Читайте также:
|
|
Внешнеторго́вый бала́нс страны́ — соотношение стоимости товаров, экспортированных и импортированных в течение определённого промежутка времени (например, за один календарный год). Внешнеторговый баланс включает фактически оплаченные и осуществлённые в кредит товарные сделки. Внешнеторговый баланс составляется по отдельным странам и по группам государств.
Торговый баланс имеет своё сальдо. Торговое сальдо — это годовой (квартальный или ежемесячный) показатель сведения внешнеторговых сделок страны. Если торговый баланс имеет положительное сальдо, это означает, что в денежном эквиваленте (товарный объём переводится в денежный) товаров за границу (экспорт) было отправлено больше, чем получено из других стран (импорт). Если сальдо отрицательно, то ввоз товаров преобладает над вывозом. Положительный торговый баланс говорит о спросе товаров данной страны на международном рынке, а также о том, что страна не потребляет всё то, что производит. Отрицательный торговый баланс говорит о том, что страна кроме своих товаров потребляет и иностранные товары.
Отрицательный торговый баланс
Отрицательный торговый баланс в таких странах как США и Великобритания позволяет сдерживать инфляцию и поддерживать высокий уровень жизни за счёт переноса трудоёмких производств за пределы государства. Такие страны имеют капиталоёмкие и высокотехнологичные отрасли экономики, что привлекает существенные объёмы капитала со всего мира в виде портфельных или прямых инвестиций. Тем не менее, из-за недостаточной конкурентоспособности экспортных отраслей основную часть дефицита торгового баланса эти страны вынуждены покрывать за счёт эмиссии частных и правительственных долговых инструментов. В США дефицит торгового баланса, по данным Bureau of Economic Analysis, в 2006 году составил 836 миллиардов долларов (за счёт потребления дешёвых азиатских и мексиканских товаров, а также сырья).
В слаборазвитых странах отрицательное сальдо торгового баланса говорит о неконкурентоспособности экспортных отраслей экономики, что зачастую приводит к девальвации (обесцениванию) денежных средств таких стран в связи с тем, что они не могут расплачиваться по импортным закупкам.
Методичні рекомендації
щодо складання студентами
індивідуальних програм
занять фізичними вправами
Дисципліни циклу Дизайн
Напрям підготовки 020207 Дизайн
Спеціальності 5.02020702 Перукарське мистецтво та декоративна косметика
5.02020701 Дизайн
5.05160203 Моделювання та конструювання промислових виробів
Методичні рекомендації містять перелік тем винесених на самостійне опрацювання, еталон індивідуальної программи, еталон плана заняття, еталон загальнорозвивального комплексу, та має на меті систематичний контроль знань студентів з окремих тем фізичної культури.
Для студентів ВНЗ І-ІІ рівня акредитації, що вивчають фізичну культуру, та викладачів суспільних дисциплін
Рецензент:
Н.П. Ващенкова, голова циклової комісії соціальних дисциплін, кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії».
Затверджено на засіданні циклової комісії соціальних дисциплін
Протокол ___ від ________
Голова циклової комісії___________ Н.П. Ващенкова,
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Організація самостійних занять сприяє підвищенню рухової активності студентів, закріпленню навчального матеріалу, отриманого на заняттях фізичної культури, раціональному проведенню дозвілля; вихованню потреби в систематичних заняттях фізичною культурою; позитивно впливає на здоров’я, фізичний розвиток, рухову підготовленість підлітків.
Першим кроком до самостійних занять фізичними вправами студентів є домашні завдання. Через виконання домашніх завдань поступово формується звичка до систематичних занять, виконання яких стає потребою фізичного самовдосконалення.
Спочатку студенти привчаються самостійно виконувати фізичні вправи за завданням викладача, потім у них формується здатність до самостійного виконання інших видів робіт.
Спрямованість самостійних завдань може бути різною: розвиток фізичних якостей, засвоєння техніки рухів, теоретична підготовка та формування прикладних навичок.
Цій посібник надає студентам методичну допомогу в складанні індивідуальних програм із загальної фізичної підготовки, яка забезпечує тривале збереження фізичної та розумової працездатності, створюючи умови для високопродуктивної праці.
Форми самостійних занять:
- індивідуальні (робота за індивідуальною програмою у вільний від навчання час, виконання домашніх завдань, ранкова гімнастика);
- групові (усі види індивідуальних форм можуть бути груповими; а також відвідування спортивних секцій; участь у спортивних заходах коледжу; фізкультпаузи, та ін.) тренування.
Основними засобами таких занять є загальнорозвивальні вправи, а також спеціальні гімнастичні (для м'язів рук, ніг, тулуба та шиї, на гімнастичних снарядах), легкоатлетичні (ходьба, біг, стрибки, метання), вправи на тренажерах, та різноманітні рухливі та спортивні ігри, вправи спортивного характеру (плавання, ходьба на лижах, катання на ковзанах та ін.).
Вправ, які даються на навчально-тренувальних заняттях у коледжі, занадто мало: ці заняття слід розглядати як методичні, де студенти узнають ази атлетичної гімнастики. Крім них потрібно обов'язково виконувати ці вправи вдома, виконувати із знанням діла і систематично.
Як же практично організувати свої самостійні заняття атлетичною гімнастикою, силовою підготовкою?
Перш за все слід придбати чи виготовити самому деякі спортивні снаряди, обтяження, які можна використовувати в ваших квартирних умовах або на площадці у дворі. Потім треба спланувати свої заняття в загальному режимі дня, виділити для цього 40-60 хв. щоденно чи через день.
Після цього розробити індивідуальну программу занять фізичними вправами з урахуванням ваших можливостей, полу, часу занять (вранці або вечором) наявності інвентарю.
Під час регулярних занять фізичними вправами дуже важливо систематично стежити за своїм самопочуттям і загальним станом здоров'я. Навантаження, що застосовуються, мають відповідати фізичній підготовленості й віку студента.
ПЛАН
1. Основні правила самостійних занять фізичними вправами.
2. Принципи складання індивідуальних програм.
3. Методика складання індивідуальної програми.
4. Основи методик розвитку фізичних якостей:
4.1. Розвиток сили;
4.2. Розвиток витривалості;
4.3. Розвиток гнучкості;
4.4. Розвиток швидкісно – силових якостей;
4.5. Розвиток спритності.
5. Засоби фізичного виховання, рекомендовані для розробки занять.
6. Розтягування м’язів до тренування та після нього (стретчинг).
7. Еталон індивідуальної програми.
8. Еталон плана заняття.
9. Еталон комплекса загально розвивальних вправ.
10. Критерії оцінювання індивідуальної програми занять фізичними
вправами.
11. Література.
Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 111 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |