Читайте также:
|
1. Исторические, социальные и теоретические истоки формирования экономических идей.
2. Особенности методологического анализа «Истории экономических учений».
3. Экономическая мысль Древневосточных царств и Древнего Египта.
4. Проблемы становления рабовладельческого хозяйствав законах Древней Индии.
5. Зарождение теорий о роли государства в Древнем Китае.
6. Античная цивилизация и новый этап развития науки. Трактат Ксенофонта "Экономика".
7. Экономические воззрения и теория государственного управления Платона.
8. Зарождение системного анализа организации хозяйства, товара, денег и цены в трудах Аристотеля.
9. Особенности древнеримской экономической науки. Экономические взгляды Катона Старшего, Варрона, Коллумеллы и бртьев Гракхов.
10. Источники средневековой экономической мысли. Экономическая идеология Фомы Аквинского.
11. Генезис феодализма в "Русской правде" и «Судебниках» 1497г. и 1550г.
12. Дискуссии о церковной собственности. Взгляды Е.Еразма, Ф.Косого, М.С.Башкина, борьба иосифилиан и нестяжателей.
13. Исторические условия возникновения и развития меркантилизма. Теоретический и исторический вклад меркантилизма.
14. Особенности российского меркантилизма. Взгляды А.Л. Ордин-Нащокина, Ю. Крижанича, И.Т. Посошкова.
15. Школа физиократов. Теория общественного воспроизводства в «Экономической таблице» Ф.Кенэ. Физиократические взгляды А.Тюрго.
16. Методология исследований У.Петти и его трактовка стоимости, заработной платы, земельной ренты, процента и цены земли.
17. Социально-экономические взгляды П. Буагильбера.
18. Исторические условия формирования классической политической экономии. Научность теорий А.Смита и Д.Рикардо.
19. Экономические идеи Ж.-Б. Сэя: теория трех факторов производства, теория стоимости, "закон рынков".
20. Анализ экономических противоречий капитализма в работах С. Сисмонди.
21. Закон народонаселения и теория распределения общественного продукта Т.Мальтуса.
22. Специфика исторической школы в политической экономии и ее представители. «Национальная система политической экономии» Ф. Листа.
23. Экономические воззрения французских социалистов-утопистов Ш. Фурье, А. Сен-Симона.
24. Английское направление социализма-утопизма.Теория социальных преобразований Р. Оуэна.
25. Экономическая мелкобуржуазная философия П. Прудона.
26. Систематизация экономических взглядов классиков в работах Дж.С. Милля.
27. Дискуссии вокруг проблемы крепостничества.
28. Защитники крепостничества. Дворянские либералы. Буржуазные либералы
29. Экономические концепции декабристов.
30. Особенности экономической мысли пореформенной России. Две основные тенденции в народничестве.
31. Распространение экономических идей марксизма в России. "Легальный марксизм".
32. Аграрные реформы П.А. Столыпина.
33. Экономическое учение Н.Г. Чернышевского - вершина развития отечественной экономической мысли середины XIX в.
34. Экономические воззрения А.И. Герцена и Н.П. Огарева;
35. Исторические условия и идейные истоки возникновения марксизма. Ранние философско-экономические произведения К.Маркса и Ф. Энгельса.
36. Структура и основные проблемы "Капитала". Оценка теоретического вклада К.Маркса в экономическую науку.
37. Идеи трансформации капитализма. "Манифест Коммунистической партии", "Критика Готской программы".
38. Анализ В.И. Лениным процесса развития капитализма в России.
39. Теоретические и методологические особенности теории предельного анализа.
40. Теория предельной производительности, учение об универсальных законах, статике и динамике Д. Б. Кларка.
41. Основные теоретические постулаты и методология математической школы. Концепция "общего рыночного равновесия".
42. Экономическая мысль в эпоху формирования капитализма в России. Основные черты экономической концепции либерального и революционного народничества.
43. Распространение экономических идей марксизма в России. "Легальный марксизм".
44. Аграрные реформы П. А. Столыпина.
45. Кембриджская школа. Теоретическая система рыночной экономики А. Маршалла.
46. Теория монополистического капитализма.
47. Анализ основных черт монополистического капитализма в работах В.И. Ленина. Разработка концепции государственно-монополистического капитализма.
48. Теория "несовершенной конкуренции" в работах Й.Шумпетера, Э.Чемберлина, Дж. Робинсон.
49. Эволюция представлений об экономическом строе социализма в течение XIX. Марксистская концепция научного социализма.
50. Эволюция взглядов В.И.Ленина на проблему построения социализма в России. Экономическая концепция НЭПа.
51. Отражение теории и практики первых вариантов построения социализма в работах Н.И. Бухарина, Ф.Э.Дзержинского, Н.А.Вознесенского.
52..Основные предпосылки возникновения кейнсианства. Теория регулируемого капитализма Дж. Кейнса.
53. Неокейнсианство как развитие основных идей Дж. Кейнса. Неокейнсианские модели экономического роста. Посткейнсианство. Концепции программирования экономики.
54. Основные экономико-теоретические и методологические подходы неолиберализма.
55. Концепции идеальных типов хозяйства и социальной рыночной экономики в работах В.Ойкенаи Л.Эрхарда.
56. Особенности методологии и теоретические идеи неоклассического синтеза.
57. Возникновение и эволюция институционально-социального направления. Социально-психологический институционализм Т. Веблена.
58. Социально-правовой подход Дж. Коммонса и статистическо-конъюнктурный институционализм У. Митчелла.
59. Неоинституционализм и его особенности. Теории прав собственности.
60. Основные проблемы теории трансформации капитализма.
61. Теории постиндустриального общества и смешенной экономики.
62. Теоретические разработки советских экономистов в 20-40-е годы.
63. Альтернативные направления в советской экономической мысли 20-30-х годов.
64. Кризис командной экономики и его отражение в дискуссиях 50-70-х гг.
65. Экономическая теория о проблемах перехода от командной к рыночной экономике.
[1]Предложенный план курсовой работы соответствует историческом подходу, описанному в п. Специфика написания курсовой работы по «Истории экономических учений».
Хто –кому – що – як – ефективність повідомлення
При цьому ХТО - суб’єкт комунікативного впливу (педагог); КОМУ - об’єкт комунікативного впливу (учень або група учнів). ЩО – зміст комунікативного процесу (навчальний матеріал, або особистісно орієнтований зміст з метою зміни, розвитку особистості учня; ЯК – конкретна педагогічна техніка (засіб спілкування); ЕФЕКТИВНІСТЬ ПОВІДОМЛЕННЯ – ступінь збігу змісту, що передається педагогом, зі змістом, сприйнятим учнем (учнями).
Важливим при цьому є вдосконалення соціально-психологічних особливостей особистості вчителя і оптимізація засобів педагогічного впливу, тобто акцент на компонентах ХТО і ЯК. Вдосконалення цих параметрів повинно охоплювати і комунікативну, і перцептивну (лат. Perceptio – сприймання, пізнання), і інтерактивну складові спілкування, які тісно пов’язані з трьома основними сферами психіки: пізнавальною, мотиваційно-рольовою. Тому оптимізація спілкування означає і вдосконалення психічного функціонування особистості вчителя.
Залежно від типу (суб’єкт-суб’єктне, суб’єкт-об’єктне) спілкування вчителя може бути функціонально-рольовим або особистісно-орієнтованим.
Функціонально-рольове спілкування є суто діловим, стандартизованим, обмеженим вимогами рольових позицій. Особисті мотиви, ставлення педагога й учня не враховуються й не виявляються. Головна мета його полягає у забезпеченні виконання певних дій.
Особистісно-орієнтоване спілкування є складною психологічною взаємодією, яка передбачає виконання певних нормативних функцій з виявом особистого ставлення, почуттів. Головна його мета спрямована не так на виконання завдань, як на розвиток особистості учнів. Вимагає такого рівня внутрішньо детермінованої активності особистості, за якого вони не йдуть за обставинами, що складаються в педагогічному процесі, а здатні самі створювати ці обставини, виробляти свою стратегію, свідомо і планомірно удосконалювати себе.
Психологічний портрет учителя, налаштованого на особистісно-орієнтоване спілкування: відкритість, доступність, створення для дітей можливостей висловлювати свої думки і почуття; справедливість, довіра до дітей, визнання їх неповторності, гідності; зацікавленість життям учнів, увага до їхніх проблем; емпатійне розуміння (здатність бачити поведінку учня його ж очима, відчувати його внутрішній світ); готовність завжди допомогти учням.
Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 42 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |