Читайте также:
|
Просвітництво — широка ідейна течія 17-18 ст, метою якої був перехід від феодальних до буржуазних відносин і здобуття політичних прав представниками «третього стану».
Просвітництво XVIII ст.— це якісно новий етап у розвитку української філософської думки. Він характеризується поширенням ідей класичного західноєвропейського Просвітництва, а також утвердженням в Україні двох типів ідеології Просвітництва:
1. Ідеологія дворянського Просвітництва, яка виражала інтереси міщан та сил, що були зацікавлені у розвитку освіти і науки, техніки. Це — науково-освітній напрям.
2. Етико-гуманістичний напрям як вираз протесту широких мас проти первісного нагромадження капіталу і феодально-кріпосницького гноблення. Цей напрям найповніше втілює Г. Сковорода. Він відкидає і феодалізм, і капіталізм, заперечує матеріальний інтерес і накреслює шлях до щастя людини через моральне вдосконалення, духовне просвітлення.
Представники цієї течії вважали метою суспільства людське щастя, шлях до якого — переустрій суспільства відповідно до розуму; були прихильниками теорії природного права. Просвітники мали широкий світогляд, в якому виділялися ідея цінності людини, критика церкви, патріотизм, осуд кріпацтва, утвердження самосвідомості й самоцінності особи. Цим просвітники відрізняються від просвітителів, якими є всі носії освіти і прогресу.
Українське Просвітництво мало своїм ідейним підґрунтям як власні, так і запозичені ідеї французьких енциклопедистів — Вольтера, Дідро, Руссо, Ламетрі, Монтеск'є, Маблі та ін. Власні традиції - це гуманістичні ідеї діячів братств та Києво-Могилянської академії. Випускники Києво-Могилянської академії стали в Україні першими носіями ідей Просвітництва.
Історичні твори цього часу представлені літописами в центрі яких події визвольної війни серед.17 стор. – це літопис Самовидця, літопис Самойла Величка «Сказання про війну козацьку з поляками», в якому укр..історія розглядається на тлі історії сусідніх держав і супроводжується документами цієї доби.
У 18 ст. на Січі функціонують церковна школа співів і 3 вищі школи, де викладали випускники Києво-Могилянської академії. У 1754 р. на Січі відкрили школу, що готувала писарів військової канцелярії для всієї Укр. В Січовій муз.школі були створені спеціальні групи лицедіїв (акторів), що ставили народня лялькові вистави під назвою вертеп у муз.супроводженні.
В Укр. мистецтві 18 ст. найбільший розвиток отримав стиль, який зараз назив. укр.бароко(козац.)
Твори укр.бароко мають особливі риси пов’язані з впливом народного мистецтва. Так, в іконописі зявляються укр..пейзажі, обличчя укр..етнічного типу і навіть одяг святих Христа і Богородиці має етнічні риси. Крім того, укрхудожники в іконах періоду бароко демонструють здобутки живопису Відродження.(обємність фігур, світло тінь, перспектива)
Українське бароко нерідко називають козацьким, бо саме козацтво в XVІІ ст. було носієм художнього смаку і саме воно відобразило характерну для українців, для української ментальності двоїстість характеру: “то він дуже веселий, жартівливий і цікавий, то дуже сумний, мовчазний, похмурий і неприступний”.
В архітектурі зявляється особливий тип козачого собору. Найчастіше пятикупольного, однакового з усіх боків, прикрашеного декоративним ліпленням з рослинним орнаментом, білим по зеленому або синьому кольорі.
Також архітектурі бароко притаманний рушниковий і килимовий стилі.
1798 р. в Санкт-Петербурзі видано перші пісні «Енеїди» Котляревського, що відкриває новий етап розвитку укр..літератури. Літературна мова базується на народній мові полтавського діалекту.
В театральному мистецтві найулюбленішим жанром була драма. У XVII ст. вона являла собою віршований діалог, що своїм корінням сягав обрядових пісень. Драми називалися шкільними, бо створювались у навчальних закладах.
Своєрідність українського Просвітництва в тому, що тут ще не було середнього класу - носія ідей Просвітництва в Європі, тому українські просвітники - це дворяни й міщани, об'єднані вірою у перетворюючу силу освіти. Критикуючи існуючий суспільний лад, вони вимагали пом'якшення експлуатації селян, раціоналізації сільськогосподарського і промислового виробництва, звільнення селян із кріпацтва, демократизації суспільства. У своїх маєтках просвітники організовували гуртки учених, де обмірковували ідеї суспільного прогресу.
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 323 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |