Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Принцип справедливого судочинства

Читайте также:
  1. I Принцип работы клавиатур
  2. II. ОСНОВНЫЕ ПРИНЦИПЫ
  3. II. Принципы, требования и гарантии законности.
  4. II. УСТРОЙСТВО И ПРИНЦИП ДЕЙСТВИЯ НАИБОЛЕЕ
  5. II. Этические принципы
  6. III Принципы организации производственных процессов
  7. IV. Принципы конституционного судопроизводства
  8. VI. Общие принципы поведения должностных лиц
  9. X только принцип полного или частичного сложения наказания
  10. А) Общие принципы и подходы к изучению истории отечественного государства и права.

13. Принцип обмеження дискреційних повноважень та судовий контроль за діяльністю суб’єктів владних повноважень

14. Принцип конституційно-правового контролю

15. Принцип політичного плюралізму

До речі, якщо принцип верховенства права інтерпретуватиширше (в традиціях англійської доктрини “Rule of Law”), то він практично за змістом і обсягом співмірний поняттю правової держави і конкретизується через низку вимог, серед яких, насамперед визнання, закріплення і гарантування прав та основоположних свобод людини, верховенства Конституції як Основного закону держави, принципу поділу влади, юридичної визначеності, законності, пропорційності, обмеження дискреційних повноважень, принципу правової безпеки громадянина та захисту довіри до надійності свого правового становища, незалежності суду і суддів.

Дещо вужче визначення принципу верховенства права включає наступні вимоги:

- гарантування прав людини та основоположних свобод (конституційне закріплення їх переліку, визначення підстав обмеження, встановлення позитивних та негативних зобов’язань держави);

- юридична визначеність (доступність, чіткість, взаємна узгодженість норм права, повнота, послідовність, стабільність, достатність, поміркованість правового регулювання, однакове застосування та гарантування реалізації юридичних норм); - законність (зобов’язання діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами);

- пропорційність (передбаченість підстав правообмежень у законі, необхідність правообмеження у демократичному суспільстві, переслідування легітимної мети, дотримання справедливого балансу між приватними і публічними інтересами);

- обмеження дискреційних повноважень та судовий контроль за діяльністю суб’єктів владних повноважень (наявність закону, що закріплює функції, завдання та повноваження таких суб’єктів, визначення 6 критеріїв їхньої дискреції, встановлення механізмів захисту прав та основоположних свобод);

- справедливе судочинство (встановлення вимог до формування судів, гарантій їх незалежності та безсторонності, гарантування прав бути вислуханим, доступу до суду та права на розгляд справи у розумний строк, закріплення заборони перегляду остаточного рішення суду та забезпечення обов’язковості його виконання.

3. Основні напрямки формування правової держави в Україні включають наступне:

1. Закріплення на конституційному рівні принципів правової держави.

2. Конкретизація цих принципів у правотворчій і оперативно-виконавчій діяльності державних органів.

1. Закріплення на конституційному рівні принципів правової держави.

Стаття 1. Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

Стаття 8. В Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Стаття 6. Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Стаття 5. Україна є республікою.

Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.

Ніхто не може узурпувати державну владу.

Стаття 15. Суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності.

Жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов'язкова.

Цензура заборонена.

Держава гарантує свободу політичної діяльності, не забороненої Конституцією і законами України.

Стаття 19. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Конкретизація цих положень здійснена і в інших статтях Конституції України.

2. Конкретизація цих принципів у правотворчій і оперативно-виконавчій діяльності державних органів.

Конкретні кроки по формуванню правової держави зводяться до забезпечення реальної дії норм, що закріплюють принципи правової держави. Вони полягають у наступному:

деетатизація (роздержавлення) соціального життя (у тоталітарній державі, яким був СРСР, існував всеосяжний контроль держави над суспільством, зараз же необхідно формувати громадянське суспільство);

забезпечення верховенства закону у всіх сферах життя суспільства;

демократизм і науковість правотворчості, постійне вдосконалення законодавства;

створення ефективної системи нагляду за законністю;

забезпечення правового захисту всіх суб'єктів соціального спілкування від свавільних рішень держави;

забезпечення невідворотності юридичної відповідальності;

чітке розмежування компетенції влади, неприпустимість підміни однієї влади іншою, створення механізму стримувань і противаг;

підвищення авторитету представницьких органів;

підвищення ефективності діяльності виконавчих органів, контроль за їхньою діяльністю;

забезпечення незалежності суду;

підвищення правової культури населення та посадових осіб державних органів і т.д.

 

 




Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 39 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав