Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Аналіз взаємозв’язку показників обсягу товарообороту, витрат і прибутків

Читайте также:
  1. A. Витратами
  2. III. Групування витрат за елементами та статтями
  3. IV.Склад витрат виробництва
  4. SWOT-аналіз як основа маркетингових досліджень
  5. VІІ етап - аналіз достатності формування доходів.
  6. Алгоритми розрахунку показників рентабельності підприємства
  7. Аналіз витрат за загальною сумою та рівнем
  8. Аналіз витрат за статтями та елементами
  9. Аналіз динаміки та структури майна підприємства

 

Важливу роль у прийнятті управлінських рішень відіграє аналіз діяльності підприємства у взаємозв’язку „витрати – обсяг продажу - прибуток”, що дозволяє дослідити роль окремих факторів у формуванні прибутку та забезпечити ефективне управління цим процесом.

На підставі даного аналізу визначається:

обсяг продажу, який забезпечує відшкодування всіх витрат та отримання бажаного прибутку;

величина прибутку при певному обсязі реалізації;

вплив змін величини витрат, обсягу та ціни реалізації на прибуток підприємства;

оптимальна структура витрат.

Результати аналізу „витрати – обсяг продажу - прибуток” є підставою для обґрунтування вибору управлінських рішень щодо асортиментної та маркетингової політики для мінімізації витрат та максимізації прибутку.

Основними етапами аналізу взаємозв’язку „витрати – обсяг продажу - прибуток” є :

Збір, підготовка й аналітична розробка вихідної інформації відповідно до умов аналізу

Розрахунок умовно – постійних та умовно – змінних витрат, рівня беззбитковості та зони безпеки

Аналітичне обґрунтування обсягів реалізації, необхідного для забезпечення прогнозованої суми прибутку.

В процесі управління формуванням прибутку на основі системи „витрати – обсяг продажу - прибуток” підприємство вирішує ряд завдань:

1. Визначення обсягу реалізації товарів, який забезпечує беззбиткову операційну діяльність в короткостроковому періоді.

Визначення мінімальної межі діяльності пов’язане з вимогами самоокупності та самофінансування діяльності господарюючого суб’єкта та базується на розрахунку „точки беззбитковості”.

Стосовно торговельного підприємства під „точкою беззбитковості” розуміють такий обсяг товарообороту підприємства , при якому сума одержаного валового доходу (без ПДВ) дорівнює сумі поточних витрат, тобто досягається самоокупність діяльності.

Аналіз діяльності у взаємозв’язку „витрати – обсяг продажу - прибуток” передбачає поділ витрат на постійні та змінні.

Для торговельних підприємств перелік постійних витрат можна визначити на підставі наказу Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України №145 від 22 травня 2002р. „Про затвердження методичних рекомендацій з формування складу витрат та порядку їх планування в торговельній діяльності”.

У торгівлі до складу постійних витрат відносяться адміністративні витрати у вигляді наступних статей:

заробітна плата працівників нарахована за окладом і ставками;

витрати, пов’язані з управлінням підприємством;

амортизація основних засобів;

витрати, пов’язані з утриманням приміщень;

витрати на ремонт основних засобів;

витрати, пов’язані з перепідготовкою кадрів;

обов’язкові внески на соціальне страхування;

податки, збори та інші обов’язкові платежі, передбачені законодавством;

орендна плата.

До змінних витрат відносяться ті з них, сума яких залежить від обсягу реалізації товарів. Це витрати на одиницю товарообороту, в тому числі транспортні витрати, витрати із збереження товарних запасів. Сюди також відноситься заробітна плата персоналу, який оплачується за розцінками за одиницю товарообороту, а також платежі від заробітної плати цих працівників у державні фонди.

Розрахунок беззбитковості можна вести як у одиницях товару, що реалізується, так і у грошовому виразі, тобто в сумарному обсязі товарообороту. Якщо реалізується якийсь один вид товару, то віддається перевага першому варіанту. При багато профільному бізнесу доцільно вести розрахунки у грошах.

Розрахунок „точки беззбитковості” може бути проведений за наступною формулою:

 

ПВ

ТБ = ----------------- х 100[5.1]

Д – Р ЗМ)

 

де ТБ – точка беззбитковості;

ПВ – постійні витрати;

РД - рівень доходу;

РЗМ - рівень змінних витрат.

 

Беззбитковість є одним з показників ефективності роботи підприємства торгівлі. Однак досягнення беззбитковості не є характерною рисою для комерційної діяльності, оскільки тут не забезпечується наявність прибутку – того основного стимулу, який є двигуном будь – якого комерсанта в умовах ринкової економіки.

Для власників підприємства мінімально допустимий обсяг діяльності торговельного підприємства пов'язаний з визначенням „точки мінімальної рентабельності”. Досягнення цієї мінімальної межі діяльності підприємства є умовою отримання мінімального прибутку та задоволення його економічних інтересів.

Під „точкою мінімальної рентабельності” розуміють такий обсяг товарообороту підприємства , при якому сума валових доходів (без ПДВ) не лише покриває поточні витрати на ведення діяльності, а й утворює прибуток, розмір якого (після сплати податків) задовольняє уявлення власників підприємства про мінімальний рівень рентабельності на вкладений капітал.

Кількісно мінімальний рівень рентабельності визначається рівнем депозитної ставки банків, що склався на певний час, позаяк власник підприємства незацікавлений у капіталізації прибутку (вкладення його в основні та оборотні активи підприємства), якщо одержуваний чистий прибуток за результатами діяльності підприємства менший за суму відсотків, яку він міг би отримати від зберігання своїх грошових коштів у банку або придбав би на них цінні папери інших підприємств.

2. Визначення обсягу реалізації товарів, який забезпечує беззбиткову операційну діяльність в довгостроковому періоді.

Операційна діяльність в довгостроковому періоді порівняно з короткостроковим потерпає від таких змін:

із підвищенням обсягу реалізації періодично зростають постійні витрати. Це пов’язано із збільшенням обладнання (що призводить до зростання амортизаційних відрахувань), зростанням чисельності працівників апарату управління (що призводить до зростання витрат на його утримання).

з насиченням ринку в результаті зростання обсягу продажу продукції підприємство вимушене знижувати рівень цін, що призводить до відповідного зменшення темпу росту чистого операційного доходу.

за рахунок підвищення продуктивності праці робітників збуту, збільшення партій купованих товарних запасів та зростання їх реалізації, поступово зменшується рівень змінних операційних витрат на одиницю товарообороту.

3. Визначення необхідного обсягу реалізації товарів, який забезпечує досягнення запланованої суми валового операційного прибутку.

При запланованому обсягу реалізації товарів підприємство може отримати визначену суму операційного прибутку, на розмір якого сума чистого операційного доходу будує перевищувати суму операційних витрат – як постійних, так і змінних.

Розрахунок „необхідного обсягу реалізації товарів” може бути проведений за наступною формулою:

 

ПВ+ Пр

ТБ пр = ---------------- х 100[5.2]

Д – Р ЗМ)

де Пр- прибуток

4. Визначення суми „запасу міцності” підприємства, тобто розмір можливого зниження обсягу реалізації товарів при зміні кон’юнктури товарного ринку.

У вартісному вираженні „запас міцності” операційної діяльності підприємства розраховується за такою формулою:

 

ЗМ = Тпл - Тб, [5.3]

 

де ЗМ – запас міцності;

Тпл - обсяг реалізації товарів, який забезпечує формування прогнозованої (або фактично досягнутої) суми операційного прибутку

Тб – обсяг реалізації товарів, який забезпечує досягнення точки беззбиткової операційної діяльності

 

Запас міцності може бути виражений не тільки абсолютною, але і відносною величиною – його рівнем (або коефіцієнтом запасу міцності), а саме:

 

К зм = ЗМ / Тпл [5.4]

де Кзм – коефіцієнт запасу міцності;

Тпл - обсяг реалізації товарів, який забезпечує формування прогнозованої (або фактично досягнутої) суми операційного прибутку

5. Визначення „рівня операційного важеля” підприємства, що характеризує ступінь впливу обсягу реалізації товарів на прибуток.

Рівень операційного важеля розраховується за наступною формулою:

 

Д – Р ЗМ) х Тб

ОВ = ------------------------ х 100 [5.5]

Пр

 

ПВ + Пр

ОВ = -------------------- х 100 [5.6 ]

Пр

 


Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 15 | Нарушение авторских прав

ЧН х ГДЛ х РО | Класифікація товарних запасів торговельного підприємства | Аналіз доходів підприємства за загальним їх обсягом, видами, функціями, товарними групами | VІІ етап - аналіз достатності формування доходів. | Виявлення резервів збільшення доходів в торгівлі | Аналіз витрат за загальною сумою та рівнем | Класифікація поточних витрат торговельного підприємства з метою управління ними | Розрахунок впливу складу товарообороту на витрати торговельного підприємства | Аналіз витрат за статтями та елементами | Статтями витрат |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2021 год. (0.009 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав