: перерозподілення, емісійна та контрольна.

До функціональних форм кредиту належать: комерційний, банківський, споживчий, державний і міжнародний кредит.

Отже, банківський прибуток формується у результаті здійснення кредитних, розрахункових, грошових операцій та інших видів діяльності банків. Він є джерелом виплати дивідендів акціонерам, створення фондів банку, базою підвищення добробуту банківських працівників. Прибуток банку - це різниця між валовими доходами банку та витратами.