селения. До них можуть бути віднесені такі підсистеми: зайнятість та характер її організації; рівень оплати праці та реальних доходів населення; організаційно-економічні форми соціального захисту окремих верств населення (такі, як соціальне забезпечення, соціальне страхування, соціальна допомога, соціальні компенсації та пільги тощо); форми розселення і характер житлових умов; майнова забезпеченість сімей; розвиток суспільних фондів споживання; стан соціал>но-комунальної інфраструктури; екологічне середовище тощо.
Рівень життя в сукупності всіх його проявів виконує функцію базового індикатора, яким може бути оцінена ефективність реалізації державою соціальних заходів та відповідних економічних механізмів, що регулюють та забезпечують соціально справедливі або антагоністичні форми і методи розподілу життєвих благ між членами суспільства.
Дві складові життєвого рівня — економічна і соціальна — зумовлюють два
підходи до аналізу цієї категорії. В економічних дослідженнях рівень життя пере
важно розглядається з позицій виробництва фонду життєвих засобів у конкретних
умовах. У цих дослідженнях оцінюються обсяги наданих споживчих товарів та по
слуг, їх структура, способи розподілу результатів суспільного виробництва та ін
дивідуальної трудової діяльності між різними верствами населення та окремими
особами, визначається вплив життєвого рівня на процеси виробничого і демогра
фічного відтворення, а також аналізується ефективність функціонування еконо
мічних інститутів, відповідальних за виробництво і розподіл ресурсів споживання у
державі. У соціальних дослідженнях життєвий рівень аналізується переважно як
об'єкт, що визначає становище людей у соціально-економічній структурі суспільс
тва і найбільш повно характеризує масштаби розшарування населення за рівнем
доходів і майнового стану, яким визначається соціальний статус особи або соці
альної' групи. м
Аналіз стану досліджень категорії "рівень життя" показує, що на сучасному етапі суспільної трансформації досить гостро постає питання щодо необхідності подолання спрощеного, переважно вузькоекономічного підходу до розуміння цієї категорії, яка за своїм значенням є системоутворюючою. Зазначене передусім проявляється у переважно абстрактному співвідношенні певної кількості людей з певною кількістю життєвих коштів; у явному або неявному ототожненні проблем рівня життя із проблемами задоволення виключно матеріальних потреб людини до того ж лише як умови забезпечення функціонування робочої сили; в оцінці рівня життя виключно як пасивного результату розвитку матеріального виробництва- у недостатньому дослідженні зв'язку рівня життя з показниками ефективності праці та підприємницької діяльності, тобто з позицій досягнення оптимального паритету в процесі реалізації економічних інтересів та специфічних потреб праці і капіталу у перевазі кількісних характеристик рівня життя над його якісними характеристиками' у недостатньо глибокому аналізі внутрішніх суперечностей категорії "рівень життя"' що мають розглядатись у тісному зв'язку із загальною системою існуючих соціально-економічних суперечностей, які внутрішньо притаманні конкретному способу виробництва, певному способу життя і особливо загострюються в умовах кризового стану що неминуче виникає у період радикальної трансформації суспільних відносин.
Див.: Черняк В. К. Структура экономического развития. - К.: Наук, думка, 1981. - С. 14.
Слід зазначити, що актуальність розв'язання цих питань зумовлюється нагальною необхідністю дослідження специфічних тенденцій та закономірностей динаміки життєвого рівня населення з урахуванням конкретних умов соціально-економічного розвитку країни, особливо на екстремально-кризовому етапі процесу трансформації. Недостатнє теоретичне обгрунтування або навіть практичне ігнорування зазначених проблем обмежують можливості активного і позитивного наукового впливу на процеси реалізації послідовної та ефективної соціально-економічної політики держави у сфері забезпечення життєдіяльності населення.
Підсумовуючи дослідження питання визначення змістовної сутності категорії "рівень життя", а також її ролі і місця серед споріднених і взаємопов'язаних категорій соціально-економічної системи та спираючись на результати проведеного аналізу, можна запропонувати схему найбільш характерних зв'язків між основними складовими системи дослідження (рис. 1.1).
| Спосіб виробництва | ||||||||||
| Спосіб життя | ||||||||||
| Рівень життя | населення(народу,нації) | |||||||||
| соціальної групи (класу) | ||||||||||
| сім'ї | ||||||||||
| особи | ||||||||||
| Рівень добробуту | Глибина бідності (злиденності) | |||||||||
| І | ||||||||||
| Рівень якості життя | Характеристики та показники життєвого рівня населення | Рівень (глибина недоспоживанн; | ||||||||
Рис.1.1. Категорія "рівень життя" в системі соціально-економічних відносин
Дата добавления: 2015-09-10; просмотров: 98 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |