Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

ЕФЕКТИВНІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ТА ЙОГО КОНКУРЕТОСПРОМОЖНІСТЬ.

24.1 Суть і значення ефективності діяльності підприємства.

24.2 Вимірювання ефективності діяльності підприємства.

24.3 Резерви та шляхи підвищення ефективності діяльності підприємства.

24.4 Конкурентоспроможність як критерій оцінювання ефективності діяльності підприємства.

23.1 Суть і значення ефективності діяльності підприємства.

В процесі функціонування будь-якого підприємства витрачаються певні ресурси: матеріальні, трудові, фінансові.

Ефект діяльності - це отримані внаслідок витрачання ресурсів результати.

Ефективність функціонування підприємства - це співставлення результату чи ефекту діяльності з витраченими для його отримання ресурсами. Формалізовано це можна представити таким чином:

Результати

Ефективність діяльності =------------------.

Ресурси [витрати)

Визначення ефекту та ефективності діяльності має важливе як наукове, так і практичне значення. За його допомогою можна не тільки оцінити ефективність роботи підприємства, проаналізувати сумарний ефект різних його структурних підрозділів та напрямків діяльності, а й визначити стратегію розвитку, розробити прогноз та план дій на перспективу, встановити результати використання витрачених ресурсів: засобів виробництва, робочої сили, інформації і т. п.

Внаслідок виробничої діяльності можуть бути досягнуті різноманітні результати або ж ефекти, а саме:

- економія ресурсів,

- збільшення кількості робочих місць,

- зменшення витрат енергії,

- зниження шкідливих викидів,

- зростання прибутків і т. д.

Критерієм економічної ефективності діяльності підприємства є економія суспільної праці (живої та уречевленої).

Економія суспільної праці може бути прийнята у виробника і споживача продукції або окремо лише у виробника і окремо у споживача. Економія суспільної праці може бути досягнута:

- у зв'язку з різними умовами виробництва - прогресивна технологія, вигідне розміщення, досконала структура управління і т. п.;

- у зв'язку із зростанням масштабу діяльності.

Зниження витрат може бути:

- абсолютним - впровадження прогресивної технології, яка призводить до зменшення норм витрат ресурсів на одиницю продукції ("змінні витрати");

- відносним - коли норми витрат на одиницю продукції залишаються незмінними, але знижуються умовно-постійні витрати за рахунок зміни масштабів його діяльності.

Оскільки, основним узагальнюючим показником результатів господарської діяльності є прибуток, то цілком очевидна пряма залежність прибутку від економії суспільної праці: чим більша ця економія, тим менші суспільні витрати виробництва, тим більший прибуток.

Виділяють окремі види ефективності (продуктивності) на підставі отримуваних ефектів (результатів):

- економічна ефективність - економія суспільно необхідного часу наі виробництво та споживання товарів і послуг;

- соціальна ефективність - збільшення кількості нових робочих місць, рівня зайнятості людей, поліпшення умов праці та побуту, підвищення рівня та комфортності життя і т. п.;

- екологічна ефективність - гармонізація відносин людини з навколишнім середовищем, зменшення шкідливих викидів і т.п.;

- науково-технічна ефективність - підсилення потенційних можливостей, виробничих систем, наукових організацій, споживачів продуктивніше вирішувати ті чи інші завдання за допомогою продукції, виробленої даним підприємством.

Також можуть розглядатися інші види ефективності діяльності підприємства, а саме:

- внутрішня ефективність - це ефективність використання внутрішніх можливостей підприємства, його внутрішніх ресурсів;

- зовнішня ефективність - це ефективність використання зовнішніх можливостей підприємства, що забезпечуються факторами зовнішнього середовища;

- загальна ефективність як інтеграція зовнішньої і внутрішньої ефективності;

- ринкова ефективність - повнота задоволення потреб споживачів порівняно з альтернативними способами їх задоволення;

- цільова або стратегічна ефективність, яка відбиває міру досягнення цілей підприємства.

Критерії і показники системи вимірювання ефективності діяльності підприємства.

23.2 Вимірювання ефективності діяльності підприємства.

Вимірювання ефективності діяльності підприємства забезпечується вибором належного критерію і формуванням відповідної системи її показників та методики їх визначення

Узагальнюючий показник ефективності використання ресурсів розраховують як відношення обсягу товарної продукції до витрат на її виробництво і збут, тобто до собівартості, за такою формулою:

де Евр - ефективність використання ресурсів підприємством за даний період, грн.;

Отп- обсяг виробленої товарної продукції за даний період, грн.;

Ввр - загальна сума використаних на виготовлення продукції ресурсів, грн.;

Озтп - залишки товарної продукції, виготовленої в даному періоді на складах, грн.;

Орп - обсяг реалізованої продукції за даний період, грн.;

Вот - прямі витрати, на оплату праці персоналу за даний період, грн.;

Вмр - прямі витрати на використані матеріальні ресурси за даний період, грн.;

Взв - загальновиробничі витрати за даний період, грн.,

Ві - інші прямі витрати, віднесені на собівартість виготовленої продукції за даний період, грн.

Узагальнюючий показник ефективності використання ресурсів підприємства пропонується розраховувати за наступною формулою:

де Очп - річний обсяг чистої продукції підприємства, грн.;

Чп - річна середньо облікова чисельність персоналу, чол.;

Фо - середньорічний обсяг основних фондів за відновною вартістю, грн.;

Фоб - середньорічна вартість оборотних фондів підприємства, грн.;

Кпв - коефіцієнт повних витрат праці, що визначається на макрорівні як відношення середньооблікової чисельності працівників до обсягу національного доходу за розрахунковий рік у сфері матеріального виробництва.

Умовою ефективної діяльності підприємства, з точки зору суспільства, яка свідчить про економію суспільної праці, є: Евр >0.

У практиці діяльності підприємств у ринкових умовах застосовуються різноманітні показники оцінки ефективності роботи в залежності від специфіки застосовуваних технологій, систем управління, особливостей продукції, методів її реалізації і т. п.

Найчастіше для оцінки ефективності суспільного виробництва застосовують показник продуктивності праці. Саме продуктивність праці показує кількість новоствореного продукту (суспільної корисності) в одиницю часу одним працівником, зайнятим у національному господарстві.

24.3 Резерви та шляхи підвищення ефективності діяльності підприємства.

Резерви підвищення ефективності функціонування підприємства - це можливості досягнення більш ефективної його діяльності в результаті забезпечення належної дії факторів, що дають змогу раціональніше використовувати наявні ресурси та організаційно - інноваційний потенціал.

Найважливіші напрямки проведення заходів по впровадженню резервомобілізуючих факторів називаються напрямками забезпечення підвищення ефективності функціонування підприємства.

Склад резервів підвищення ефективності підприємства:

- ресурсні резерви;

- організаційно-технологічні резерви;

- резерви підвищення якості продукції;

- резерви основних узагальнюючих результатів роботи.

1. Ресурсні резерви підприємств - це резерви поліпшення використання основних і оборотних виробничих фондів (основного і оборотного капіталу), а також резерви ефективнішого використання трудових ресурсів (резерви підвищення продуктивності праці).

Для мобілізації резервів підвищення ефективності використання оборотних коштів повинні використовуватись фактори прискорення їх оборотності, а саме:

- зменшення обсягів незавершеного виробництва;

- удосконалення системи матеріально-технічного забезпечення з метою оптимізації виробничих запасів;

- прискорення реалізації готової продукції (активізація маркетингової діяльності);

- зменшення обсягів дебіторської заборгованості.

Резервів підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів:

- виявлення основних причин втрат і нераціонального використання матеріальних ресурсів;

- забезпечення обґрунтованого нормування витрат матеріальних ресурсів та визначення потреби підприємства;

- організація використання вторинних ресурсів на підприємстві;

- заміна традиційно використовуваних матеріалів сучасними без погіршення якості продукції;

- впровадження на підприємстві ресурсозберігаючих технологій;

- формування (удосконалення діючої) системи матеріальної мотивації

Основними напрямками підвищення ефективності використання основних виробничих фондів підприємства є такі:

- поліпшення їх складу, структури і стану;

- зниження фондомісткості виготовляємої продукції, підвищення фондовіддачі та продуктивності праці на підприємстві;

- формування та удосконалення системи матеріальної мотивації.

Найважливішими факторами підвищення продуктивності праці на підприємстві є:

- підвищення техніко-технологічного рівня виробництва;

- удосконалення організації виробництва, праці й управління; соціальний розвиток колективу.

2. Основними шляхами (напрямками) використання органіційно – технологічних резервів є:

- Перехід до малостадійних процесів через поєднання в одному технологічному агрегаті кількох операцій, що раніше виконувались окремо

- застосування технологічних систем, які забезпечують безвідходне та ресурсоекономне виробництво.

- підвищення рівня комплексності механізації та автоматизації виробничих і трудових процесів на засадах застосування систем машин і технологічних ліній.

- впровадження технологічних процесів з використанням засобів мікроелектроніки.

3. Шляхи реалізації резервів підвищення якості продукції на підприємствах:

- Проведення більш результативної роботи по забезпеченню якості на стадії проектування продукції. При проектуванні необхідно враховувати бажання і потреби споживача, виробничі та сервісні можливості і виробника, безпечність виробу, затрати на його виготовлення та іншу важливу інформацію про виріб, що розроблюється.

- Досягнення більшого внеску стадії передвиробничого маркетингу в забезпечення високої якості розроблюваної продукції. Для цього потрібно розробляти науково обґрунтовані програми передвиробничого маркетингу, застосовувати найбільш досконалі методи і використовувати найбільш ефективні засоби його проведення. Після проведення передвиробничого маркетингу повинні здійснюватись належна обробка й аналіз зібраної маркетингової інформації з використанням для цього сучасних методів (в першу чергу - економіко-математичних) і засобів (перш за все - комп'ютерної техніки).

- Забезпечення більш високої якості продукції (як заново роз­робленої і освоєної, так і виготовлюваної) на стадіях:

постачання: за рахунок належного прийому, вхідного контролю, складання, зберігання та регулювання запасів виробничих ресурсів, використовуваних для виробництва продукції;

виготовлення продукції за рахунок підвищення якості засобів праці, предметів праці, самої праці при обробці, складанні, монтажі, налагоджуванні, контролі й випробуванні продукції;

реалізації продукції за рахунок її кращого пакування, відправлення і транспортування, вибору каналів просування продукції до споживачів, які забезпечують краще зберігання її якісних характеристик.

- Забезпечення кращого збереження якості продукції на етапі її га­рантійного обслуговування, спрямованого на підтримання показників якості на належному рівні під час монтажу, ремонту, міжремонтного та іншого обслуговування продукції у споживача.

- Забезпечення сертифікації продукції підприємства за міжнародними стандартами:

- наявність сертифікату на продукцію або систему якості може бути вирішальним при укладанні договору і підписанні контракту;

- сертифікат на продукцію може впливати на розмір контрактної ціни;

- наявність сертифікату впливає на вирішення питань про страхування та отримання кредитів, оскільки забезпечує гарантії страховим компаніям та банкам.

3. Серед резервів поліпшення основних узагальнюючих результатів діяльності підприємства є:

- резерви зростання прибутку - раціоналізація ресурсоспоживання, удосконалення управління та обслуговування виробництва, що забезпечує зниження виробничих витрат; інноваційний розвиток підприємства (впровадження нововведень та їх успішна комерціалізація), що забезпечує зниження витрат на виготовлення та підвищення якості виробів, а в результаті більш високу їх конкурентоздатність.

- резерви підвищення рентабельності вкладеного капіталу і рентабельності виробництва:

1. Нові технології - створюють можливості для здійснення багатьох видів інновацій, які забезпечують зниження витрат на виробництво та підвищення якості продукції, а отже - й зростання прибутку підприємства.

2. Нові або змінені запити покупців - зростання прибутку, забезпечують підприємства, що здійснили продуктові та інші інновації, які найбільше відповідають новим або зміненим запитам споживачів.

3. Поява нового сегменту ринку - можливість не лише вийти на новий контингент покупців, але й забезпечити більш ефективний випуск продукції, знайти нові підходи до певних груп споживачів.

4.Зміна вартості або джерел ресурсів виробництва - одні виробники забезпечують собі конкурентні переваги і збільшення прибутку за рахунок використання замість традиційних виробничих ресурсів їх більш ефективних замінників, а також за рахунок освоєння більш дешевих джерел ресурсів.

5.Зміна законодавчої бази і державного регулювання в таких сферах, як стандарти, охорона довкілля, оподаткування, ліцензування, залучення іноземних інвестицій.