Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ НАЛЕЖНОЇ ЯКОСТІ ТА БЕЗПЕКИ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ І ПРОДОВОЛЬЧОЇ СИРОВИНИ

Читайте также:
  1. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ В СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОБОРОНОЗДАТНОСТІ КРАЇНИ
  2. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ У ГАЛУЗІ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ
  3. Адміністративно-правове регулювання у галузі освіти і науки.
  4. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРАХ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ
  5. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
  6. Аналіз небезпеки підприємства
  7. Аналітична оцінка рівня економічної безпеки підприємства.
  8. Безпеки працівників у надзвичайних ситуаціях
  9. Біологічна безпека харчової сировини і продуктів
  10. Біологічні фактори небезпеки

Стаття 10. Мета. державного регулювання належної якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини

Державне регулювання належної якості та безпеки хар­чових продуктів і продовольчої сировини здійснюється з ме­тою забезпечення гарантій щодо:

— безпеки для життя і здоров'я людини у разі їх спожи­вання і використання;

— їх виробництва в умовах, що відповідають установле­ним вимогам технології, санітарних норм та правил, безпеки та збереження навколишнього природного середовища;

— їх виробництва із застосуванням дозволених продо­вольчої сировини і супутніх матеріалів; — повноти і достовірності інформації про їх властивості; —їх відповідності вимогам нормативних документів щодо якості та безпеки; — їх реалізації відповідно до правил торгівлі.

Стаття 11. Державне регулювання належної якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини

Державне регулювання належної якості та безпеки хар­чових продуктів і продовольчої сировини здійснюється Кабі­нетом Міністрів України, уповноваженими центральними орга­нами виконавчої влади, їх органами в Автономній Республіці Крим, областях і районах, містах Києві та Севастополі шля­хом:

— державного нормування показників якості та безпеки харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матері­алів;

—державної реєстрації харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів;

— державної реєстрації нормативних документів на хар­чові продукти, продовольчу сировину і супутні матеріали;

— обов'язкової сертифікації харчових продуктів, продо­вольчої сировини, супутніх матеріалів, послуг у сфері гро­мадського харчування та сертифікації систем якості вироб­ництва цих продуктів, сировини, матеріалів і надання послуг;

— встановлення та додержання порядку ввезення в Ук­раїну харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів;

— здійснення контролю за додержанням порядку ввезен­ня харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх ма­теріалів.

Складовими державного регулювання якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини під час їх роз­роблення, виробництва, ввезення, зберігання, транспортуван­ня, реалізації, використання, утилізації або знищення та на­дання послуг у сфері громадського харчування є державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил, державний метрологічний нагляд, державний санітарно-епідеміологічний нагляд, державний ветеринарно-санітарний контроль, держав­ний контроль за додержанням законодавства України про захист прав споживачів, державний контроль за додержан­ням законодавства про карантин рослин, акредитація органів з сертифікації харчових продуктів і продовольчої сировини та випробувальних лабораторій у державній системі серти­фікації, а також атестація (включаючи метрологічну) лабора­торій підприємств, установ, організацій та закладів.

Стаття 12. Державне нормування показників якості та безпеки харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів

Державне нормування показників якості харчових про­дуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів прово­диться шляхом встановлення норм цих показників у стан­дартах та інших нормативних документах на продукцію під час їх розроблення.

Державне нормування показників безпеки харчових про­дуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі охорони здоров'я шляхом встановлення гранично допустимих рівнів вмісту у них забруднювачів та інших речовин хімічного, біологічного чи іншого походження, а та­кож систематичного публікування в засобах масової інфор­мації переліку матеріалів, дозволених для використання у виробництві харчових продуктів або виготовленні технологіч­ного устаткування.

Методики вимірювання вмісту (рівнів) забруднювачів та інших зазначених речовин повинні бути атестовані у порядку, встановленому Державним комітетом України по стандарти­зації, метрології та сертифікації, і погоджені з головним дер­жавним санітарним лікарем України, а засоби випробувань та вимірювальної техніки повіряються або атестуються в по­рядку, встановленому Державним комітетом України по стан­дартизації, метрології та сертифікації.

Перелік атестованих методик систематично публікується в засобах масової інформації Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації.

Стаття 13. Державна реєстрація харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів

Державна реєстрація харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів здійснюється Міністерством охорони здоров'я України. Підставою для державної реєст­рації харчового продукту та супутнього матеріалу є позитив­ний висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи, а для продовольчої сировини — державної ветеринарно-сані­тарної експертизи. Наявність певного харчового продукту, про­довольчої сировини чи супутнього матеріалу у Державному реєстрі є підставою для їх використання за призначенням. Порядок проведення державної санітарно-гігієнічної експер-

тизи харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів та внесення їх до Державного реєстру визначаєть­ся головним державним санітарним лікарем України та го­ловним державним інспектором ветеринарної медицини Ук­раїни згідно з законодавством України.

Висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи на харчовий продукт, продовольчу сировину чи супутній матері­ал видається до початку їх виробництва (ввезення) і є чин­ним протягом строку дії нормативного документа, який вста­новлює вимоги безпеки на цю продукцію.

Державний реєстр систематично публікується в засобах масової інформації Міністерством охорони здоров'я Украї­ни.

Висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи не замінює сертифіката відповідності.

Стаття 14. Державна реєстрація нормативних документів на харчові продукти, продовольчу сировину і супутні матері­али

Виробництво харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів в Україні проводиться відповідно до ви­мог нормативних документів на ці продукти, сировину і мате­ріали, які погоджені, затверджені і зареєстровані у встанов­леному порядку Державним комітетом України по стандар­тизації, метрології та сертифікації.

Порядок державної реєстрації нормативних документів на виробництво харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів установлюється Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації, який за­безпечує систематичну публікацію в засобах масової інфор­мації реєстрів зареєстрованих в Україні нормативних доку­ментів.

Забороняється використання та державна реєстрація нормативних документів на харчові продукти, продовольчу сировину і супутні матеріали без установлення в них показ­ників безпеки.

Для державної реєстрації нормативних документів вироб­ник харчового продукту повинен мати технологічну інструк­цію або інший документ з описом технологічного процесу виготовлення, а також перелік продовольчої сировини, речо­вин і супутніх матеріалів, що застосовуються в процесі виго­товлення, із зазначенням даних про норми їх вмісту в кінце­вому харчовому продукті. Рецептура е власністю виробника.

Стаття 15. Обов'язкова сертифікація харчових продуктів, продовольчої сировини, супутніх матеріалів, послуг у сфері громадського харчування та сертификація систем якості їх виробництва (надання)

Харчові продукти, продовольча сировина, супутні матері­али, технологічне обладнання для їх виробництва, а також послуги у сфері громадського харчування підлягають обо­в'язковій сертифікації в порядку і за правилами, встановле­ними Державним комітетом України по стандартизації, мет­рології та сертифікації.

Обов'язкова сертифікація харчових продуктів, продоволь­чої сировини, супутніх матеріалів, послуг у сфері громадсько­го харчування, а також сертифікація систем якості виробниц­тва цих продуктів, сировини, матеріалів і надання послуг здійснюється органами з сертифікації, акредитованими Дер­жавним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації.

У разі обов'язкової сертифікації харчові продукти, продо­вольча сировина і супутні матеріали підлягають випробуван­ню в акредитованих у державній системі сертифікації випро­бувальних лабораторіях щодо відповідності їх обов'язковим вимогам законів та інших нормативно-правових актів України. Обов'язкова сертифікація харчових продуктів, продоволь­чої сировини і супутніх матеріалів здійснюється за їх наявності в Державному реєстрі, а для вперше розроблених чи вперше ввезених — за наявності висновку державної сані­тарно-гігієнічної експертизи на ці продукти, сировину і мате­ріали.

Стаття 16. Порядок ввезення імпортних харчових про­дуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів в Україну

Імпортні харчові продукти, продовольча сировина і супутні матеріали допускаються на митну територію України за умо­ви виконання постачальником правил їх реєстрації та серти­фікації.

Порядок ввезення в Україну харчових продуктів, продо­вольчої сировини і супутніх матеріалів встановлює Кабінет Міністрів України.

Контроль за наявністю в контрактах (договорах) показ­ників якості та безпеки здійснюється відповідними органа­ми виконавчої влади, які проводять обов'язкову сертифіка­цію та державну санітарно-гігієнічну експертизу харчових про­дуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів.

Харчові продукти, продовольча сировина і супутні матері­али, які ввозяться в Україну і перебувають під митним конт­ролем, повинні бути вивезені за межі України, якщо їм було відмовлено у документальному підтвердженні їхньої якості та безпеки.

Стаття 17. Контроль за додержанням порядку ввезення харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх мате­ріалів в Україну

Контроль за додержанням порядку ввезення харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів на митну територію України здійснюється митною службою.

Митне оформлення для вільного використання на тери­торії України імпортних харчових продуктів, продовольчої си­ровини і супутніх матеріалів дозволяється лише за наявності:

— сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання в Україні іноземного сертифіката, виданого в державній сис­темі сертифікації органом, уповноваженим (акредитованим) Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації;

— ветеринарного дозволу на харчові продукти і сирови­ну тваринного походження;

— карантинного дозволу на харчові продукти і сировину рослинного походження;

— маркування харчових продуктів і продовольчої сирови­ни згідно з законодавством України.

Фізичним особам дозволяється ввозити імпортні харчові продукти для особистого споживання (крім сировини тва­ринного походження), загальна кількість яких не перевищує норм, установлених законодавством України, без подання митним органам України висновку державної санітарно-гі­гієнічної експертизи, сертифіката відповідності або свідоцт­ва про визнання в Україні іноземного сертифіката.

Стаття 18. Органи, які здійснюють державний контроль і нагляд за якістю та безпекою харчових продуктів і продо­вольчої сировини

Державний контроль і нагляд за якістю та безпекою хар­чових продуктів і продовольчої сировини під час їх вироб­ництва, зберігання, транспортування, реалізації, використання, утилізації чи знищення і надання послуг у сфері громадсько­го харчування здійснюють спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади у галузі охорони здоров'я, захисту прав споживачів, стандартизації, метрології та сертифікації, ветеринарної медицини, карантину рослин, їхні органи в Ав­тономній Республіці Крим, областях, районах, містах Києві та Севастополі у межах їх компетенції.




Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 57 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав