Студопедия
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Європейське бароко ХVII ст. Особливості українського бароко

Читайте также:
  1. II. Особливості сучасної ринкової економіки в Україні
  2. III. Особливості призначення та проведення рубок
  3. Архітектура і пошуки національного стилю кінця ХІХ початку ХХ століття: неоукраїнський стиль, необароко, модерн.
  4. Архітектура українського бароко.
  5. Архітектура українського бароко.
  6. Барокова культура України. Українські братства (Львівська, Київська братські школи). Зв’язки з Європою та її впливи.
  7. Види державних підприємств та особливості їх господарювання.
  8. Визначте особливості державного життя України за литовсько-польської доби
  9. Герої українського народу.
  10. Джерела та національні особливості філософії України.

Особливе місце в європейській культурі ХVII-XVIII ст. зайняла культура бароко (від італ. barocco – дивний, химерний). Бароко – це перший для всіх європейських культур художній напрям. Це загальноєвропейський стиль. Цьому стилю властивий своєрідний погляд на людину і світ як на величезний театр, де кожний виконує свою роль.

Для мистецтва бароко характерні грандіозність, пишність, динамічність образів (рух), декоративність, театральність, використання дзеркал в інтерєрі, інтенсивність почуттів, порушення симетрії, сполучення ілюзорного і реального, сильні контрасти світла і тіні. Палаци і церкви бароко завдяки розкішній,вигадливій пластиці фасадів, неспокійній грі світлотіні, складним криволінійним планам і обрисам придбали мальовничість і динамічність

Парадні інтер'єри будинків барокко прикрашалися багатобарвною скульптурою, ліпленням, різьбленням; дзеркала і розписи ілюзорно розширювали простір.

В образотворчому мистецтві бароко переважають віртуозні декоративні композиції релігійного, міфологічного чи алегоричного характеру, парадні портрети, що підкреслюють привілейоване суспільне становище людини

Класичними зразками арх. Бароко є площа і собор Св.Петра в Римі., Маріїнський палац в Києві, Зимовий – в Москві. – представники Джованні Лоренцо Берніні, який створив чимало уславлених споруд, насамперед у Римі; Талановитим архітектором пізнього бароко був Бартоломео-Франческо Растреллі - уславив своє ім’я роботою в Російській імперії: спорудженням Зимового палацу, Виховательського будинку у Санкт-Петербурзі, а також Андріївської церкви у Києві. Взагалі для барокової архітектури характерною є урочиста монументально-декоративна єдність, яка вражає уяву своїм розмахом.

Художники Бароко: Караваджо, Рубенс, Рембрант, чиї перші виконані в новому стилі шедеври відносяться приблизно до 1620 р.

В Україні (як у Білорусії та в Росії) значення бароко було іншим, ніж у західноєвропейських країнах, де воно прийшло на зміну Ренесансу і мало значення реакції на Ренесанс. У східних слов’ян не було Ренесансу, тому бароко взяло на себе функцію Ренесансу і включало такі ренесансні явища:

· розвиток особистого начала в культурі;

· секуляризацію культури;

· розвиток наукового світосприйняття.

До того ж не було відходу від Середньовіччя, зберігалися його елементи.

В українській архітектурі стиль бароко поширюється з II половини XVII ст. і досягає свого розквіту у XVIII ст.

Твори укр.бароко мають особливі риси пов’язані з впливом народного мистецтва. Так, в іконописі зявляються укр..пейзажі, обличчя укр..етнічного типу і навіть одяг святих Христа і Богородиці має етнічні риси. Крім того, укрхудожники в іконах періоду бароко демонструють здобутки живопису Відродження.(обємність фігур, світло тінь, перспектива)

Українське бароко нерідко називають козацьким, бо саме козацтво в XVІІ ст. було носієм художнього смаку і саме воно відобразило характерну для українців, для української ментальності двоїстість характеру: “то він дуже веселий, жартівливий і цікавий, то дуже сумний, мовчазний, похмурий і неприступний”.

В архітектурі зявляється особливий тип козачого собору. Найчастіше пятикупольного, однакового з усіх боків, прикрашеного декоративним ліпленням з рослинним орнаментом, білим по зеленому або синьому кольорі.

Також архітектурі бароко притаманний рушниковий і килимовий стилі.

1798 р. в Санкт-Петербурзі видано перші пісні «Енеїди» Котляревського, що відкриває новий етап розвитку укр..літератури. Літературна мова базується на народній мові полтавського діалекту.

В театральному мистецтві найулюбленішим жанром була драма. У XVII ст. вона являла собою віршований діалог, що своїм корінням сягав обрядових пісень. Драми називалися шкільними, бо створювались у навчальних закладах. Популярність мали п´єси різдвяних і великодних циклів, що відбивали звичаї, побут, життя народу. Як правило, до шкільних драм XVII-XVIII ст. додавались інтермедії та інтерлюдії- короткі одноактні комічні п´єси побутово-гумористичного змісту, що ставилися в антрактах між діями драми чи трагедії. Головними героями інтермедій та інтерлюдій були персонажі з простолюду, які розмовляли кожний своєю народною мовою.




Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 157 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2025 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав