Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Права інтелектуальної власності як товар

Відомо, що товар - це продукт праці, виготовлений із метою обміну або продажу. Безумовно, зважаючи на це визначення, права інтелектуальної власності можуть бути товаром. Адже будь-яка інтелектуальна власність є продуктом (результатом) праці (інтелектуальної). Однак для того, щоб продукт праці став товаром, він, окрім цієї ознаки, має відповідати ще ряду вимог. Зокрема повинен бути створений для продажу. Якщо, наприклад, картина творилася для отримання задоволення від процесу творчості, для формування інтер'єру у власній оселі чи для подарунка, а не з метою продажу, то вона, звичайно, не є това­ром. Але як тільки у власника цієї картини виникне намір її продати, вона одразу перетвориться на товар. Це ж саме можна сказати і про будь-який об'єкт права інтелектуальної власності.

Ще однією обов'язковою вимогою до товару є здатність бути самостійним предметом економічних трансакцій. Тобто ще одна обов'язкова властивість, яка повинна бути притаманна праву інтелектуальної власності для того, щоб воно могло функціонувати як товар, - оборотоспроможність.

З цієї точки зору товаром не можуть бути особисті не­майнові права інтелектуальної власності, оскільки згідно із чинним законодавством України вони не можуть бути відчужені й завжди належать лише автору (творцю). Аналогічно не можуть бути відокремлені від особи її знання, уміння, навички, репутація. Однак усі ці права можуть бути передані (продані) разом з їх власниками (індивідуумом чи підприємством).

Характерною властивістю товару є також його здатність користуватися попитом. Попиту на товар може не бути через кілька причин.

По-перше, через те, що нема потреби в об'єкті.

По-друге, через надто високу вартість об'єкта.

По-третє, через відсутність інформації про об'єкт.

І, по-четверте, внаслідок недоліків у системі правової охоро­ни інтелектуальної власності. Якщо права правовласника можуть безкарно бути порушені шляхом незаконного привласнення іншими особами.

Ще однією властивістю товару є відносна рідкісність (як протилежність до загальнодоступності). І хоча з інформаційної точки зору зареєстровані в державі об'єкти права інтелектуальної власності є відносно легко доступними для громадськості, з точки зору їх правомірного використання вони є винятково рідкісними, оскільки виключні права на ці об'єкти належать лише їх правовласникам. Правове визначення, згідно з яким усі об'єкти права інтелектуальної власності повинні бути новими, оригіналь­ними та унікальними, забезпечує їм усім рідкісність.