Читайте также:
|
Основною ланкою кредитної системи кожної країни є банки, які здійснюють основну частину кредитних і фінансових операцій.
Банк – суб’єкт кредитних відносин, який володіє, розпоряджається і використовує власні та запозичені кошти з метою одержання прибутку у формі позичкового процента.
Сукупність різноманітних банків, що функціонують у країні, утворює банківську систему, яка є основою кредитної системи. Діяльність банківської системи спрямована на опосередкування зв’язків між різними галузями економіки. Банки, перебуваючи у центрі ділового життя, здійснюють найрізноманітніші операції, пов’язані з рухом капіталів, організацією грошового обігу, фінансуванням господарств, валютно-кредитними відносинами, посередницькими послугами, управління майном тощо. Вони забезпечують господарську діяльність необхідними засобами, створюючи умови для організації ділового циклу.
Сучасна банківська система як система ринкового типу є дворівневою:
Першим рівнем є центральний банк, який реалізує грошово-кредитну і валютну політику уряду, здійснює емісію, управляє офіційними валютними резервами: це банк держави та всіх інших кредитних інститутів.
Другий рівень – комерційні банки, які забезпечують кредитно-розрахункове і фінансове обслуговування економіки. В єдності та взаємодії функцій банки є фінансовими установами, які опосередковують відносини економічної реалізації власності на гроші як на капітал – їх рух з метою отримання і присвоєння позичкового відсотка.
Становлення дворівневої банківської системи в Україні відбулося у три етапи:
1. Становлення та розвиток банківської системи (1991 – 1993). На цьому етапі відбувалися формування дворівневої структури, акціонування та приватизація банків, створення відповідної законодавчої бази, нагромадження досвіду НБУ щодо регулювання монетарної сфери, впровадження нових банківських технологій.
Однак реформування банківської системи випереджало реформування економіки, наслідком чого були значні тіньові обороти капіталу, відплив його за кордон. Система страхування депозитів і кредитів на той час не діяла.
2. Стагнація (застій) та зростання кризи банківської системи (1993 – 1998). У той час відбувалися значне скорочення кількості банків, гальмування нарощування банківського капіталу, погіршення фінансового становища банків.
3. Стабілізація і деяке зростання доходів у банківській сфері (1999 – дотепер). Загальна сума доходів за 2002р., отриманих усіма банками, становила 11 303 млн. грн., суттєво зросли кредити банків в економіку. У січні 2003р. вони досягли 37 942 млн. грн., що на 11 539 млн. грн. більше ніж на початок 2002р.
Сучасний етап розвитку банківської системи свідчить про тенденцію до її стабілізації, що сприятиме поглибленню впливу банківської системи на загальноекономічний розвиток України.
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 126 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |