Читайте также:
|
3. Буддизм про страждання-розчарування й нірвану. Буддійська проповідь про «чотири шляхетні істини».
4. Конфуціанство про «шляхетного чоловіка» і верховну владу.
5. Школи конфуціанської традиції: мо цзя, фацзя.
6. Філософія Мен-цзи
7. Даосизм, його науково-магічна традиція й вчення про безсмертя. Ідеї трактату „Дао де цзін”.
Основні поняття і категорії для засвоєння теми: астика,атман, брахман, буддизм, буття, веди, дао, даршана, джива, дхарма, жень, інь, карма, конфуціанство, лі, мокша, настика, небуття, нірвана, сансара, свідомість, субстанція, янь.
Література:
1. Філософія: Навч. посіб./ Л.В. Губерський, І.Ф. Надольний, В.П. Андрущенко та ін..; За ред.. І.Ф. Надольного. − 6-те вид., випр. і доп. − К.: Вікар, 2006.
3. Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія: Підруч. − К.: Академвидав, 2006.
4. Введение в философию: Учеб. пособие для вузов / Авт. колл.: Фролов И. Т. и др. − 3-е изд., перераб. и доп. − М.: Республика, 2003. – С. 13 – 36.
5. Філософія // Філософський енциклопедичний словник. − К.: Абрис, 2002. 6. Бхагаватгита. – М., 1990.
7. Голыгина К.И. «Великий Предел». Китайская модель мира в литературе и культуре. – М., 1995.
8. Индуизм. Джайнизм. Сикхизм. Словарь. – М., 1996.
9. Кобзев А.И. Учение о символах и числах в китайской классической философии. – М., 1994.
10. Конфуций. – М., 1996. (Антология гуманной педагогики).
11. Костюченко В.С. Классическая веданта и неоведантизм. – М., 1983.
12. Лао-Цзы. – М., 2004. (Антология гуманной педагогики).
13. Степанянц М.Т. Восточная философия. Вводный курс. Избранные тексты. – М., 1997.
14. Торчинов Е.А. Даосизм. «Дао-дэ цзин». – СПб, 1999.
15. Чаттерджи С., Датта Д. Введение в индийскую философию. – М., 1994.
Завдання для самостійної роботи:
а) питання і задачі для самоконтролю:
1. Чим зумовлена відмінність соціально-політичних поглядів Конфуція та буддистів?
2. Охарактеризуйте основні спільні і відмінні риси ідеалів досконалої людини у вченнях Конфуція і Лао-цзи.
3. Чому буддизм називають релігією порятунку?
4. У чому полягає гуманістичний зміст вчення про нірвану тта карму?
5. Чому в сучасному Китаї конфуціанство залишається найбільш авторитетним філософським вченням?
6. Якою саме ідеєю локаята-чарвака, джайнізм та буддизм відрізняються від ортодоксальної орієнтації шкіл веданта, міманса, санкх’я, вайшешика?
б) тексти для читання:
1. Богомолов А.С. Античная философия. — М., 1995.
2. Буддизм: история и культура. — М., 1989.
3. Введение в философию. В 2 ч. / Под. ред. И.Т. Фролова. — М.,1989. — Ч. 1.
4. Дао и даосизм в Китае. — М., 1982.
5. Лысенко В.Г. «Философия природы» в Индии: атомизм школы вайшешика. — М.,1986.
6. Философия: Учеб. для высш. учеб. заведений / Под ред. В. Кохановского. — Ростов н/Д, 1995.
7. Чанышев А.Н. Курс лекций по древней и средневековой философии. — М., 1991. 10. Юань Кэ. Мифы древнего Китая: Пер. с кит. — М.: Наука, 1987.
Cемінарське заняття № 3
Антична філософія (частина 1)
1. Історичні періоди античної філософії.
2. Проблема первоначала у мілетській школі: Фалес, Анаксімандр,
Анаксімен.
3. Геракліт: вчення про Вогонь та Логос.
4. Емпідокл: вчення про чотири елементи. Любов та Ворожнеча.
5. Вчення про гармонію і число піфагорійців.
6. Елейська школа: Парменід та Зенон Елейський.
7. Атомізм Левкіппа та Демокріта: Атом і Порожнеча, Причина і Рух.
Основні поняття і категорії для засвоєння теми: антична філософія, архе, апейрон, апорія, атом, буття, гомеомерія, діалектика, етика, квінтесенція, космос, Логос, онтологія, порожнеча, рух, спокій, субстанція, теогонія, фізис.
Література:
1. Філософія: Навч. посіб./ Л.В. Губерський, І.Ф. Надольний, В.П. Андрущенко та ін..; За ред.. І.Ф. Надольного. − 6-те вид., випр. і доп. − К.: Вікар, 2006. − Тема 1. − С. 15 – 23.
2. Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія: Підруч. − К.: Академвидав, 2006. − С. 20 – 35.
3. Філософія та її ділянки // Татаркевич В. Історія філософії: Антична і середньовічна філософія / Пер. з пол. А. Шкарб’юка. − Львів: Свічадо, 1997. − Т.1. − С. 9 – 13.
4. Введение в философию: Учеб. пособие для вузов / Авт. колл.: Фролов И. Т. и др. − 3-е изд., перераб. и доп. − М.: Республика, 2003. – С. 13–36.
5. Кохановский В.П. Философия: Учеб. пособ. − 6-е изд., перераб. и доп. − Ростов н/Д: “Феникс”, 2003. − Розділ І. − § 1 – 4.
6. Філософський енциклопедичний словник. − К.: Абрис, 2002. − С. 666 – 667.
7. Новая философская энциклопедия: в 4-х т. / Ин-т философии РАН; Научно-ред. совет: предс. В.С. Степин, заместители предс.: А.А. Гусейнов, Г.Ю. Семигин, уч. секр. А.П. Огурцов. − М.: Мысль, 2001.
Завдання для самостійної роботи:
а) питання і задачі для самоконтролю:
1. Як розуміли діалектику мінливості та стійкості Геракліт, Парменід, Демокріт?
2. Хто з античних мислителів був першим діалектиком і чому?
3. Що таке апорії Зенона? Назвіть відомі вам. В чому їх сучасне наукове значення?
4. Хто з філософів заснував атомізм? В чому суть його вчення?
5. Фалеса вважають першим філософом і першим натуралістом. Всі перші філософи були водночас і практиками, які багато зробили для розвитку природничих наук. Чим пояснюється тісний зв'язок природничонаукового і філософського знання? Чому в античності неможливим було існування філософії в «чистому» виді? Покажіть, що філософська позиція була вихідним пунктом розвитку науки.
6. Що таке «доля» в уявленнях стародавніх греків? Чи існує певна подібність «долі» з «логосом» Геракліта?
б) тексти для читання:
1. Аристотель. – М., 2004. (Антология гуманной педагогики)
2. Асмус В. Античная философия. – М., 1998.
3. Богомолов А. Античная философия. – М., 1985.
4. Лосев А. Очерки античного символизма и мифологии. – М., 1993.
5. Лурье С. Демокрит. – М., 1970.
6. Мень А. На пороге Нового Завета. – М., 2004.
7. Нерсесянц В. Сократ. – М., 1989.
8. Платон. – М., 2001. (Антология гуманной педагогики)
9. Степанова А. Философия древней стои. – СПб., 1995.
10. Трубецкой С. Курс истории древней философии. – М., 1997.
11. Чанышев А. Философия Древнего мира. – М., 1999.
Cемінарське заняття № 4
Антична філософія (частина 2)
1. Предмет філософії за Сократом. Метод майєвтики.
2. Сократичні школі: кініки, кіренаїки, мегаріки.
3. Сутність філософського вчення Платона: «світ ідей» та вчення про
державу і суспільство.
4. Аристотель: вчення про чотири першопричини, про душу, етика.
5. Епікур та його філософсько-етичне вчення.
6. Скептицизм: криза античної раціональності. Скептичний ідеал мудреця.
7. Неоплатонізм: вчення про єдине, принцип еманації та ієрархія буття. Плотін і кінець античної філософії.
Основні поняття і категорії для засвоєння теми: академія, антична філософія, атараксія, атом, буття, держава, діалектика, душа, ейдос, етика, квінтесенція, ліцей, логіка, майєвтика, матерія, метафізика, онтологія, першодвигун, рух, спокій, субстанція,.
Література:
1. Філософія: Навч. посіб./ Л.В. Губерський, І.Ф. Надольний, В.П. Андрущенко та ін.; За ред. І.Ф. Надольного. − 6-те вид., випр. і доп. − К.: Вікар, 2006. − Тема 7. − С 163 – 166.
2. Бойченко І.В. Філософія історії: Підруч. − К.: Т-во “Знання”, КОО, 2000. − Розділ 6. − С. 350 – 410.
3. Чанышев А.Н. Курс лекций по древней и средневековой философии. – М., 1991.
4. Асмус В.Ф. Античная философия. – М., 1985.
5. Богомолов А.С. Античная философия. – М.: Изд. МГУ, 1985. – 367 с.
6. История философии: Энциклопедия. – Мн.: Интерпрессервис; Книжный Дом.
2002. – 1376 с.
7. Філософський енциклопедичний словник. – К: Абрис, 2002. – 744 с.
Завдання для самостійної роботи:
а) питання і задачі для самоконтролю:
1. Чому в давньогрецькій філософії спочатку оформився матеріалістичний підхід, а потім відбувся перехід до ідеалістичних поглядів? Як ви думаєте, чому це відбулося?
2. Аристотель писав: «Перша філософія має своїм предметом пізнання причини сущого, оскільки воно суще». У чому, відповідно до Аристотеля, полягає відмінність філософії від інших наук? У чому полягає соціально-історична обмеженість тільки онтологічного розуміння філософії?
3. Що означає «розумна насолода» у поглядах Епікура на людське життя?
4. Чому Аристотель не задовольняється одною сутністю у речей і допускає другу сутність речей? У чому вона полягає?
5. Що означає поняття «ентелехії» в Аристотеля?
6. Що нового вніс Епікур і епікуреїзм до античного атомізму?
7. Чим відрізняється етика класичного періоду (Сократа, Платона, Аристотеля) від етики елліністичного періоду античності?
б) тексти для читання:
1. Платон. Государство // Соч. в 3 т. – Т. 3. – М., 1981.
2. Боецій С. Розрада від філософії/ Пер.Андрій Содомора.- К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2002.- 148 с.
3. Аристотель. Політика. – К., 2000.
4. Бертран Рассел. Історія західної філософії. – К., 1995. Кн.1.
Cемінарське заняття № 5
Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 81 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |