Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Таблиця 4.1 Результати розрахунку значень показників ВСР

Таблиця 4.2 Збільшення або зменшення значень показників ВСР в % в стані емоційного навантаження порівняно із станом спокою. („+” означає збільшення значення показника на... відсотків, „-” – зменшення).

Рис. 4.1. Послідовність операцій реалізації синфазного методу опрацювання ЕКС

Блок 1 описує числення оцінки математичного сподівання від , блок 2 – формування періодичної послідовності [ … ], блок 3 – центрування випадкової послідовності , блок 4 – числення періоду корельованості описаним вище способом, блок 5 – формування стаціонарних компонент , блок 6 – числення оцінки кореляції між стаціонарними компонентами з урахуванням часових та періодних зсувів, блок 7 – числення оцінок кореляційних компонент .

Пацієнт 1
Стан спокою	Стан психоемоційного навантаження
а	б
в	г

Рис. 4.2. Результати опрацювання відібраних ЕКС синфазним методом: а, б – оцінки автокореляційних функцій; в, г – оцінки кореляційних функцій.

Пацієнт 2
Стан спокою	Стан психоемоційного навантаження
а	б
в	г

Рис. 4.3. Результати опрацювання відібраних ЕКС синфазним методом: а, б – оцінки автокореляційних функцій; в, г – оцінки кореляційних функцій.

ВИСНОВКИ

В результаті виконання дипломної роботи магістра розв’язано актуальну наукову задачу, яка полягає в обгрунтуванні методів опрацювання електрокардіосигналу для задач оцінювання психоемоційного стану оператора. При цьому отримано такі результати:

1. Обгрунтовано доцільність проведення опрацювання електрокардіосигналу та ритмокардіосигналу для задач оцінювання психоемоційного стану оператора;

2. Проведено порівняльний аналіз та класифікацію відомих математичних моделей електрокардіосиґналу та ритмокардіосигналу, які використовуються при розробленні методів опрацювання цих сиґналів підчас проведення психофізіологічних проб. Встановлено обмеженість можливостей математичних моделей електрокардіосиґналу та ритмокардіосигналу у вигляді детермінованого та стаціонарного випадкового процесу щодо визначення швидкості адаптивних реакцій організму оператора до психоемоційних навантажень.

3. Запропоновано для забезпечення можливості визначення швидкості адаптації до психоемоційних навантажень провести оцінювання зміни величини R-R інтервалів електрокардіосигналу методами, що визначаються моделлю у вигляді періодично корельованого випадкового процесу.

4. Проаналізовано методи визначення розумової працездатності, що використовуються як модель психоемоційних навантажень, та розроблено методику і послідовність проведення експерименту по визначенню адаптивних можливостей організму до впливу психоемоційних навантажень.

5. Проведено опрацювання електрокардіосигналів, що відібрані в стані спокою та стані психоемоційного навантаження, методами спектрально-кореляційного аналізу теорії стаціонарних процесів, та помічено зростання в групі значень показника pNN50, який характеризує степінь|міри| переважання парасимпатичної ланки регуляції над симпатичною, SDNN, що характеризує сумарний ефект автономної регуляції кровообігу, SDSD та RMSSD, що характеризують активність парасимпатичної частини автономної регуляції, NN50, та зменшення значень параметра LF, що характеризує відносний рівень активності вазомоторного центру. Зміна значень зазначених показників свідчить про можливість використання їх для оцінювання психоемоційного стану оператора;

6. Проведено опрацювання електрокардіосигналів, що відібрані в стані спокою та стані психоемоційного навантаження синфазним методом. При цьому отримано інформативні ознаки сигналу - кореляційні функції, які показують однорідність властивостей сиґналу, і поряд з тим зміни, за характером і значеннями яких можна оцінити зміну часової структури електрокардіосигналу та оцінити швидкість адаптації організму до впливу психоемоційних навантажень.

Дякую за увагу