Читайте также:
|
Облікова ставка є винятково важливим інструментом монетарної політики. Вона формується на базі надання центральним банком позичок кредитним банком. такий кредит надається банкам, що зіткнулися з тимчасовими труднощами. Плата за ці кредити виступає у формі облікової ставки відсотків. Тобто, облікова ставка відіграє опосередковану функцію – визначає вартість отриманих у такий спосіб комерційними банками надлишкових резервів (кредитів центральних банків).
Облікова процентна ставка, встановлена центробанком при отриманні кредитів комерційними банками від нього ж, дуже широко використовується у різноманітних економічних розрахунках в господарській діяльності.
Так, при наданні кредиту, комерційний банк встановлює плату за нього, виходячи з облікової ставки центрального банку як мінімальної процентної ставки.
Тобто, із збільшенням облікової ставки зростатиме і вартість банківських засобів. Тобто, облікова ставка для ділових кругів країни є свого роду барометром економічної ситуації: Водночас це призведе до зменшення попиту на банківський кредит, а відповідно – і зменшення обсягу інвестицій в господарський процес.
Зменшення рівня облікової ставки може привести до надмірного рівня інфляції через значний “вплив” коштів на кредитному ринку – кредитної експансії.
Важливість облікових операцій визначається і відносною незалежністю руху капіталів між країнами: підвищення процентної ставки допомагає залучити в країну незалежний капітал і зменшити дефіцит платіжного балансу; зниження ставки сприяє відпливу капіталів з країни. Обмеження руху капіталів і кредитів послаблює ефективність облікової політики і в цій області.
Проблема визначення оптимального рівня відсоткової ставки, яка б врахувала інтереси і підприємств-позичальників, і банків-кредиторів, набуває в сучасних умовах особливої актуальності.
Промисловці та підприємці, члени уряду наполягають на запровадженні такої плати за користування кредитом, яка б наближалася до встановленого рівня інфляції. Банкіри ж стверджують, що зробити це заважає існуюча загальна структура ресурсів.
З одного боку, процентна ставка за кредитами має сприяти ефективному функціонуванню виробництва, а з другого – забезпечити банком такий рівень процентної маржі, який компенсував би їхні затрати, пов’язані з наданням кредитів.
На формування величини процентної ставки за кредитами впливає багато факторів. Найсуттєвіші з них, це:
1) існуючий рівень інфляції;
2) розмір облікової ставки Національного банку України;
3) вартість залучених ресурсів (встановлюється на такому рівні, щоб забезпечувати приплив коштів у банківську систему). У зв’язку із тим, що строкові депозити є основним джерелом кредитування, плата за них не може бути нижчою від існуючого рівня інфляції;
4) обов’язкове резервування коштів на рахунку, яке зменшує обсяги коштів, залучених на видачу кредитів (на даний момент обов’язкове резервування складає 15 %;
5) наявність у банках проблемних (непрацюючих) позик, за якими не сплачуються відсотки. При цьому банки продовжують розраховуватися із вкладниками за придбані ресурси незалежно від того, в які активи ці ресурси були спрямовані;
6) створення резервів за кредитними ризиками залежно від якості кредитного портфеля, що призводить до зростання валових витрат банку;
7) внески до Фонду страхування вкладів фізичних осіб;
8) банківські витрати, пов’язані з організацією роботи стосовно залучення депозитів, надання кредитів, що впливає на собівартість процентної ставки;
9) сплата податків із прибутку, отриманого шляхом проведення кредитних операцій.
Дата добавления: 2014-11-24; просмотров: 141 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |