Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Біологічні принципи боротьби з трансмісійними та природно осередкованими захворювання. Воші

Читайте также:
  1. Анализ технологичности природной формы
  2. Антикорупційні принципи
  3. Биологически активные вещества природного происхождения, используемые в составах косметических изделий.
  4. БІОЛОГІЧНІ АДАПТИВНІ РИТМИ ОРГАНІЗМІВ
  5. Біологічні властивості.
  6. Біологічні мотивації.
  7. Біологічні основи обрізування.
  8. Біологічні ритми
  9. Біологічні фактори небезпеки
Помощь в написании учебных работ
1500+ квалифицированных специалистов готовы вам помочь

Трансмісійними -називаються захворювання, збудники яких передаються переносниками (напри­клад, збудник малярії - малярійний плазмодій - пе­редається людині малярійним комаром) . Трансмісійні хвороби, збудники яких передаються лише специфічними пе­реносниками, звуться облігатно-трансмісійними (малярія). Якщо збудники передаються не лише че­рез переносників, але й іншими шляхами, то хворо­би мають назву факультативно-трансмісійних.. По­трапивши до осередків, людина може захворіти. Такі осе­редки звуться природними, а відповідні хвороби -природно-осередковими.

Якщо збудники циркулюють лише серед диких тварин, осередок зветься первинним. Потрапивши в такий осередок, людина зазнає на­паду голодних заражених переносників і стає інва- зованою. Повертаючись до свого житла, де є спе­цифічні переносники і тварини-живителі, людина (чи свійська тварина) може дати початок так званому антропургічному осередку.

Якщо заражена людина потрапляє в райони, де збудника немає, але є придатні для нього кліматичні умови, тварини-живителі, специфічні переносники, то може виникати вторинний природний осередок.

Переносники у природі активні лише в теплий період року, тому природно-осередкові хвороби ма­ють сезонний характер. Природний осередок пе­ребуває у так званому валентному стані, тобто збе­рігається здатність заразитися людині або тварині.

Антропонози це хвороби, збудники яких вра­жають тільки людину. Біологічним хазяїном і дже­релом збудників цих хвороб є людина.

Зоонози - це хвороби, збудники яких вражають організм тварини і людини. При цьому джерелом збудників хвороби є свійські й дикі тварини.

Ряд Воші (Аnoplura) – парази­тичні комахи, які втратили крила і бу­дова яких спростилась у зв'язку з па­разитизмом. Географічне поширення по усій земній кулі.Епідеміологічне значення дуже велике. Епідемії та пандемії висипного і поворотного тифів були супутником історії людства і викликали загибель сотень тисяч людей.

Профілактика. Необхідно дотриму­ватись правил особистої гігієни (під­тримання чистоти тіла, часта зміна бі­лизни тощо). Для знищення вошей ви­користовуються інсектициди. Заходи громадської профілактики: дотримання чистоти гуртожитків, перукарень, обо­в'язкова госпіталізація хворих парази­тарними тифами.

Рід Реdiculus включає один вид Р. Humanus який складається з двох підвидів.

Головна воша (P. humanus capitis) переносить спірохет збудників однієї з форм поворотного тифу. Зараження відбувається при роздав­люванні вошей на тілі людини і вти­рання спірохет при розчухуванні шкі­ри, яка свербить.

Локалізація. голова; яйця (гниди) вона прикріп­лює до волосся.

Морфофізіологічні особливості. Ко­махи сірого кольору. По боках тіла глибокі вирізки, вусики на голові ко­роткі й товсті. Тривалого голодування не витримує. Органи зору розвинені слабо, органами нюху є ву­сики.

Життєвий цикл. Дозріле яйце (гни­да) через яйцеводи потрапляє у непарний вивідний канал. Спочатку на во­лосину видавлюється клейка речовина, внаслідок чого яйце прикріплюється.

Одежна воша Р.humanus humanus - переносник збудників поворотного (спірохет) і висипного, (ри­кетсій) тифів

Локалізація. Одежна воша живе у складках одягу і білизни, яйця при­кріплює до їхньої поверхні.

Морфофізіологічні особливості. Ко­махи білястого кольору. Вусики тонкі й довгі, бічні вирізки на черевці мен­ші, ніж у головної воші.. Статевий диморфізм: розміри, задній кінець тіла самця закруг­лений, у самки—роздвоєний;

Життєвий цикл від початку розвит­ку до початку кладки яєць самкою яка вийшла з яйця .

Лобкова воша (Рhtirus pubis) — ектопаразит. Збудників інфек­ційних хвороб не переносить.

Локалізація. Поселяється на ділян­ках тіла, які вкриті волоссям: на лоб­ку, повіках, під пахвами, крім волосис­тої частини голови.

Морфофізіологічні особливості та життєвий цикл.

Медичне значення. Головна й одежна воші - збудники педикульозу. Слина вошей викликає свербіж; при великій завошивленості на шкірі з'являються пігментні плями в місцях укусів, шкіра стає товстою, грубіє, можливе приєднання вторинної інфекції.Воші є переносниками збудників висипного і воши­вого поворотного тифів, окопної волинської лихоманки.Лобкова воша - збудник фтіріозу; збудників інфекційних хвороб не переносить.

Доверь свою работу кандидату наук!
1500+ квалифицированных специалистов готовы вам помочь



Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 37 | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2022 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав