Читайте также:
|
Тип Членистоногіпоєднує тварин, для яких характерні білатеральна симетрія, гетерономна сегментація тіла, змішана порожнина тіла, членисті кінцівки, зовнішній хітиновий покрив, поперечносмугаста мускулатура. Тіло складається із голови, грудей і черевця, голова і груди можуть зливатися з утворенням головогрудей.
Травна система складається із трьох відділів. Органи дихання представлені зябрами, листкоподіб- ними легенями або системою трахей. Кровоносна
система незамкнута, є серце, розташоване на спинному боці. Органи виділення - мальпігієві судини або коксальні залози (видозмінені метанефридії). Нервова система представлена надглотковим і підглотковим вузлами, з'єднаними в кільце, і черевним нервовим ланцюжком. Надглотковий вузол великий, складається із переднього, середнього і заднього відділів, його часто називають головним мозком.
Роздільностатеві, виражений статевий диморфізм. Розвиток як прямий, так і непрямий.
До типу Членистоногі відносяться: класи Ракоподібні, Павукоподібні, Комахи.
Клас Ракоподібні (Сгиstасеа) включає близько 25 тис. видів тварин, які живуть переважно у морських і прісних водоймах. Він поділяється на два підкласи — нижчі і вищі раки.
Нижчі раки звичайно живуть у товщі води і входять до складу планктону. Вони мають важливе значення у біосфері є солідною частиною харчового раціону багатьох риб і китоподібних. Циклопи і діаптомуси —проміжні хазяїни стьожака широкого та ришти.
Вищі раки — мешканці морських і прісних водойм. На суші з цього класу живуть тільки стоноги та деякі раки (краб-злодій пальмовий). Річковий рак, краби, омари використовуються людиною в їжу. Крім того, багато раків (некрофаги) мають санітарне значення. Бо звільняють водойми від трупів тварин. Прісноводні раки та краби у країнах Сходу є проміжними хазяїнами нами для сисуна легеневого.
28. Паразити — визначенняі класифікація:
Паразити- це такі організми, які використовують організми іншого виду (хазяїна) як джерело харчування і середовище існування, завдаючи їм шкоди; при цьому паразит не вбиває свого хазяїна одразу, на відміну від того, як це робить хижак зі своєю жертвою.Не завжди паразитизм є єдиною формою існування організму, тому його поділяють на факультативний і облігатний.
Факультативний (від лат. facultatis -можливість) організми, які звичайно вільно живуть у природі, але, випадково потрапляють в організм іншого виду (хазяїна) і ведуть паразитичне існування (деякі круглі черви, хижі п'явки).
Облігатний (від лат. obligatus -обов'язковий) організми, що не здатні вільно жити у природі. Для них паразитизм умова існування.
Від справжніх паразитів слід відрізняти псевдопаразитів та омеопаразитів.
Класифікація:
1.Залежно від терміну паразитування:
- тимчасові - паразити, які використовують інші організми на окремих стадіях життя, як правило використовуючи їх при контакті як джерело живлення;
- постійні - найбільш спеціалізовані паразити, які не можуть існувати в зовнішньому середовищі, вони розвиваються в одному або декількох організмах господарів;
2. Залежно від місця локалізації:
-ектопаразити - зовнішні, які існують на зовнішніх покривах господаря (шкіра, волосся);
-ендопаразити- паразитують всередині організму господаря пошкоджуючи внутрішні органи;
3. Залежно від кількості ймовірних хазяїнів:
• евриксенні -широке коло хазяїнів (іксодові кліщі, комарі);
• моноксенні - що паразитують на хазяїні певного виду (кривоголовка, головна воша);
• стеноксенні - що мають певний вид хазяїна, але можуть паразитувати й на інших (коростяний кліщ людини й коня); серед них є звичайні такі, що трапляються у певного хазяїна (собача блоха у собаки, людська блоха в людини), і випадкові ті, що випадково потрапляють до невластивого їм хазяїна; наприклад, при проковтненні блохи, зараженої пистицеркоїдами, людина може стати хазяїном соба-чого ціп'яка паразита собак і котів;
• гетероксенні - проходять складні цикли розвитку зарахунок декількох хазяїнів.
Лямблія- збудник лямбліозу. Географічне поширення: повсю дно.
Морфологія: існує у двох формах: трофозоїт (вегетативна форма) і циста.
Трофозоїт - грушоподібної форми, передній кінець розширений і заокруглений, задній - загострений. Органели симетричні.
Циста - овальної форми. Щільна оболонка, часто відшарована від цитоплазми. На стадії цисти паразит готується до поділу, тому ядра й органели подвоюються. Зріла циста має 4 ядра, розташовані зазвичай біля переднього полюса. У цитоплазмі можуть бути залишки у вигляді джгутиків 8-подібної форми і край присмоктувального диска.
Життєвий цикл: паразитує тільки в людини.
Інвазійна форма - циста, потрапляє в організм через брудні руки, їжу і воду; механізм передачі - фекально-оральний.
Локалізація: слизова оболонка верхніх відділів тонкої кишки, особливо дванадцятипалої кишки (пристінкове розташування паразита).
Патогенна дія: запалення жовчного міхура і жовчних ходів, токсично-алергічні процеси
. Діагностика. Лабораторна: в дуоденальному вмісті виявляють вегетативні форми, у фекаліях.
Профілактика. Особиста: дотримання санітарно-гігієнічних правил: миття рук, кип'ятіння води, захист продуктів від механічних переносників цист (мухи і таргани). Громадська: виявлення і лікування хворих і цистоносіїв (обстежують працівників харчових підприємств і дитячих установ); контроль санітарно-гігієнічного стану джерел водопостачання; знищення мух, тарганів; санітарно-просвітня робота.
Балантидій - збудник балантидіазу. Морфологія: існує в формі трофозоїта і цисти.
Трофозоїт (вегетативна форма) - овальної форми. Тіло вкрите війками. На передньому кінці тіла знаходиться клітинний рот (цитостом), що продовжується у клітинну глотку (цитофаринкс). Війки навколоротового простору (перистома) більшої довжини. Біля заднього кінця тіла знаходиться анальна пора (цитопрокт). Живиться вуглеводами, оформленими харчовими частками, бактеріями, лейкоцитами.Розмножується поперечним поділом надвоє, можлива кон'югація.
Циста овальна або куляста, покрита двошаровою оболонкою. У цитоплазмі виявляється макро- і мікро- нуклеус, задня скоротлива вакуоля.
Життєвий цикл: паразитує в основному у свиней, рідше - в людини, пацюків. Людина заражається через забруднену воду або їжу, брудні руки. Інвазійна форма - циста.
Основне джерело зараження - свині.
Локалізація: товста кишка (переважно сліпа).При нестачі вуглеводної їжі, супутніх глистяних інвазіях та інших несприятливих для людини.При факторах балантидії проникають у стінку кишки, активно розмножуються і викликають утворення виразок.
Патогенна дія: утворення виразок і некроз слизової оболонки товстої кишки.
Діагностика. Лабораторна: мікроскопія нативного мазка фекалій, в якому виявляють переважно вегетативні форми.
Профілактика. Особиста: дотримання правил особистої гігієни, особливо при догляді за свиньми. Громадська: утримання свиноферм у чистоті для запобігання зараження свиней, регулярне обстеження працівників свиноферм, захист водойм від забруднення нечистотами.
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 250 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |