Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Системи збору і транспорту продукції нафтових свердловин

Читайте также:
  1. А) Характеристика методів візуалізації сечової системи, показання до застосування, їх можливості та обмеження.
  2. Альтернативне використання транспорту.
  3. Аналіз системи надання освітніх послуг дітям з особливими освітніми потребами
  4. Аналогічно попередній моделі будемо шукати розв'язок системи у вигляді плоскої, хвилі, але з різними амплітудами для атомів різної маси
  5. Б) Характеристика методів візуалізації статевої системи, показання до застосування, їх можливості та обмеження.
  6. Вивихи та переломи. Транспортування потерпілих
  7. Види збору винограду
  8. Вимоги до якості готової продукції. Хімічний склад, харчова цінність та екологічна чистота готової продукції
  9. Виручка від реалізації продукції, робіт і послуг малих підприємств України
  10. Витрати, що не входять до собівартості реалізованої продукції

Під системою збору і транспорту продукції нафтових свердловин розуміють все обладнання і систему трубопроводів, побудованих для збору продукції свердловин і доставки її до центрального пункту підготовки нафти (ЦППН). З пунктів підготовки нафта прямує на нафтопереробний завод, газ – в основному на газопереробний завод, а пластова вода, видобута разом з нафтою, до нагнітальних свердловин.

Системи, які використовують для збору і транспорту продукції нафтових свердловин

Найтиповіші системи збору і транспорту продукції нафтових свердловин: самоплинна, Ф. Г. Бароняна – С. А. Везірова, високонапірна, Гіпровостокнєфті, променева, системи збору на родовищах Західного Сибіру, інші системи нафтогазозбору та уніфіковані технологічні схеми комплексів збору та підготовки нафти, газу і води нафтовидобувних районів.

Самоплинна система – рух продукції свердловини відбувається під впливом гравітаційних сил, тобто геометричної різниці висот початкових і кінцевих пунктів її збору.

Самоплинна система має цілий ряд недоліків, а саме:

1) низький тиск в нафтогазозбірних трубопроводах;

2) велику кількість проміжних технологічних об'єктів;

3) велику металоємність;

4) нераціональне використання пластової енергії;

5) значні втрати газу і легких фракцій нафти внаслідок застосування негерметизованих вимірників і резервуарів;

6) важко автоматизувати технологічні процеси збору і транспорту;

7) створюються умови для відкладення в системі солей, парафіну, і механічних домішок внаслідок низької швидкості потоку, що зменшує пропускну спроможність нафтопроводів.

Система Ф. Г. Бароняна – С. А. Везірова передбачає спільний збір продукції нафтових свердловин незалежно від способу експлуатації (фонтанний, насосний, компресорний) до нафтозбірного пункту під тиском на усті ~ 0,5-0,6 МПа, яка направляється по викидних лініях в загальні збірні колектори. Ця система відноситься до однотрубної напірної. Напірною називається система, при якій переміщення нафти здійснюється під дією тиску, створюваного насосом або пластовою енергією.

Переваги цієї системи в порівнянні з самоплинною:

1) зменшується кількість вимірних установок ВУ;

2) зменшується кількість трубопроводів;

3) зменшуються втрати нафти і газу;

4) покращується обслуговування установок;

5) скорочуються капіталовкладення;

6) можна транспортувати нафту і газ на великі відстані за рахунок напору свердловин, що дає змогу обійтись без будівництва проміжних насосних і компресорних станцій.

Однак ця система має і недоліки:

1) велика кількість дрібних нафтозбірних пунктів;

2) обмежена протяжність дільниць однотрубного збору і транспорту продукції свердловин (свердловина – нафтозбірний пункт), що не вирішує корінної зміни системи збору і транспорту продукції свердловин;

3) утворення і випадання парафіну в збірному колекторі внаслідок наявності перепаду тиску і виділення газу з нафти.

Високонапірна система з централізованою багатоступінчастою сепарацією (грозненська). Відмінна особливість цієї системи – спільний збір і транспорт продукції свердловин на декілька десятків кілометрів під тиском 6,0-7,0 МПа.

Недоліки цієї системи наступні:

1) може виникнути пульсація тиску в нафто-газопроводах і внаслідок цього їхня вібрації;

2) нерівномірність потоку суміші в колекторах, що зумовлює нерівномірну подачу струменя в сепаратори.

Система інституту Гіпровостокнєфть передбачає однотрубний транспорт продукції свердловини до дільничих сепараційних установок, розташованих на відстані до 7 км від свердловин, і транспорт нафтогазової суміші до центрального нафтозбірного пункту ЦНЗП(центральний нафтозбырний пункт) на відстань до 100 км і більше.

Основними перевагами системи Гіпровостокнєфті є:

1) централізований збір і підготовка нафти з групи родовищ даного нафтового району, розташованих в радіусі декількох десятків кілометрів;

2) відсутність необхідності будівництва на кожному родовищі дрібних нафтозбірних пунктів з парками резервуарів і УПН;

3) повна герметизація системи;

4) можливість безкомпресорного транспорту газу після I рівня сепарації на ГПЗ;

5) завдяки зменшенню в'язкості суміші полегшується транспорт нафтогазової суміші дожимними компресорами.

Променева система. Суть цієї системи полягає в наступному. Продукція свердловин по викидних лініях поступає на групову сепараційно-вимірну установку ГСВУ, яка розрахована на обслуговування до ста свердловин. На цій установці заміряються компоненти продукції свердловини і відбувається первинна сепарація. Тут же розташоване насосне господарство для подальшого транспорту газонасиченої нафти на центральний нафтозбірний пункт і установку підготовки нафти. При цьому вимір і первинна сепарація нафти здійснюється роздільно (для обводненої і необводненої нафти). З цією метою прокладають два колектори. Газ після первинної сепарації прямує в газозбірний колектор.

Недолік цієї системи – наявність лінійних збірних нафтопроводів і газопроводу.

Системи збору, які використовуються на родовищах Західного Сибіру. Тут застосовують декілька різновидів напірних систем нафтогазозбору, специфіка яких в основному пов'язана з кущовим розміщенням свердловин, похило і направлено пробурених на продуктивний пласт. У цих системах використовуються комплексні збірні пункти (КЗП), на яких відбувається часткова підготовка нафти і її відкачування на ЦЗП, який ще називається центральним пунктом підготовки нафти (ЦППН).

Інші системи нафтогазозбору.

Системи, які застосовуються до конкретних умов удосконалюються, модернізовуються. Тенденція їхнього розвитку – максимальна централізація нафтопромислових об'єктів, автоматизація і телемеханізація.

Отже, основними технологічними вузлами всіх перерахованих систем є:

1) сепараційно-вимірні установки для виміру дебіта нафти, газу і води по кожній свердловині;

2) сепараційні установки, в яких розділяються компоненти продукції свердловини;

3) насосні станції для перекачування нафти всередині дільниці, родовища і за їх межами;

4) компресорні станції для перекачування газу до газопереробних заводів або до інших споживачів;

5) резервуарні парки для зберігання нафти;

6) установки підготовки нафти для доведення нафти до товарної продукції.

Всі ці вузли з’єднані трубопроводами, по яких здійснюється транспорт нафти і газу.

Вибір системи збору і транспорту продукці нафтових свердловин

Єдиної універсальної системи збору і транспорту продукції свердловин не існує, оскільки кожне родовище характеризується своїми особливостями. Тому при виборі тієї або іншої системи потрібно враховувати, якою найраціональнішою для даного родовища є система, яка має найвищі техніко-економічні показники. Кожна з вказаних типових систем може видозмінюватися для даного родовища в залежності від тих або інших характерних особливостей і умов його експлуатації, але в будь-якому випадку вона повинна відповідати тим вимогам, які виставляються до систем збору і транспорту продукції свердловин.

Для вибору тієї або іншої системи збору і транспорту продукції свердловин необхідно мати наступні вихідні дані:

1) кількість експлуатаційних і нагнітальних свердловин і їх розташування на структурній карті родовища з вказаним контуром нафтоносності і газоносності;

2) дебіти нафти, газу і пластової води по свердловинах і по родовищу загалом від початку до кінця розробки родовища (по роках);

3) зміна устьового тиску фонтанних свердловин по роках за увесь період розробки;

4) зміна температури по стовбуру свердловин;

5) склад компонентів продукції свердловин і їхні фізико-хімічні властивості;

6) кліматичні і метеорологічні умови району даного нафтового родовища;

7) джерела енергопостачання, водопостачання, можливість зв'язку, наявність доріг;

8) топографічну карту.

На основі цих початкових даних і керуючись принципами, викладеними в даному параграфі, можна вибрати ту або іншу систему.




Дата добавления: 2015-09-10; просмотров: 118 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

Метод поправочного коефіцієнта Ф.А.Трєбіна, Г.В.Щербакова | Методи вилучення залишкової нафти із заводнених пластів | Поточний ремонт свердловин | Технологія капітального ремонту свердловин | Ремонтно-виправні роботи | Цементування свердловин | Ізоляційні роботи | Зарізування і буріння другого стовбура | Кислотні обробки свердловин | Гідравлічний розрив пласта |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав