Студопедия
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Підприємство і фірма

Читайте также:
  1. Визначення оптимальної ціни, при якій фірма отримає максимальний прибуток
  2. Державне підприємство
  3. Документальне оформлення обліку надходження основних засобів на підприємство
  4. Досліджуване підприємство має функціональну організаційну структуру.
  5. Елементи управління підприємством та їх взаємозв’язок
  6. Задача 2. Формалізація та розрахунок кількості задач управління підприємством
  7. Напрямки здійснення зовнішньоекономічної діяльності підприємством
  8. Оптимізація здійснення зовнішньоекономічної діяльності досліджуваним підприємством
  9. Органи управління спільним підприємством
  10. Організаційна структура управління підприємством

В українській економічній літературі поряд з терміном "підприємство" вживають і термін "фірма".

У ринковій економіці всі підприємства - виробничі й торго­вельні, побутові й транспортні, науково-дослідні й фінансові - функціонують у формі фірм. Фірма - це ім'я (найменування) під яким юридично повноправний економічний суб'єкт (одноосібний чи колективний) веде свою справу. У ринковій економіці фірма - це головна ланка національної економіки, через яку громадяни реалізують свою підприємницьку діяльність, зорієнтовану на отримання прибутку.

Підприємство, як таке, не є юридичною особою. Нею є фірма. Фірма - власник не підприємства, а цілісних техніко-економічних комплексів. Поняття "фірма" вживають задля виокремлення суб'єктів прав власності щодо конкретного підприємства. У США фірмою вважають ділову і правову одиницю, яка веде господарську діяльність на одному або кількох підприємствах. У ФРН фірма-це юридичне ім'я підприємця, під яким вона здійснює свою діяльність і яким підписує договори. Тому в ринковій економіці термін "фірма" віддзеркалює правовий стан (правову форму), згідно з якою регулюються правові стосунки всередині неї і поза нею.

Більшість фірм має тільки одне підприємство, інші управляють декількома, а інколи й багатьма. Назва фірми може відображати ім'я або прізвище її власника ("Форд") або виробничу спрямованість фірми ("Дженерал моторс"), а часто і просто якусь надуману назву.

В Україні у науковому вжитку і на побутовому рівні, а також у нормативних документах використовують не поняття "фірма", що є звичною назвою в розвинутій ринковій економіці, а "підприємство". Це пояснюється тим, що десятиріччя монопольного панування державної власності та фактичної відсутності економічної від­повідальності міністерств та відомств доцільним вважали створення спеціалізованих господарських одиниць. А вже у 70-80-ті роки, коли почали уживати поняття "фірма", під нею розуміли об'єднання підприємств переважно однієї галузі, технологічно пов'язаних між собою у виробництві однорідних товарів ("Прогрес", "Весна" та ін.).

Отже, вживаючи термін "підприємство", надалі матимемо на увазі, що це є суб'єкт, який здійснює господарську діяльність, тобто мова йтиме про "фірму ".

В Україні формування фірм розпочалося з переходом до ринкової економіки. Сьогодні в ході реформування власності змінили форму власності понад 720 тис. об'єктів. Понад 75% загального обсягу промислового виробництва виробляється на недержавних підприємствах.

Трансформування підприємств у ринкові суб'єкти (фірми) залежить від багатьох обставин, зокрема від створення і забезпе­чення однакових "правил гри" в єдиному економічному просторі.

Правові форми підприємств (фірм)

Ринковій економіці властива велика різноманітність підприємств (фірм). Їх можна класифікувати за:

1 власниками;

2 розмірами;

3 сферами діяльності.

Залежно від форми власності (приватна, колективна (коопера­тивна), державна) виділяють такі правові форми підприємств приватні, колективні, державні.

Вибираючи правову форму фірми, враховують низку обставин:

- її майбутні зовнішні правові стосунки з іншими господарськими суб'єктами (державою, домогосподарствами, постачальниками і покупцями, інвесторами тощо);

- податкові аспекти майбутньої діяльності (хто, як і з чого сплачуватиме податки);

- як і хто контролюватиме майбутню діяльність, хто здійсню­ватиме оперативне й стратегічне управління фірмою;

- спосіб розподілу прибутку між її засновниками.

Вибір правової форми фірми підприємці здійснюють в межах чинного національного законодавства.

З'ясуємо організаційно-правові форми підприємств, що розвинулися на основі приватної власності.

Приватна власність у класичному розумінні - це власність однієї особи. У ході еволюції приватна власність модифікується. Відповідно змінюються й організаційно-правові форми підприємств.

У межах приватної власності основними правовими формами організації справи є:

- одноосібне володіння (індивідуальне підприємство, власна справа);

- партнерство (товариство);

- корпорація (акціонерне товариство).




Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 111 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2025 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав