Читайте также:
|
Нервова регуляція. Серце, позбавлене нервових зв'язків з центральною нервовою системою, працює в одному ритмі і не може пристосуватись до зміни умов відпочинку та навантаження. Така адаптація можлива тільки з участю нервової системи. Серце має подвійну іннервацію. Це означає, що від центральної нервової системи до серця імпульси передаються по симпатичних та парасимпатичних (блукаючих) нервах (рис. 23). Ядра парасимпатичних нервів знаходяться у довгастому, а симпатичних — у спинному мозку на рівні перших грудних хребців. Звідси через шийні симпатичні ганглії (зокрема зірчастий) імпульси йдуть до серця. Ще в 1845 р. брати Вебер, подразнюючи блукаючі нерви у тварин, спостерігали сповільнюючий ефект щодо роботи серця, а при сильних подразненнях серце зупинялось. Пізніше було встановлено, що при тривалому подразненні нервів їх сповільнюючий вплив на серце зникав. Це пояснюється тим, що синусний та атріовентрикулярний вузли провідної його системи втрачають збудливість і не сприймають імпульсів, що йдуть по блукаючих
нервах. Таке явище дістало назву «вислизання серця» від впливу блукаючих нервів.
У 1867 р. брати Ціон подібним методом довели, що симпатичні нерви, навпаки, прискорюють роботу серця. І. П. Павлов (1887) своїми дослідженнями встановив, що ці нерви змінюють не тільки частоту роботи серця, а й силу серцевих скорочень.
Він помітив, що подразнення деяких гілочок блукаючого нерва не супроводжувалось зміною ритму серця, але при цьому сила його скорочень зменшувалась. При подразненні деяких волокон симпатичних нервів збільшувалась сила скорочень міокарда, а частота їх залишалась незмінною. Ці нервові волокна І. П. Павлов назвав трофічними (грец. trophe — живлення). Згадані нерви регулюють обмін речовин у серцевому м'язі і тому підсилюють або послаблюють його скорочення. Разом з тим вони змінюють збудливість і провідність збудження серцевого м'яза; блукаючі нерви зменшують збудливість і сповільнюють провідність збудження, а симпатичні діють навпаки.
Тонуси ядер цих нервів, а разом з тим і їх постійний вплив на роботу серця знаходяться ніби на різних чашах терезів. Під час відпочинку організму тонус блукаючих нервів підвищується, а симпатичних нервів — знижується, в результаті робота серця сповільнюється. В умовах фізичних навантажень тонус симпатичних нервів підвищується, а блукаючих — знижується, робота ж серця прискорюється. Незважаючи на такий баланс, тонус ядер блукаючих нервів все ж таки завжди вищий, ніж симпатичних. Після перерізування симпатичних нервів серце дещо сповільнює свою роботу, а після перерізування блукаючих — його робота значно прискорюється.
Тонус цих нервів може змінюватись під впливом імпульсів, що надходять з різних органів і рефлексогенних зон. Відомо, що при доїнні корови серце прискорює роботу, а механічне подразнення кишечника призводить до гальмування роботи серця і навіть до його зупинки. Злегка натискуючи на очні яблука, можна сповільнити або прискорити роботу серця залежно від збудливості симпатичних та парасимпатичних нервів.
Дата добавления: 2015-01-05; просмотров: 145 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |