Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Аналіз фінансового стану позичальника

Читайте также:
  1. V. ЕТАП САМОАНАЛІЗУ, ГРУПОВОЇ РЕФЛЕКСІЇ ТА САМОРОЗВИТКУ
  2. АНАЛІЗ ВАЛЮТНОГО РИНКУ ТА ОПЕРАЦІЙ НА ВАЛЮТНОМУ РИНКУ
  3. Аналіз виробництва культури
  4. Аналіз витрат і собівартості продукції рослинництва
  5. Аналіз витрат на виробництво продукції
  6. Аналіз вихідних умов
  7. Аналіз власне ринку
  8. Аналіз внутрішнього середовища
  9. Аналіз динаміки та структури операційних витрат страхових компаній
  10. Аналіз динаміки та структури пасивів страхових компаній за 2010-2012 рр.

Фінансовий стан підприємства залежить від виробничих або комерційних результатів діяльності, ефективності організації та використання фінансових ресурсів. Високі показники виробництва і реалізації продукції, рентабельності виробництва та прибутковості сприяють реалізації головної мети підприємства – утвердження самостійності, фінансової незалежності та стійкості підприємства. Потреба у власних фінансових ресурсах для формування та ефективного використання всіх господарських засобів, розширення виробництва повинні задовольнятись в першу чергу за рахунок грошових надходжень від власної діяльності та реалізації продукції і послуг.

Однак в процесі господарської діяльності використовуються на лише власні кошти підприємства, але й позичкові у вигляді кредитів банків та інших джерел.

В умовах ринкової економіки підприємства мають змогу вести пошук якомога дешевших запозичених коштів, з тим, щоб забезпечити приріст власного капіталу. Власник підприємства, або директор, намагаючись залучити якомога більше запозичених коштів під забезпечення власних капіталів, аналізує всі переваги позик з метою оптимізації структури джерел фінансування своєї діяльності та можливостей розширення. Формуючи структуру витрат виробництва, підприємець користується нормою доходу на вкладений капітал і порівнює її з вартістю запозичених коштів (позичковим процентом).

Таким чином, рівень виробничих витрат вимірюється платою за використання коштів, а саме – загальною нормою доходу від виробничої діяльності.

Перевагами залучення для виробничої діяльності кредитів являються:

- ефект фінансового лівериджу;

- наявність зовнішнього контролю;

- можливість реструктуризації боргу;

- розподіл ризиків;

а недоліками виступають такі фактори:

- залежність від кредиторів;

- можливість втрати частини власності;

- послаблення менеджменту;

- часткове обмеження самостійності.

Але переважає все ж таки позитивна сторона, оскільки виникає мотивація для зростання ефективності використання засобів виробництва з метою пошуку резервів покращення фінансових результатів діяльності підприємства.

Кредитний відділ банку, проводячи аналіз фінансового стану позичальника, в першу чергу оцінює ліквідність підприємства, визначаючи рівень самостійності, платоспроможність, кредитоспроможність.

Прибуток товариства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат на оплату праці. З балансового прибутку Товариства сплачуються проценти по кредитах банку та по облігаціях, інші платежі до бюджету. Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається в повному розпорядженні Товариства.

Ефективний розвиток кредитних відносин підприємства з банком можливий на основі ретельного аналізу фінансової діяльності підприємства.

Фінансова діяльність включає в себе сукупність операцій по надходженню, використанню засобів в вартісній оцінці та ефективному їх використанню в процесі виробництва та реалізації товарної продукції. Аналіз фінансового стану підприємства має на меті покращення організації фінансів і підвищення ефективності їх використання в процесі господарської діяльності. Зміст аналізу фінансового стану розглянутий в пункті 2.2. Фінансовий стан підприємства залежить від виробничих та комерційних результатів діяльності і рівня фінансової роботи по організації та використанню фінансових ресурсів. Чим вищі показники виробництва та реалізації продукції, тим кращий фінансовий стан підприємства.

Раціональна фінансова діяльність сприяє здійсненню основного принципу господарської діяльності – самостійності підприємства.

Самостійність передбачає, що вкладені кошти повинні окупатися прибутком, який відповідає нормативному рівню рентабельності, що забезпечує самофінансування. Тобто стає можливим забезпечення підприємства власними фінансовими ресурсами для формування ефективного використання всіх господарських засобів – як основних, так і оборотних, розширення виробництва та поліпшення соціально-культурної сфери за рахунок грошових надходжень від діяльності та реалізації товарної продукції.

Обов’язковою умовою використання в процесі господарської діяльності кредитів банку є своєчасність їх повернення за рахунок власних накопичень.

Після розгляду та оцінки показників діяльності підприємства, в разі, якщо вони задовольняють встановлені Правлінням банку вимоги, аналізується рівень ефективності використання коштів.

Оцінка позичальника проводиться за даними балансу підприємства. Результати оцінки загальної структури коштів (майна) товариства “Укр-Вест” приведені в (додатку 2)

З аналізу додатку 2 видно, що на протязі періоду, що аналізується, вартість коштів, що знаходилась в розпорядженні підприємства зросла з 26983 тис.грн. 2012 р. 27963 тис.грн. в 2012році, тобто ріст склав 103,6 %. За два роки відбулося зменшення питомої ваги оборотних коштів в складі вартості майна підприємства з 22,2 % до 20,2 %, тобто на 2 %, але доля матеріальних оборотних коштів склала 75,7 % в 2013 році порівняно з 67,9 % в 2001 році за рахунок питомої ваги грошових коштів та короткотермінових фінансових вкладень. В балансі Товариства “Укр-Вест” не виділяються інші оборотні кошти в 2012 та 2013 роках. Підприємство відчуло нестачу оборотних коштів, яка вирішувалась за рахунок короткотермінових банківських кредитів. Для розуміння ситуації, що склалася в структурі майна підприємства, необхідно розглянути структуру джерел формування коштів (майна) підприємства “Укр-Вест”.

Важливим показником фінансового стану підприємства є наявність власних оборотних коштів. При його обчисленні необхідно мати на увазі те, що частина оборотних засобів і капітальних вкладень, які відображені в першому розділі активу балансу, може бути створена за рахунок довго-і середньострокових кредитів та інших довгострокових позичених коштів. Тому при обчисленні власних оборотних коштів за підсумком першого розділу пасиву балансу додають довгострокові і середньострокові кредити і довгострокові позичені кошти і з одержаної суми вираховують підсумок

першого розділу активу балансу.

В умовах ринкових відносин платоспроможність підприємства є найголовнішою умовою його господарської діяльності. Платоспроможність підприємства характеризується його можливостями здійснювати чергові платежі і виконувати грошові зобов’язання за рахунок готівки та легкомобілізуємих грошових коштів та активів. До платіжних коштів відносяться суми за такими статтями балансу, як грошові кошти, товари відвантажені, готова продукція, розрахунки з покупцями та інші активи з другого та третього розділу балансу. До складу платежів та зобов’язань входять заборгованість з оплати праці, короткострокові та прострочені кредити банку, інші кредити та першочергові платежі.

З урахуванням цього рівень платоспроможності Тов.”Укр-Вест” можна провести відповідно за допомогою трьох коефіцієнтів: грошової, розрахункової та загальної платоспроможності.

Грошова платоспроможність – відношення суми каси, розрахункового рахунку, валютного рахунку, інших рахунків та грошових коштів та короткотермінових фінансових вкладень до суми короткострокових кредитів, що не погашені в строк, кредиторів та інших пасивів.

Розрахункова платоспроможність – це відношення грошових коштів та інших активів до розрахунків та короткострокових пасивів.

Коефіцієнт загальної ліквідності – це відношення запасів і затрат, грошових коштів, розрахунків та інших активів за мінусом витрат майбутніх періодів до довгостроких пасивів та короткострокових пасивів за мінусом позик, не погашених в строк.

 




Дата добавления: 2014-11-24; просмотров: 59 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав