Читайте также:
|
Під системою збору і транспорту продукції нафтових свердловин розуміють все обладнання і систему трубопроводів, побудованих для збору продукції свердловин і доставки її до центрального пункту підготовки нафти (ЦППН). З пунктів підготовки нафта прямує на нафтопереробний завод, газ – в основному на газопереробний завод, а пластова вода, видобута разом з нафтою, до нагнітальних свердловин.
Системи, які використовують для збору і транспорту продукції нафтових свердловин
Найтиповіші системи збору і транспорту продукції нафтових свердловин: самоплинна, Ф. Г. Бароняна – С. А. Везірова, високонапірна, Гіпровостокнєфті, променева, системи збору на родовищах Західного Сибіру, інші системи нафтогазозбору та уніфіковані технологічні схеми комплексів збору та підготовки нафти, газу і води нафтовидобувних районів.
Самоплинна система – рух продукції свердловини відбувається під впливом гравітаційних сил, тобто геометричної різниці висот початкових і кінцевих пунктів її збору.
Самоплинна система має цілий ряд недоліків, а саме:
1) низький тиск в нафтогазозбірних трубопроводах;
2) велику кількість проміжних технологічних об'єктів;
3) велику металоємність;
4) нераціональне використання пластової енергії;
5) значні втрати газу і легких фракцій нафти внаслідок застосування негерметизованих вимірників і резервуарів;
6) важко автоматизувати технологічні процеси збору і транспорту;
7) створюються умови для відкладення в системі солей, парафіну, і механічних домішок внаслідок низької швидкості потоку, що зменшує пропускну спроможність нафтопроводів.
Система Ф. Г. Бароняна – С. А. Везірова передбачає спільний збір продукції нафтових свердловин незалежно від способу експлуатації (фонтанний, насосний, компресорний) до нафтозбірного пункту під тиском на усті ~ 0,5-0,6 МПа, яка направляється по викидних лініях в загальні збірні колектори. Ця система відноситься до однотрубної напірної. Напірною називається система, при якій переміщення нафти здійснюється під дією тиску, створюваного насосом або пластовою енергією.
Переваги цієї системи в порівнянні з самоплинною:
1) зменшується кількість вимірних установок ВУ;
2) зменшується кількість трубопроводів;
3) зменшуються втрати нафти і газу;
4) покращується обслуговування установок;
5) скорочуються капіталовкладення;
6) можна транспортувати нафту і газ на великі відстані за рахунок напору свердловин, що дає змогу обійтись без будівництва проміжних насосних і компресорних станцій.
Однак ця система має і недоліки:
1) велика кількість дрібних нафтозбірних пунктів;
2) обмежена протяжність дільниць однотрубного збору і транспорту продукції свердловин (свердловина – нафтозбірний пункт), що не вирішує корінної зміни системи збору і транспорту продукції свердловин;
3) утворення і випадання парафіну в збірному колекторі внаслідок наявності перепаду тиску і виділення газу з нафти.
Високонапірна система з централізованою багатоступінчастою сепарацією (грозненська). Відмінна особливість цієї системи – спільний збір і транспорт продукції свердловин на декілька десятків кілометрів під тиском 6,0-7,0 МПа.
Недоліки цієї системи наступні:
1) може виникнути пульсація тиску в нафто-газопроводах і внаслідок цього їхня вібрації;
2) нерівномірність потоку суміші в колекторах, що зумовлює нерівномірну подачу струменя в сепаратори.
Система інституту Гіпровостокнєфть передбачає однотрубний транспорт продукції свердловини до дільничих сепараційних установок, розташованих на відстані до 7 км від свердловин, і транспорт нафтогазової суміші до центрального нафтозбірного пункту ЦНЗП(центральний нафтозбырний пункт) на відстань до 100 км і більше.
Основними перевагами системи Гіпровостокнєфті є:
1) централізований збір і підготовка нафти з групи родовищ даного нафтового району, розташованих в радіусі декількох десятків кілометрів;
2) відсутність необхідності будівництва на кожному родовищі дрібних нафтозбірних пунктів з парками резервуарів і УПН;
3) повна герметизація системи;
4) можливість безкомпресорного транспорту газу після I рівня сепарації на ГПЗ;
5) завдяки зменшенню в'язкості суміші полегшується транспорт нафтогазової суміші дожимними компресорами.
Променева система. Суть цієї системи полягає в наступному. Продукція свердловин по викидних лініях поступає на групову сепараційно-вимірну установку ГСВУ, яка розрахована на обслуговування до ста свердловин. На цій установці заміряються компоненти продукції свердловини і відбувається первинна сепарація. Тут же розташоване насосне господарство для подальшого транспорту газонасиченої нафти на центральний нафтозбірний пункт і установку підготовки нафти. При цьому вимір і первинна сепарація нафти здійснюється роздільно (для обводненої і необводненої нафти). З цією метою прокладають два колектори. Газ після первинної сепарації прямує в газозбірний колектор.
Недолік цієї системи – наявність лінійних збірних нафтопроводів і газопроводу.
Системи збору, які використовуються на родовищах Західного Сибіру. Тут застосовують декілька різновидів напірних систем нафтогазозбору, специфіка яких в основному пов'язана з кущовим розміщенням свердловин, похило і направлено пробурених на продуктивний пласт. У цих системах використовуються комплексні збірні пункти (КЗП), на яких відбувається часткова підготовка нафти і її відкачування на ЦЗП, який ще називається центральним пунктом підготовки нафти (ЦППН).
Інші системи нафтогазозбору.
Системи, які застосовуються до конкретних умов удосконалюються, модернізовуються. Тенденція їхнього розвитку – максимальна централізація нафтопромислових об'єктів, автоматизація і телемеханізація.
Отже, основними технологічними вузлами всіх перерахованих систем є:
1) сепараційно-вимірні установки для виміру дебіта нафти, газу і води по кожній свердловині;
2) сепараційні установки, в яких розділяються компоненти продукції свердловини;
3) насосні станції для перекачування нафти всередині дільниці, родовища і за їх межами;
4) компресорні станції для перекачування газу до газопереробних заводів або до інших споживачів;
5) резервуарні парки для зберігання нафти;
6) установки підготовки нафти для доведення нафти до товарної продукції.
Всі ці вузли з’єднані трубопроводами, по яких здійснюється транспорт нафти і газу.
Вибір системи збору і транспорту продукці нафтових свердловин
Єдиної універсальної системи збору і транспорту продукції свердловин не існує, оскільки кожне родовище характеризується своїми особливостями. Тому при виборі тієї або іншої системи потрібно враховувати, якою найраціональнішою для даного родовища є система, яка має найвищі техніко-економічні показники. Кожна з вказаних типових систем може видозмінюватися для даного родовища в залежності від тих або інших характерних особливостей і умов його експлуатації, але в будь-якому випадку вона повинна відповідати тим вимогам, які виставляються до систем збору і транспорту продукції свердловин.
Для вибору тієї або іншої системи збору і транспорту продукції свердловин необхідно мати наступні вихідні дані:
1) кількість експлуатаційних і нагнітальних свердловин і їх розташування на структурній карті родовища з вказаним контуром нафтоносності і газоносності;
2) дебіти нафти, газу і пластової води по свердловинах і по родовищу загалом від початку до кінця розробки родовища (по роках);
3) зміна устьового тиску фонтанних свердловин по роках за увесь період розробки;
4) зміна температури по стовбуру свердловин;
5) склад компонентів продукції свердловин і їхні фізико-хімічні властивості;
6) кліматичні і метеорологічні умови району даного нафтового родовища;
7) джерела енергопостачання, водопостачання, можливість зв'язку, наявність доріг;
8) топографічну карту.
На основі цих початкових даних і керуючись принципами, викладеними в даному параграфі, можна вибрати ту або іншу систему.
Дата добавления: 2015-09-10; просмотров: 262 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |