Читайте также:
|
Розрахунок впливу зміни ставки податку на розмір податкових надходжень здійснюється за формулою:
, (4.2)
де 
- зміна податкових надходжень внаслідок зміни ставки оподаткування;
% б - темп росту ставки оподаткування, розраховується на допомогою формули:
. (4.3)
Розрахунок впливу зміни об’єкту оподаткування на розмір податкових надходжень здійснюється за формулою:
, (4.4)
де 
- зміна податкових надходжень внаслідок зміни ставки оподаткування;
% в - темп росту об’єкту оподаткування розраховується за допомогою формули:
. (4.5)
Крім того, до даної групи методів можна віднести:
“Прогнозування тенденцій” – це техніка, що цілком покладається на час, як єдину визначальну перемінну. Техніка тенденцій залежить від щорічних змін у перемінній попереднього року (наприклад, джерело доходу). Техніка тенденцій припускає, що рівень росту у майбутньому році буде таким же, як і в останні роки. Це припущення може бути більш реалістичним, якщо зміни та їх вплив більш точно виміряні.
Висновки щодо типу змін, які відбулися, дають декілька варіантів її використання у прогнозуванні, а саме:
1. якщо перемінна у минулому році не змінилася, можна припустити, що вона буде незмінною на прогнозований період;
2. якщо перемінна у минулому році постійно зростала, можна припустити, що вона буде продовжувати щорічно зростати приблизно в тих же абсолютних розмірах;
3. якщо перемінна щорічно мала приблизно однаковий темп приросту, то цей темп можна застосувати для прогнозу.
Метод тенденцій – надійний інструмент для прогнозування доходів, які не занадто чутливі до економічних умов.
“Визначальні прогнози” використовують не час, а інші фактори для складання прогнозу. Ці фактори можуть включати зміни в населенні, споживачах соціальних послуг чи інші соціальні і економічні перемінні, які безпосередньо впливають на доходи. Найбільш розповсюджені визначальні прогнози базуються на попередньо встановленій формулі у розрахунку прогнозованих доходів.
Використання статистичних методів прийняття рішень в плануванні та прогнозуванні податкових надходжень.
До даної групи методів відносять теорію ігор і теорію масового обслуговування.
Цим методам необхідно приділяти особливу увагу в роботі податкових органів щодо прогнозування поступлень в бюджет, тому зупинимося на них детальніше. Однією із складових частин розділу математики є теорія ігор, положення якої можуть бути використані для вирішення завдань типу: “що буде, якщо...”, моделюючи ситуації, котрі виникають в результаті прийняття ряду управлінських рішень ще до реалізації їх на конкретному об’єкті. У випадку одержання незадовільних результатів ці рішення відхиляються. Методи антагоністичних ігор дають можливість виявити слабкі місця у взаємовідносинах платників з податковою службою.
Формалізуючи конфліктні ситуації математично, їх можна представити як гру двох, трьох і більше гравців, кожний з яких переслідує ціль максимізації своєї вигоди за рахунок іншого.
Вирішення подібних завдань вимагає визначення у формулюванні їх умов:
q встановлення кількості гравців і правил гри;
q виявлення можливих стратегій гравців;
q визначення можливих виграшів.
В податковій роботі теорія ігор може використовуватися для прогнозування обсягів майбутніх податкових надходжень в умовах, коли уряд держави може притримуватись або стимулюючої, або стримувальної політики, а платники – теж можуть займати дві стратегії:
1. Добросовісно сплачувати всі податки та обов’язкові платежі;
2. Уникати сплати податків.
На основі емпіричних досліджень за попередні роки можна сформувати платіжну матрицю, проаналізувавши яку отримаємо чотири ситуації:
q якщо уряд притримуватиметься стимулюючої політики, зменшуючи розміри та кількість податків, а платники будуть добросовісно їх сплачувати (варіант БС), бюджет отримає 23650 тис. грн.;
q якщо уряд не змінить політики, а платники будуть старатися уникати сплати податків (варіант БД), обсяги бюджетних поступлень становитимуть 20600 тис. грн.;
q якщо уряд буде сповідувати стримувальну політику і платники будуть добросовісно платити податки (варіант АС), податкові надходження становитимуть 28400 тис. грн.;
q якщо ж за такої політики податкоплатники уникатимуть сплати податків (варіант АД), бюджет отримає 14550 тис. грн.
Теорія масового обслуговування – це розділ теорії імовірності, який вивчає потоки вимог на обслуговування, що поступають в систему з обмеженими пропускними властивостями. Метою дослідження є раціональний вибір структури системи і самого процесу обслуговування, що забезпечить мінімізацію часу очікування та середньої довжини черги. Одним із напрямів використання теорії масового обслуговування в податковій роботі може бути обґрунтування управлінських рішень при налагоджені системи обслуговування платників податків (при декларуванні ними доходів, подачі податкової звітності).
Завдання, що стоїть перед теорією масового обслуговування, полягає у виборі такого оптимального варіанту організації обслуговування податкоплатників, при якому час на обслуговування буде мінімізовано при високій якості і недопущені непродуктивних витрат.
Розрізняють дві форми обслуговування:
q з неявними витратами;
q з явними витратами.
Систему масового обслуговування з неявними витратами розглянемо на прикладі обслуговування платників, що подають декларації про отримані доходи. Допустимо, що прийманням декларацій зайняті два податкових інспектори, а простої платників у черзі можна розглядати як негативне явище, що приносить збитки. Необхідно визначити:
ü на скільки своєчасно працівники податкового органу обслужать платників податків (своєчасно прийматимуть і перевірятимуть декларації);
ü що дорожче обходиться податковій інспекції: простої громадян у черзі для подачі декларації, чи прийняття на роботу ще одного працівника.
Дата добавления: 2015-04-11; просмотров: 146 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |