Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Визначення площі кормоцеху

Виходячи з виробничих, санітарних і протипожежних вимог, кормоцех поділяють на виробничії та допоміжні приміщення. У виробничих приміщеннях розміщують машини й обладнання технологічних ліній. При цьому необхідно забезпечувати найкоротші шляхи переміщення кормів із найменшою кількістю перевалочних операцій; максимальне скорочення комунікаційних мереж (водо-, паропровідних, каналізаційних, електричних); зручність для обслуговування і ремонту обладнання при найменших експлуатаційних витратах; дотримання всіх норм охорони праці та протипожежних вимог.

Площу кормоцеху можна визначити за одним із трьох методів.

При розрахунковому методі з урахуванням площі всіх складових приміщень загальна площа кормоцеху F становить:

F=F₁+F₂+F₃+F₄+F₅ (3.17)

де F₁ — площа, яку займають машини та обладнання, м²; F₂ — площа, необхідна для роботи обслуговуючого персоналу, м²; F₃ — площа між машинами, а також проходів,м²; F₄ — площа допоміжних приміщень, м²; F₅ — площа сховищ для кормів, м².

Сумарна площа машин та 'обладнання:

F₁ = (1)

де — площа в плані, яку займає і-та машина, м²; п_м — кількість марок машин у кормоцеху.

Площу F₂ обчислюють залежно від кількості робітників n_р, що одночасно працюють у кормоцеху:

F₂= , (2)

де — необхідна площа для одного робітника кормоцеху, = 4—5 м²; п_р — кількість робітників».

Площу F₃ визначають за такими нормами: ширина основних проходів повинна бути не медале 1,2—1,5 м, а проходів у допоміжні приміщення — 11,0 м; проходи між машинами — 1,5 м, а відстань від машин до стінок — 0,5—0,7 м. Площу F₄ - приймають із таких розрахунків: кімната відпочинку 15—20 м²; душова 5—7 м²; лабораторія 7—10 м². Площа F₅ зумовлюється розмірами місткостей для нагромадження кормів.

За методом коефіцієнтів можна визначати лише площу виробничих приміщень F_в:

F_в=F₁+F₂+F₃=

де К₃ — коефіцієнт зайнятості виробничої площі машинами та обладнанням, К₃ = 0,3—0,4.

Метод моделювання застосовують при виборі варіантів розміщення машин й обладнання на плані кормоцеху. Для цього в масштабі (наприклад, 1:100 або 1:200) виготовляють плоскі моделі, подібні до горизонтальних проекцій машин. Ці моделі розставляють на міліметровому папері відповідно до прийнятої схеми технологічного процесу кормоцеху. Потім із дотриманням нормативних відстаней наносять лінії стін,

Рис. Схема розміщення машин та обладнання кормоцеху неперервної дій

1, 2 — живильники-дозатори грубих кормів та силосу; 3 — живильник-дозатор жому: 4, 6 — збірні стрічково-планчасті конвеєри; 5 - дозатор соковитих кормів; 7 — розвантажувальний транспортер; 8 - подрібнювал-змішувач; 9 — гвинтовий конвеєр; 10 - бункер-дозатор концентрованих кормів; 11 — установка для приготування поживних розчинів; 12 — бункер-живильник коренебульбоплодів 13 — мийка-подрібінювач коренебульбоплодів; 14 —пульт керування

розміри плану кормоцеху, які й визначають (форму та (рис. 3.4, 3.5).

Висота Н виробничих приміщень кормоцеху залежить від розмірів машин та обладнання і повинна бути не менше 3,5 м від підлоги до стелі, що відповідає вимогам санітарних норм, У такому рази об'єм приміщеншя кормоцеху V_п, м³, буде дорівнювати:

V_п =F*H (4)

РОЗРАХУНОК ПОТРЕБ ВОДИ, ПАРИ, ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ I ПАЛЬНОГО, ПОВ'ЯЗАНИХ З РОБОТОЮ КОРМОЦЕХУ

Воду в кормоцеху використовують для приготування кормів, миття машин і підлоти, одержання пари та побутових потреб. Добові витрати води; В становлять:

В = В_к + В_п + В_о + В_м + В_б, (5)

де В_к — витрати води на приготування корму, кг; В„ — витрати води на оде ржання пари, кг; В_о та В_м — витрати води на миття обладнання та підлоги, кг; В_б — витрати води на побутові потреби, кг.

На приготування кормів витрачається води:

В_к = (6)

де G_добі — кількість і-го корму, приготування якого потребує витрат води, кг; q_ві — норма витрат води на приготування і-го корму, кг/кг; k — кількість компонентів, обробка яких потребує води.

Так, залежно від обсягу роботи чи кількості споживачів та прийнятих норм витрат води (дод. 9), розраховують й інші складові рівняння (5).

Витрати води на одержання пари П визначають за потребою останньої. Пара може витрачатися на запарювання кормів П_к, підігрівання води П_в, опалювання приміщень П_о тощо відповідно до питомих норм (дод. 10):

П = П_к + П_в+ П_о (3.24)

Подача води Q_в у кормоцех з урахуванням коефіцієнта її погодинної нерівномірності становить:

Q_в = (7)

де Т_доб — тривалість роботи кормоцеху протягом доби, год; α_г — коефіцієнт погодинної нерівномірності, α_г =2—4.

За показником Q_в, розраховують діаметр мережі водопроводу.

Паливо у кормоцеху в основному витрачається для одержання пари. Кількість умовного палива G_т визначається за формулою:

G_т = (8)

де i_п, і_к — тепломісткість відповідно пари при тиску 130- 170 кПа, Дж/кг, та конденсату. Числове значення і_к дорівнює температурі конденсату (τ_к = 60—80 °С); А_т — теплотворна здатність умовного палива, А_Т = 1680 кДж/кг;)η_к — коефіцієнт корисної дії котла, η_к= 0,35—0,5.

Добові витрати електроенергії Е_Д визначають за формулою:

Е_Д = (9)

де Ni — потужність електропривода і- ї машини, кВт; t_i — тривалість циклу роботи i -ї машини, год; К_Д — кількість включень і -ї машини протягом доби.