Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Цілі стимулювання збуту

Елементи стимулювання збуту

• Мерчандайзинг — оформлення місця продажу;
• Упакування, етикетка, ярлик;
• Покупка з подарунком;
• Покупка зі знижкою за купонами;
• Фірмові сувеніри;
• Змагання, ігри, розіграші, лотереї, конкурси, вікторини;
• Демонстрація товару;
• Дегустація товару;
• Семплінг — пропозиція зразків товару та ін.^[1]

Цілі стимулювання збуту

Головна ціль стимулювання збуту по відношенню до споживачів — стимул купувати регулярно з певною комерційною вигодою від купівлі. На різних стадіях життєвого циклу товару стимулювання збуту має різні цілі:

• На стадії введення на ринок — змусити споживача зробити пробну покупку;
• На стадії росту — заохотити нових клієнтів, «перетягнути» споживачів інших марок;
• Коли сформувалася певна споживацька аудиторія, лояльна до торгової марки — захист завойованих позицій від конкурентів;
• На стадії спаду — зберегти споживацьку аудиторію

3. Посмотреть

4. Конспект

5. См. конспект экономика и нормирование

6. Посмотреть

7. Посмотреть

8. Посмотреть

9. Посмотреть

10. Коефіцієнт завантаження - безрозмірна величина, яка являє собою відношення фактичної експлуатаційної потужності до її номінальної величини.

11. Посмотреть

12. Бала́нсова ва́ртість акти́вів (англ. Book Value) — вартість основних та оборотних коштів підприємства на певний час. Розраховується, як початкова вартість придбаного капіталу (об’єкта), за якою він обліковується у балансі за мінусом нагромадженої суми зносу. Балансова вартість організації визначається як її чисті активи, власний капітал, тобто як різниця між сукупними активами і сукупними зобов’язаннями (боргами).

13. Пéрвісна вáртість – історична (фактична) собівартість основних засобів чи нематеріальних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) основних засобів або нематеріальних активів.

14. Знос. Посмотреть

15. Залишкова вартість - різниця між первісною (переоціненою) вартістю необоротного активу і сумою його накопиченого зносу.

16. Посмотреть

17. Конспект

18. Посмотреть

19. Оборотні кошти — це сукупність коштів підприємства, що авансуються на створення оборотних фондів та фондів обігу і забезпечення їх безперервного кругообігу. Якщо оборотні фонди виступають у вигляді предметів праці, то фонди обігу — це кошти, вкладені в запаси готової продукції, товари відвантажені та в дорозі, а також кошти на рахунках та в касі підприємства. З огляду на це розрізняють оборотні кошти у сфері виробництва та у сфері обігу, які в сукупності своїй забезпечують безперервність виробництва та реалізації продукції. Оборотні фонди вступають у виробництво у своїй натуральній формі, та в процесі виготовлення продукції повністю споживаються. Після закінчення виробничого циклу, виготовлення продукції та її реалізації авансовані оборотні кошти відшкодовуються в складі виручки від реалізації продукції (робіт, послуг). Це створює можливість систематичного поновлення процесу виробництва, який здійснюється завдяки постійному кругообігу коштів підприємства. У своєму кругообігу оборотні кошти проходять послідовно три стадії: грошову, виробничу і товарну.

20. Конспект, МТЗ

21. Норматив оборотних коштів - - це грошовий вираз вартості мінімальних запасів товарно-матеріальних цінностей.

Норми оборотних коштів установлюються на кілька років, а нормативи — щорічно (за певних умов — щоквартально).

Норматив оборотних коштів залежить від обсягу виробництва та реалізації продукції, витрат на виробництво та реалізацію продукції; вартості товарно-матеріальних цінностей у виробничих запасах. Норми оборотних коштів (у днях) залежать від тривалості перебування їх у сфері виробництва та у сфері обігу, умов матеріально-технічного забезпечення (віддаленість від постачальників, споживачів, рівномірність поставок матеріальних ресурсів та збуту готової продукції).Існують три методи розрахунку нормативів оборотних коштів: аналітичний (дослідно-статистичний), коефіцієнтний та метод прямого рахунку.

22. Нормування оборотних коштів для утворення виробничих запасів здійснюється з метою забезпечення безперервного процесу виробництва і реалізації продукції. Надлишок оборотних коштів призводить до нагромадження надмірних запасів, послабленню режиму економії та їхньому використанню не за призначенням. Недостача оборотних коштів негативно впливає на ефективність їх використання, так і на ефективність виробництва. Норму оборотних коштів у запасах матеріалів можна визначити за формулою:

23. Посмотреть

24. поточний запас - залежить від частоти і рівномірності постачань та споживання запасів у виробництві. Цей запас, який забезпечує потребу підприємства в сировині, матеріалах на період між двома їх надходженнями від постачальників. У норму оборотних коштів включається середній поточний запас, який приймається в розмірі 50% від тривалості інтервалу між поставками;

25. гарантійний (страховий запас) - утворюється з метою запобігання наслідків можливих перебоїв у постачаннях (порушення умов договору постачальником, затримка вантажу в дорозі).

26. підготовчий запас - це час для прийняття, розвантаження, сортування, складування матеріалів;

27. Чисельність працівників — еконо­мічний показник, який визначає кількість працівників певних категорій та професій, що зайняті єдиною господарсько-виробничою діяльністю на ФП. До складу працівників ФП належать: виробничий персонал — робіт­ники, що розподіляються на основний та допоміжний персонал (зайняті відповідно в основних, підготовчих та обслуговуючих цехах); управлінський персонал, що розподіляється на керівників, фахівців та службовців. При плануванні Ч.п. визначається їх склад за присутністю та списком. До складу за присутніс­тю відносять тих робітників, які повинні бути присутні на робочому місці щоденно для забезпечення безперебійного процесу виробництва ЛП. До складу за списком включаються всі робітники, які входять до промислово-виробничого персоналу, у т.ч. ті, що пере­бувають у відпустці, відсутні з причин захворювання тощо. При плануванні чисельності управлін­ського персоналу ФП визначається тільки їх склад за списком. Склад за присутністю не виділяють, оскільки працівники цих категорій можуть виконувати функції відсутніх службовців. Середньоспискова Ч.п. за звіт­ний період визначається шляхом ділення суми складу за списком промислово‑виробничого персоналу за кожний календарний день на кількість календарних днів місяця. При цьому враховуються всі працівники, які працюють на ФП як на договірній основі, так і за сумісництвом.

Чисельність персоналу визначається характером, масштабами, складністю, трудомісткістю виробничих процесів, ступенем їхньої механізації, автоматизації, комп'ютеризації. Ці фактори задають її нормативну (планову) величину.

28. Посмотреть (курсовая)

29. Структура персоналу – це сукупність окремих груп працівників, які об'єднані за певною ознакою.

Структура персоналу підприємства може бути: штатною, організаційною, соціальною і рольовою.

Так, штатна структура персоналу відображає кількісно-професійний склад персоналу, розміри оплати праці і фонд заробітної плати працівників.

Організаційна структура персоналу характеризує його розподіл у залежності від виконуваних функцій.

Соціальна структура персоналу підприємства характеризує його як сукупність груп, що класифікуються за: змістом роботи, рівнем освіти і кваліфікації, професійним складом, стажем роботи, статтю, віком, національністю, належністю до громадських організацій і партій, сімейним станом, напрямком мотивації, рівнем життя і статусом зайнятості

30. Одним із документів, необхідних для вирішення кадрових питань на підприємстві, є штатний розпис.