Читайте также:
|
Ця система забезпечує інтеграцію усіх елементів суспільства і само існування його як єдиного, централізованого керованого політичною владою організму. Залежно від часу і місця поняття «Політична система» має різний зміст, оскільки найбільш значні компоненти політичної системи варіюються відповідно до типу політичного режиму (авторитаризм, демократія, тоталітаризм), типу правління держави (монархія, республіка), стосунків влади (партії, уряд) і форм громадської і політичної репрезентації (плюралізм, корпоративізм).
У сучасній політичній науці існують різні типології політичних систем.
У марксистській політичній літературі критерієм політичних систем є тип суспільно-економічної формації, економічний базис суспільства. У марксистській типології політична система тісно пов'язувалася з соціально- економічною і класовою структурою суспільства. Відповідно до цих критеріїв виділялися рабовласницька, феодальна, буржуазна і соціалістична політичні системи. У кожному з визначень політичної системи вказується не лише на формаційний тип системи, але і на правлячий клас – рабовласників, феодалів, буржуазію, пролетаріат. Відмітна особливість даної типології полягає в тому, що виділені типи систем чітко слідують один за одним в історичним часі.
У найбільш поширеній немарксистській типології політичні системи поділяються на демократичні, тоталітарні і авторитарні залежно від характеру політичного режиму; на відміну від марксистської інтерпретації, вони передбачають можливість одночасного існування в історії.
Типологія, запропонована Г. Алмондом, заснована на різних типах політичної культури. В сучасному світі він виділяє 4 типи політичних систем: англо-американську, континентально-європейську, доіндустріальну і частково-індустріальну, тоталітарну.
Англо-американська система (США, Великобританія, Канада, Австралія) характеризується переважанням в ній таких цінностей, як свобода особи, добробут і безпека, що поділяють більшість населення. Їй властива спеціалізація політичних стосунків (партій, груп інтересів і т. ін.) по виконанню особливих функцій. Влада і вплив в такій системі розподілені між різними ланками системи. Система характеризується високою мірою стабільності.
До континентально-європейського типу політичних систем можна віднести Францію, Німеччину, Італію. Для них характерна еклектичність політичної культури, співіснування нових і старих культур. Для політичної системи цього типу характерна наявність багатьох політичних партій з різною ідеологією і старими традиціями, що мають значний вплив у суспільстві.
Багато політичних систем країн Азії, Африки і Латинської Америки, згідно з Алмондом, є доіндустріальними або частково-індустріальними. Цьому типові політичної системи властива змішана політична культура: суміш західних цінностей, етнічних і релігійних традицій. Ці системи мають нечітке розділення обов'язків. Армія і бюрократичний апарат часто беруть на себе законодавчі функції; законодавчі органи втручаються в судові процеси. Для цих систем характерні: особистий авторитаризм, влада однієї партії, достатньо високий рівень насильства. Політична участь обмежена (в кращому разі) місцевим рівнем.
Прикладами політичних систем тоталітарного типу є фашистська Італія, нацистська Германія, колишні соціалістичні країни. У системі цього типу відсутні незалежні групи інтересів. Політична участь є «декоративною». Політична комунікація строго контролюється державою. Переважає примусовий тип політичної активності. Політична «самодіяльність» заборонена. Для тоталітарних систем характерні надмірні централізація і висока міра насильства.
Типології політичних систем різні й ґрунтуються на різних підходах. Доволі поширеною є класифікація політичних систем на традиційні і модернізовані. В основі традиційних систем лежить нерозвинене громадянське суспільство, слабка диференційованість політичних ролей, харизматичний спосіб обґрунтування влади. У модернізованих системах існує розвинене громадянське суспільство, диверсифікація політичних ролей, раціональний спосіб обґрунтування влади. Процес політичного розвитку представляється як перехід від традиційних систем до модернізованих.
Залежно від міри стабільності системи підрозділяються на консервативні, що зберігають і підтримують встановлений порядок, і трансформаційні, які відрізняються динамізмом, орієнтацією на проведення реформ.
Політичні системи можуть бути також класифіковані на відкриті, що мають динамічну структуру і широкі взаємозв'язки з середовищем, і закриті – з жорстко фіксованою структурою і зведеними до мінімуму зв'язками з середовищем. Прикладом закритої політичної системи може бути СРСР при Сталіні.
Залежно від концентрації або розподілу влади, виділяють централізовані і децентралізовані політичні системи.
Різноманіття типологій свідчить про багатовимірність політичного світу, про можливості аналізу з використанням різних критеріїв.
Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 38 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |