Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Теорія пізнання

1. Філософська теорія пізнання – гносеологія.

2. Пізнавальні здібності людини. Суб’єкт і об’єкт пізнання.

3. Чуттєва та раціональна форми пізнання. Рівні пізнання: емпіричний і раціональний (абстрактно-логічний).

4. Наукове пізнання, художнє, релігійне та інші види пізнання.

5. Проблема можливості пізнання світу: оптимізм, скептицизм, агностицизм.

6. Порівняльний аналіз гносеології та епістемології. Сучасні концепції теорії пізнання.

7. Вчення про істину. Проблема істини в теорії пізнання, критерії істини.

Основні поняття і категорії для засвоєння теми: абстрагування, агностицизм, аксіоматизація, відбиття, гносеологія, догматизм, знання, ідеалізація, інтуїція, істина, концепція, метод, методика, методологія, об'єкт, омана, оптимізм, парадигма, помилка, практика, релятивізм, скептицизм, суб'єкт, творчість.

Література:

1. Філософія: Навч. посіб. / Л.В. Губерський, І.Ф. Надольний, В.П. Андрущенко та ін.; За ред. І.Ф. Надольного. − 6-те вид., випр. і доп. − К.: Вікар, 2006. − Тема 8, 9. − С. 174 – 198.

2. Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія: Підруч. − К.: Академвидав, 2006. − С. 304 – 330.

3. Філософія: Підруч. / Бичко І.В., Бойченко І.В., Табачковський В.Г. та ін.. − К.: Либідь, 2001. − Тема 10, С. 162 – 172.

4. Діденко В.Ф. Філософія: ескізи для самопідготовки: Навчальний посібник. – К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2006. − Тема 7. − С. 91 – 109.

5. Введение в философию: Учеб. пособие для вузов / Авт. колл.: Фролов И. Т. и др. − 3-е изд., перераб. и доп. − М.: Республика, 2003. – Разд. 2, гл.6., С. 452 – 472.

6. Епістемологія // Філософський енциклопедичний словник. − К.: Абрис, 2002. − С. 201 – 202.

7. Істина // Там же. − С. 252 – 253.

Завдання для самостійної роботи:

а) питання і задачі для самоконтролю:

1. Із чого починається пізнання: із пізнаного або непізнаного (Платон)?
2. Що ми пізнаємо: одиничне або загальне? Чи однакові шляхи їхнього пізнання? Якщо ми пізнаємо загальне, то як це загальне знання можна застосувати до одиничних предметів, адже вони неповторні?
3. Для чого в пізнавальній діяльності необхідне поняття істини? Яка різниця між «істиною віри» і «істиною знання»? Чим відрізняється віра від переконання?
4. Які з наведених нижче афористичних висловлень виражають агностицизм:

а) чим більше пізнаєш, тим менше знаєш;

б) шляхи господні несповідимі (Біблія);

в) я знаю те, що я нічого не знаю;

г) не можна осягнути неосяжне;

д) чужа душа - потемки.

1. Чи є інтуїція та уявлення формами відображення об'єктивної реальності або вони тільки суб'єктивні процеси, які ведуть до адекватного відображення дійсності?
2. А) "Філософам властиво відчувати здивування. Воно є початком філософії і шлях до істини" (Платон).

Б) "Нам страсть познания сладка.

Ее подвластны интересу,

Приподнимаем лишь слегка

Таинственности мы завесу.

Но в мире следствий и причин,

Спускаясь в тайные глубины,

Не смог добраться ни один

До истины, до сердцевины.

Столетья таинства полны,

Но не исчезнет жизнь, покуда

Есть ощущенье новизны

И удивления и чуда" (Гамзатов Р.).

В) "Перший крок до вищого пізнання - здивування" (Матфей).

Г) "Усякого пізнання початок є здивування" (Климент Олександрійський).

Д) "Ищущий да неупокоится пока не найдет, а найдет – удивится, а удивившись восцарствует, а восцарствовав – упокоится" (Библия).

Порівняйте думку про початок процесу пізнання, висловлену в різних формах суспільної свідомості, і визначте: що ж є початком пізнання?

1. Христос говорив: "Пізнайте істину. І істина зробить вас вільними". Як ви розумієте дану заповідь?
2. Відомий норвезький дослідник і мандрівник Тур Хейєрдал, відповідаючи на запитання: "Яку роль виконує у науці філософія?" - сказав, що вчені, подібно копальникам, настільки зариваються у своїх галузях науки, що з'являється необхідність когось залишати "нагорі" як диригента. Функцію диригента і виконують філософи.

Чи можна погодитися з думкою Хейердала? Аргументуйте свою відповідь.

1. Чи поділяєте ви точку зору Демокріта: "Прекрасне осягається шляхом вивчення і ціною більших зусиль, дурне засвоюється саме собою, без праці"? Аргументуйте свою відповідь.
2. Сократ стверджував: "Знаючий добро і буде поводитись як добра людина".

а) чи можна сказати, що знання добро саме по собі приведе до моральних вчинків?

б) чи можна стверджувати, що знання має моральну цінність?

б) тексти для читання:

1. Копнин П.В. Гносеологические и логические основы науки. – М.: Мысль, 1974. – С. 440 – 455.

2. Кант, Іммануїл. Вступ // Критика чистого розуму. – К.: Юніверс, 2000. – С. 39 – 53.

3. Рассел Б. Человеческое познание: его сфера и границы − К.: “Ника-центр”, 1997, – С. 14 – 66.

4. Лекторский В.А. Эпистемология классическая и неклассическая. – М., 2000.

Cемінарське заняття № 13