Читайте также:
|
Предмет економічної теорії та еволюція його визначення різними школами.
Економі́чна тео́рія — наука про основні закономірності розвитку економічної системи, поведінку людини і груп людей у виробництві, розподілі та споживанні життєвих благ з метою задоволення потреб при обмежених (рідкісних) ресурсах, що породжує проблему економічного вибору і конкуренцію за їх використання. Це наука, яка вивчає економічні закони і економічні відносини.
Предметом економічної теорії є вивчення проблем ефективного використання обмежених виробничих ресурсів та управління ними з метою досягнення максимального задоволення матеріальних потреб людини.
Для глибокого розуміння сутності цієї науки доцільно порівняти визначення предмета в творах різних епох.
Еволюція визначення предмета економічної теорії:
1.А.Сміт. «Дослідження про природу і причини багатства народів»; Д.Рікардо. «Початку політичної економії та оподаткування»; Дж. С. Мілль. «Основи політичної економії» - Наука про створення, примноження та розподіл багатства нації.
2.К.Маркс. «Капітал» - Наука про виробничі відносини і закон, що управляють виробництвом, розподілом, обміном та споживанням благ на різних етапах розвитку суспільства.
3.П. Самуельсон. «Економіка»; П. Хейне. «Економічний образ мислення» - Наука про дії людей у процесі вибору обмежених ресурсів для виробництва.
Від часу появи економіки як самостійної галузі знань визначення її предмета пройшло істотну еволюцію.
Становлення і основні етапи розвитку економічної теорії як науки
Від часу появи економіки як самостійної галузі знань, визначення її предмета пройшло істотну еволюцію, що пов’язано з етапами розвитку економічної теорії.
I етап- меркантилізм (поч. становлення капіталізму; ідеологія-засіб захисту інтересів купців з боку держави, протекціонізм)
II етап-фізіократи (Франція; джерело багатства-виробництво. Фізіокр. досліджували с/г, адже землеробство-це основа всієї економіки держави)
III етап-класична політична школа (Англія; джерело багатства -не золото, а праця. Приватна власність краща, ніж суспільна)(Річардо, Сміт, Петті)
IV етап-марксизм (доводиться неминучість переходу до вищої суспільної формації: від феодалізму до капіталізму, від капіталізму до соціалізму і, врешті-решт, до безкласового суспільства. Класова боротьба-це вияв необхідності руйнування суспільної системи, що стоїть на місті й протидіє прогресу та змінам. Рушійна сила історії — боротьба пригноблених класів, вищим проявом якої є революція. А також: марксизм бачить джерело економічної нерівності, експлуатації людини людиною, у приватній власності.)(К. Маркс)
V етап-маржиналізм (як використати ресурс для найкращого задоволення потреб. Межа споживання у використанні ресурсу(на основі граничних потреб))
VI етап-сучасні напрями: 1.Неокласицизм (кін.ХIХ ст.;основа теорії-маржиналізм, де виробництво пропорційне потребам)2. Кейнсіанство (Дж. Кейнс; обґрунтована необхідність держ. регулювання економіки)3. Інституціоналізм (США;критика капіталізму;виступала за розшир. соц. програм)4. Неокласичний синтез (допускається держ. регулювання або навпаки –залежно від стану економіки в країні. Метод – грошово-кредитні інструменти)
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 177 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |