Читайте также:
|
|
Мета практики. Поєднати теоретичні знання і практичними навичками з методами хірургічної диспансерізації.
Завдання практики:
- ознайомитися з організацією хірургічної роботи в лікарському ветеринарному закладі;
- брати участь в організації профілактики травматизму тварин в господарстві;
- засвоїти хірургічну техніку проведення операцій на амбулаторно-хворих тваринах;
- підготовка тварин до операції, їх фіксація;
- виконання місцевого та загального знеболювання;
- стерилізація інструментів, підготовка операційного поля та рук;
- відпрацювання методів оперативних втручань (хірургічна обробка ран, екстирпація новоутворень, декорнуація, грижерозтин, езофаготомія тощо), розтину та лікування абсцесів, флегмон і сепсису.
Придбання практичних навичок:
- профілактика травматизму продуктивних тварин в залежності від утримання годівлі, експлуатації, кліматично-зональних та інших умов;
- визначення економічних збитків від травматизму (процент ураження окремими різновидами травматизму, падіж, вимушений забій від травматизму, зниження продуктивності) та ефективності лікувально-профілактичних заходів;
- оцінки клінічних проявів хірургічної інфекції та прогресивні методи боротьби з нею. Засвоєння прийомів діагностики специфічних хірургічних інфекцій (актиномікоз, некробактеріоз та ін.);
- постановки діагнозу закритих пошкоджень м'язів, суглобів, сухожилків та зв'язок, хвороб кровоносних та лімфатичних судин, термічних, хімічних та ін. уражень шкіри, травм мозку і хвороб переферичних нервів;
- техніки виконання патогенетичної терапії хірургічних хвороб;
- діагностування захворювань очей у тварин з урахуванням пори року та умов утримання;
- дослідження очей та їх лікування;
- організації кастрації тварин різних видів, здійснити оваріоектомію, підготовку биків-пробників;
- диспансерного обстеження тварин;
- обстеження кінцівок, діагностики шкутильгань;
- профілактики травматизму захворювань ротової порожнини, зубів, очей, кінцівок;
- післяопераційного лікування тварин при різних хірургічних захворюваннях;
- аналізу причин хірургічної патології у господарстві.
3.6. Ветеринарно-санітарна експертиза.
Мета практики. У виробничих умовах закріпити теоретичні знання і придбати практичні навички з ветсанекспертизи харчових продуктів та сировини тваринного походження.
Завдання практики:
- засвоїти методи і техніку ветсанекспертизи туш і органів клінічно здорових і вимушено забитих тварин;
- освоїти методику контролю якості харчових продуктів (молока, яєць, м'яса і м'ясопродуктів);
- навчитися виявляти фальсифікування харчових продуктів;
- прийняти участь у здачі тварин на забій, а також у передзабійному їх обстеженні;
- навчитися оформляти відповідну документацію з ветеринарно-санітарної експертизи ринку.
Придбання практичних навичок:
- організації забою тварин для внутрішньогосподарського споживання та при вимушеному забої;
- техніки ветсанекспертизи туш і органів клінічно здорових і вимушено забитих тварин;
- правил та порядку відправки матеріалу для лабораторних досліджень;
- оформлення відповідної документації при відправці забійних тварин;
- здачі тварин на забій, а також у передзабійному їх обстеженні;
- одержання молока, його первинної обробки та зберігання;
- відбору проб молока і методів досліджень;
- оформлення документації на доставлене м’ясо і інші харчові продукти;
- дослідження м’яса, м’ясних продуктів, молока, молочних продуктів, птахів, кролів, яєць, риби, меду, продуктів рослинного походження;
- вивчення фальсифікування м’ясних продуктів;
- оформлення відповідної документації з ветеринарно-санітарної експертизи ринку.
3.7 Паталогічна анатомія, розтин та судова ветеринарія.
Мета практики: закріпити теоретичні знання і набути досвід розтину та аналізу патологоанатомічних змін в органах і тканинах трупів тварин і птахів, з метою постановки патологоанатомічного діагнозу і висновку про причини загибелі. На підставі даних розтину вдосконалювати рекомендації з профілактики та лікування хвороб тварин.
Завдання практики:
- засвоєння навичок розтину трупів та відбору патологічного матеріалу для лабораторного дослідження;
- постановка патологоанатомічного діагнозу, обгрунтування основного захворювання і конкуруючих, фонових, ускладнених, випадкових захворювань;
- оформлення документів розтину і супровідного листа на лабораторне дослідження патологічного матеріалу;
- організація місця розтину трупа і його знешкодження.
Придбання практичних навичок:
- аналіз значення патологоанатомічної діагностики в боротьбі з хворобами тварин та птахів;
- пошуків покращення секційної роботи в господарстві (районі);
- проведення розтину трупів загиблих тварин;
- транспортування трупів до місця розтину;
- методів видбору і фіксування патологічного матеріалу для лабораторних досліджень (гістологічних, гістохімічних, бактеріологічних, вірусологічних, хімікотоксикологічних) і зберігання для речових доказів;
- знищення і знешкодження трупного матеріалу;
- забезпеченням інструментами та спецодягом при проведенні патологічного розтину;
- описування патологічних процесів в тканинах і органах на підставі макро-та мікроскопічних змін;
- оформлення документів розтину (розгорнутий протокол розтину, акт судово-ветеринарного розтину) і супровідної на лабораторне дослідження патологічного матеріалу;
- виконання правил техніки безпеки і охорони навколишнього середовища при розтині трупів;
- аналіз випадків разбіжностей патологоанатомічного та кліничного чи лабораторно-кліничного діагнозів;
- визначення ступеню співпадання діагнозу основного захворювання, його ускладнення і супутних патологічних процесів;
- проведення аналізу причин виникнення захворювань і загибелі тварин;
- оволодіння методикою виготовлення музейних препаратів.
Підсумки роботи узагальнюються в таблиці по такій формі
Нозологічний діагноз | Кількість розтинутих трупів | |||||
Коні | ВРХ | Свині | ДРХ | Птахи | Інші тварини | |
Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 121 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |