Читайте также:
|
Ст.6 «Навчання з ОП»
Форма навчання: інструктажі, спец навчання, стажування (тренування), перевірка знань.
I. Види інструктажів:
1. Вступний і. –проводиться з усіма при прийомі на роботу інженером з ОП. Реєструються в спец журналі і на документі про прийом на роботу.
2. Первинний і. – на робочому місці, проводить керівник робіт.
3. Повторний і. – на робочому місці, керівником робіт раз на пів року, при звичайних умовах; щоквартально, щомісяця при небезпечних шкідливих умовах.
4. Позаплановий і. – проводить керівник робіт при порушеннях безпеки, при будь-яких змінах у виробництві.
5. Цільовий і.: при проведені робіт з оформленням документів на них;
при роботі, непов’язаній з фахом.
II. Спецнавчання проводяться на роботах з небезпечними умовами.
9. Хто відповідає за безпеку на об`’єкті. Види відповідальності.
За безпеку праці на об`єкті відповідаю інженер з ОП або керівник робіт.
Ст.9 «Відповідальність за порушення законодавства з ОП»
Види відповідальності: дисциплінарний (ДВ), адміністративний (АВ), матеріальний (МВ), кримінальний (КВ).
ДВ: догана, сувора догана, переведення на менш оплачувану роботу, звільнення.
АВ: на посадових осіб у вигляді штрафу (пНМД).
МВ: якщо порушення законодавства з ОП призвело до матеріальних збитків.
КВ: якщо порушення законодавства з ОП призвело до загибелі, або до загрози оточуючого середовища.
Види КВ: виправні роботи, обмеження волі, позбавлення волі (5-8 років).
10. На яких умовах створюється служба ОП. Права та обов`язки служби ОП.
Роботодавець забов’язан створити на об’єкті службу ОП.
1. Якщо працює менше 20 осіб – функції служби ОП виконує стороння людина з відповідною освітою та підготовкою;
2. Працює від 20-50 осіб – працівник об’єкта за сумісництвом;
3. Працює більше 50 – 500 осіб – штатна особа, яка вже працює інженером або спеціалістом;
4. Більше 500 осіб – кількість працівників ОП від 2 осіб і більше.
Права служби ОП:
1. Надавати обов’язкові для виконання приписів керівникам структурних підрозділів;
2. Зупиняти об’єкт при порушенні вимог безпеки;
3. Не допустити до роботи працівника, який порушує вимоги безпеки, який не пройшов навчання з ОП та медичний огляд;
4. Надавати власнику подання, в якому вказані виявлення недоліків.
11. Закон України «Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань». Як проводиться страхування?
Закон «Про соціальне страхування від НВ»
Страхування буває обов’язкове і добровільне.
Обов’язково: - особи, які працюють за письмовим договором;
- учні (студенти) під час виконання будь-яких робіт;
- позбавлені волі, якщо вони залучені до роботи на підприємствах.
Обов’язкове страхування здійснюється автоматично.
Добровільно: - люди, які самі себе забезпечують роботою;
- суб’єкти підприємницької діяльності.
12. За які кошти проводяться відшкодування наслідків н.в.
Відшкодування наслідків, НВ, профзахворювань, медична та проф. реабілітація потерпілого проводиться фондом соціального страхування від НВ (ФССНВ).Кошти фонду:
1) обов’язкові внески роботодавців (страховий тариф)
-% від фонду ЗП =ƒ (R проф. ризику )
0,81% - I кл. проф.
13,8% - 70 кл.
- 2% від фонду ЗП;
2) добровільні внески;
3) штрафи з підприємств за правопорушення законодавства з ОП
- штрафи – до 5 % від фонду ЗП, а також з прибутку;
4) капіталізація тимчасово вільних коштів.
13. Види і розміри відшкодувань потерпілим від н. в. Хто проводить відшкодування.
Відшкодування наслідків, НВ, профзахворювань, медична та проф. реабілітація потерпілого проводиться фондом соціального страхування від НВ (ФССНВ).
СВ: НВ пов'язаний з виробництвом, аварії із загибеллю людей, проф. захворювання.
Виплати:
1.1 при тимчасовій втраті працездатності – 100% ЗП до відновлення працездатності, за перших 5 днів платить власник.
1.2 При стійкій втраті працездатності (інвалідність):
- одноразово ЗП х % втрати працездатності ≤10800 грн;
- щомісяця % від ЗП = % втрати працездатності.
1.3 при загибелі потерпілого сім’ї:
- 5 річних заробіток – на сім’ю
- 1 річних заробіток кожному утриманцю
1.4 пенсій за інвалідністю
1.5 пенсію за втрату годувальника
1) організація та оплата ритуальних послуг;
2) організувати лікування потерпілого та забезпечення ліками;
3) придбання засобів пересування
14. Що таке ДНАОП? Складові частини ДНАОП.
Державні нормативні акти ОП (ДНАОП):
ГОСТ, ДСТУ, норми, правила, технічні умови, інструкції, типові положення.
Для ГОСТ, ДСТУ- ССБТ ГОСТ 12.0.000.
Для норм- СН, СНіП, ДБН.
Для правил- ПУЕ, ПТЕ, ПТБ.
Крім цього питання охорони праці розглядаються у Цивільному КУ, КУ про адміністративні правопорушення, Карному КУ, Законі «Про пожежну безпеку», Законі «Про дорожній рух».
15. Що таке умови праці? Класифікація умов праці. Як провести оцінку умов праці?
Умови праці – це сукупність чинників виробничого середовища трудового процесу, що впливають на здоров'я та працездатність людини в процесі предметної діяльності.
Умови праці формуються під дією відповідних чинників. До них належать:
· санітарно-гігієнічні елементи зовнішнього середовища: мікроклімат, шум, вібрація і т. ін;
· психофізіологічні елементи, робоча поза, фізичні та нервово-емоційні навантаження;
· естетичні елементи, культура виробничого середовища;
· соціально-психологічні елементи: тривалість робочого часу, режим праці та відпочинку, пільги та компенсація за роботу, пов’язану з дією шкідливих чинників, а також певний психологічний клімат у якому відбувається трудовий процес.
Умови праці розподіляються на 4 класи:
1 клас - оптимальні умови праці - такі умови, при яких зберігається не лише здоров'я працюючих, а й створюються передумови для підтримання високого рівня працездатності.
2 клас - допустимі умови праці - характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів.
3 клас - шкідливі умови праці - характеризуються такими рівнями шкідливих виробничих факторів, які перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та/або його потомство.
4 клас - небезпечні (екстремальні) - умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, вплив яких протягом робочої зміни (або ж її частини) створює загрозу для життя, високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень.
Оцінка умов праці має включати сукупну дію всіх елементів виробничого середовища на організм людини. Із цією метою необхідно провести аналіз умов праці в рамках кожного структурного підрозділу підприємства, та розробити систему профілактичних заходів щодо створення здорових і безпечних умов праці.
16. Види норм для оцінки умов праці. Для чого проводиться атестація робочих місць. Порядок проведення атестації робочих місць. Що працівник може отримати внаслідок атестації?
Атестація робочих місць за умовами праці передбачає виявлення на робочому місці шкідливих і небезпечних виробничих факторів та причин їхнього утворення; дослідження виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу на робочому місці; — комплексне оцінювання чинників виробничого середовища й характеру праці на відповідність.
Атестація робочих місць передбачає:
- виявлення на робочому місці шкідливих і небезпечних виробничих факторів та причин їх утворення;
- дослідження санітарно – гігієнічних факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці;
- комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їх вимогам стандартів, санітарних норм і правил;
- підтвердження / встановлення / права працівників на пільгове пенсійне забезпечення, додаткову відпустку, скорочений робочий день, інші пільги і компенсації залежно від умов праці.
.Атестацію проводить атестаційна комісія, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на п’ять років, за умови, якщо впродовж цього часу на підприємстві не змінювалися докорінно умови і характер праці. До складу атестаційної комісії рекомендується включати головних спеціалістів, працівників відділу кадрів, праці і заробітної плати, охорони праці, органів охорони здоров’я підприємства, представників громадських організацій та інших.
17. Небезпечні та шкідливі фактори. Класифікація.
Шкідливий виробничий фактор - виробничий,фактор, вплив якого може призвести до погіршення стану здоров’я зниження працездатності працівника.
Небезпечний виробничий фактор — виробничий фактор, дія якого за певних умов може призвести до травм або іншого раптового погіршення здоров’я працівника.
Класифікація факторів: хімічні, біологічні та психофізіологічні.
18. Вимоги до виробничих приміщень.
При плануванні виробничих приміщень необхідно враховувати санітарну характеристику виробничих процесів, дотримуватись норм корисної площі для працюючих, а також нормативів площ для розташування устаткування і необхідної ширини проходів, що забезпечують безпечну роботу та зручне обслуговування устаткування. Вибір типу приміщення визначається технологічним процесом та можливістю боротьби з шумом, вібрацією і забрудненням повітря. Наявність великих за розміром віконних прорізів та ліхтарів має забезпечувати хороше натуральне освітлення. Обов’язковим являється також улаштування ефективної вентиляції.
19. Що таке робоча зона та робоче місце? Які зони розглядають при конструюванні робочої зони? Які параметри враховують при конструюванні робочого місця та робочої зони?
Робоча зона - простір висотою до 2 м над рівнем підлоги або майданчика, на якому знаходиться місце постійного або тимчасового перебування працівника.
Робоче місце - місце постійного або тимчасового перебування працівників в процесі трудової діяльності.
Простір, обмежений уявною дугою, окресленою пальцями руки повністю витягнутої руки в горизонтальній та вертикальній площинах відповідно при її обертанні у ліктьовому суглобі (при опущеному плечі), вважається оптимальною зоною досяжності.
Вимоги до організації робочих місць можна згрупувати так: інформаційні, економічні, ергономічні, гігієнічні, естетичні, технічні,організаційні. Інформаційні вимоги охоплюють комплекс заходів з інформаційного забезпечення робочого місця: визначення обсягів і структури інформації, котра надходить та оброблюється на ньому, створюється і передається на інші робочі місця; проектування інформаційних потоків, до системи яких входить дане робоче місце, та інших; інформація має бутидостатньою для виконання службових зобов'язань працівників.
Економічні вимоги передбачають організацію робочого місця в апараті управління з мінімальними витратами на його утримання, але достатніми для його нормального функціонування. Доцільне також оцінювання робочого місця за критерієм оптимальності, тобто ефект від діяльності працівника на робочому місці має перевищувати витрати на утримання цього робочого місця.
Ергономічні вимоги пов'язані зі створенням для людини оптимальних умов праці, що роблять її високопродуктивною та надійною і водночас забезпечують людині необхідні зручності, зберігаючи сили, здоров'я та працездатність. Таким чином, усе, що оточує людину, котра працює, створюючи їй відповідне робоче середовище, — меблі, помешкання, устаткування, машини, механізми та інші знаряддя праці — має відповідати вимогам ергономіки (наука про функціональні можливості людини в трудових процесах) і бути максимально пристосованим до людини, до її фізичної, фізіологічної, естетичної природи.
Гігієнічні вимоги передбачають забезпечення таких норм: освітлення робочих місць; повітрообміну, температурного режиму; вологості; шуму й інших чинників робочого середовища, що впливають на здоров'я і працездатність людини.
Естетичні вимоги до зовнішнього оформлення робочого середовища: вигляд приміщення і засобів праці, їхня кольорова гама, наявність квітів у інтер'єрі тощо.
Технічні вимоги передбачають дотримання норм необхідного простору для виконання визначеної роботи. Це площа, на якій установлюють необхідні меблі й обладнання, місце самого працівника, а також площа проходів до столу, устаткування, іншого робочого місця тощо.
20. Повітря робочої зони. Основні характеристики. Нормування характеристик.
Основним виробничим фактором є повітря робочої зони, складові повітря(мікроклімат та чистота).
Параметри мікроклімату: температура, швидкість повітря, вологовміст, атмосферний тиск (
)
Види мікроклімату:
-комфортний (параметри оптимальні),
параметри: 
При нормуванні мікроклімату календарний рік поділяється на два періоди:
- холодний період - тоді, коли середньодобова температура на відкритому повітрі нижча за +10 °С;
- теплий період - коли середньодобова температура зовні приміщення становить +10 °С і вище.
21. Тепловий баланс людини. Його роль. Складові теплового балансу.
Тепловий обмін між людиною і довкіллям за рахунок біохімічних і фізичних процесів. Математичне вираження представляється рівнянням теплового балансу:
- біохімічна частина,
- кількість теплоти, яке виділяється в довкілля,
- конвекція,
- випаровування.
22. Класифікація пилу та хімічних речовин. Що таке ГДК? Які ще показники існують для визначення класу небезпеки хімічних речовин? Вимоги до чистоти повітря.
1. Класифікація пилу:
- За природою: органічна, неорганічна, змішана.
- По дисперсності: видима 
, мікроскопічна 
, ультра мікроскопічна 
.
2. Класифікація ШХР:
- За природою: органічна, неорганічна, змішана.
- За агресивними складовими: газ, пар, аерозоль.
- По небезпеці дії: 1 надзвичайно небезпечний, 2 особливо небезпечний, 3 помірно небезпечний, 4 мало небезпечний.
ГДК – тобто граничнодопустима концентрація – це така концентрація того чи іншого забруднювача у певному компоненті навколишнього середовища (воді, ґрунті чи атмосфері), яка ще не здійснює прямого або опосередкованого негативного впливу на організм людини і його потомство і не погіршує санітарних умов життя. У випадку з поверхневими водами береться рибогосподарська ГДК кожного елемента, тобто та концентрація, яка не здійснює значний негативний вплив на річку та її біоту.
Оптимальні мікрокліматичні умови - це такі параметри мікроклімату, які при тривалому і систематичному впливі на людину забезпечують нормальний тепловий стан організму без напруги і порушення механізмів терморегуляції.
Методи боротьби з шкідливими речовинами, що потрапляють в повітря робочої зони
23. Методи забезпечення нормальної якості повітря.
Існує багато різних способів та заходів, призначених для підтримання чистоти повітря виробничих приміщень відповідно до вимог санітарних норм. Всі вони зводяться до конкретних заходів:
1. Запобігання проникненню шкідливих речовин у повітря робочої зони за рахунок герметизації обладнання, ущільнення з'єднань, люків та отворів, удосконалення технологічного процесу.
2. Видалення шкідливих речовин, що потрапляють в повітря робочої зони, за рахунок вентиляції, аспірації або очищення і нормалізації повітря за допомогою кондиціонерів.
3. Застосування засобів захисту людини. Герметизація та ущільнення є основними заходами щодо вдосконалення існуючих технологічних процесів, в яких використовуються або утворюються шкідливі речовини.
24. Види вентиляції. Класифікація. Ознаки ефективної роботи вентиляції. Чим забезпечується ефективна робота вентиляції?
Вентиляція – захід, який забезпечує нормальну якість повітря.
Класифікація вентиляції:
За природою: природня – аерація; механічна.
За призначеням: припливна; витяжна; припливно-витяжна.
За місцем дії: загально-адмінна; місцева.
1. Продуктивна припливна 
;
2. 
;
3. Параметри повітря повинні відповідати нормативним вимогам
, 
.
1. Величина шуму не повинна перевищувати граничнодопустимий рівень 
.
Це забезпечується такими заходами:
- правильними розрахунками та виконанням системи вентиляції;
- наявністю спец. персоналу для обслуговування системи;
- розташування загальної обмінної вентиляції окремому приміщенні;
- проведення випробувань перед пуском періодично і позапланово.
Допустимі відхилення в роботі вентиляції:
Кондиціювання повітря – створення та підтримання заданих параметрів приміщення за допомогою:
1) системи приготування приміщення, розподілу повітря;
2) засобів холоду і тепловистач;
3) автоматики;
4) дистанційного керування та контролю.
Установки кондиціювання: місцеві та централізовані, автоматичні та неавтоматичні. Автоматичні мають в своєму складі всі необхідні елементи для експлуатації, необхідні включення в електромережу.
Неавтоматичні крім включень, необхідно охолоджування та підігрівання повітря.
Кондиціювання забезпечує в приміщенні оптимальні параметри повітря.
Буває повним, неповним.
Для розрахунку приймають оптимальні величини параметрів повітря:
- теплого періоду - холодного періоду
Розрахунок кондиціонера проводиться відповідно до продуктивності, яка має забезпечити оптимальні параметри повітря.
1) 
на кількість надлишкового вмісту 
;
2) 
для забезпечення нормальної температури;
3) 
для забезпечення нормальної вологості.
25. Що таке аерація. Як здійснюється. Розрахунок аерації. Переваги та недоліки.
Організована природна вентиляція називається аерацією. Для аерації в стінах будівлі роблять отвори для надходження зовнішнього повітря, а на даху чи у верхній частині будівлі встановлюють спеціальні пристрої (ліхтарі) для видалення відпрацьованого повітря.
Аерація. Розрахунок стосується площі отворів:
Gприпл. – необхідна кількість повітря, кг/год
А – показник властивості повітря
- втрати тиску повітря при проходженні скрізь отвори, кг/ м2
Перевагою природної вентиляції є її дешевизна та простота експлуатації. Основний її недолік в тому, що повітря надходить в приміщення без попереднього очищення, а видалене відпрацьоване повітря також не очищується і забруднює довкілля.
26. Загальнообміна вентиляція. Призначення. Види. Розрахунок.
Загальнообмінна вентиляція забирає чи подає повітря рівномірно по всій площі приміщення. Вона застосовується для видалення надлишкового тепла при відсутності токсичних виділень, а також у випадках, коли характер технологічного процесу та особливості виробничого устаткування виключають можливість використання місцевої витяжної вентиляції.
Розрізняють чотири основні схеми організації повітрообміну при загальнообмінній вентиляції: зверху вниз, зверху вверх, знизу вверх, знизу вниз {рис. 2.3).
ц,е U — кількість шкідливих виділень в цеху, мг/год;
fcj — гранично допустима концентрація шкідливих виділень в повітрі цеху, мг/м3;
k2— концентрація шкідливих виділень в припливному повітрі, мг/м3. Для цехів з виділенням надлишкового тепла кількість припливного повітря визначається із умови асиміляції цього тепла.
27. Для чого потрібна місцева вентиляція. Види місцевої вентиляції. Розрахунок.
М. в. забезпечує нормальну якість повітря на конкретних робочих місцях. Вентиляція окремих виробок або їх ділянок (частин) з допомогою спец. установок або пристроїв. До В.м. відносять вентиляцію тупикових виробок, руйнування шарових скупчень метану у виробках, вентиляцію робочих зон кар'єрів і інш.
Місцева вентиляція буває припливною і витяжною. Вентиляція, при якій повітря подають на визначені місця – місцева припливна вентиляція, а коли забруднене повітря вилучають тільки з міст утворення шкідливих речовин – місцева витяжна вентиляція.
де і7 - площа поперечного перерізу отвору місцевої витяжки, м3; и - швидкість руху вилученого повітря в цьому отворі (приймається від 0,5 до 1,7 м/с у залежності від токсичності та леткості газів та парів, що виділяються).
28. Кондиціювання повітря. Порядок розрахунку кондиціонера
Розрахунок кондиціонера проводиться відповідно до продуктивності, яка має забезпечити оптимальні параметри повітря.
1) на кількість надлишкового вмісту ;
2) для забезпечення нормальної температури;
3) для забезпечення нормальної вологості.
Розрахунок кондиціонера проводиться відповідно до продуктивності, яка має забезпечити оптимальні параметри повітря.
1) на кількість надлишкового вмісту ;
2) для забезпечення нормальної температури;
3) для забезпечення нормальної вологості.
29. Характеристики світлового середовища та вимоги до них.
30. Природнє освітлення. Види. Вимірювання. Нормування. Вимоги.
Приро́дне осві́тлення — це освітлення приміщень світлом неба (природним або денним світлом) та сонячними променями.: бічне, верхнє, комбіноване. Якісна оцінка природного освітлення проводиться відносною величиною — КПО (коефіцієнтом природного освітлення). КПО визначається за формулою:
КПО=(Евнутр/Езовн)*100%,
де:
· Евнутр — освітленість, що створюється в деякій точці приміщення світлом неба
Езовн — зовнішня горизонтальна освітленість, створювана повністю відкритим склепінням. Вимірювання освітлення проводиться люксметрами різних марок (Ю- 116), на робочій поверхні на вдстані 1 м від темної стіни. вимірюється одночасно в Е,лк в приміщенні та Е,лк зовні. Нормування освітленості. природної - для бічного природного нормується освітленість в місті перетину вертикальної площини та робочої поверхні на відстані 1 м від темної стіни, або посередині цього перетину.
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 107 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |