Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Релігієзнавство як наука.

Читайте также:
  1. I. Теория государства и права как наука. Ее место в системе юридических наук.
  2. I. Теория государства и права как наука. Ее место в системе юридических наук.
  3. Амирханов Х.А. Каменный век Южной Аравии. – М.: Наука. – 693 с.
  4. Введение. Экономика, как наука.
  5. Введение. Экономика, как наука.
  6. Вирусология как наука. Назначение и задачи вирусологии.
  7. Г) наука.
  8. ГАЛЬПЕРИН П.Я. ПСИХОЛОГИЯ КАК ОБЪЕКТИВНАЯ НАУКА.
  9. Геология как наука. История геологии. Разделы геологии. Вклад отечественных ученых в развитие геологии.Геология, как наука
  10. Гражданское право как наука.

Основні категорії релігії.

Функції релігії.

Релігієзнавство – наука про суспільну природу релігії.

Актуальність вивчення релігієзнавства зумовлена передусім наступними чинниками:

1. Без елементарних, синтезованих знань про релігію неможлива повноцінна гуманітарна підготовка у вищій школі, бо релігія пронизує всю культурну спадщину людства.

2. Навернення українців до своїх релігійних основ після насаджуваного атеїзму повинно мати орієнтувальне спрямування, щоб не породжувати протистояння на релігійному ґрунті.

3. Піднесення духовності, що є нагальною потребою часу, можливе лише в середовищі релігійно розвинутих людей.

Предметом релігієзнавства є з’ясування суті, змісту та історії, становлення як релігії загалом, так і її окремих форм віросповідання, ролі релігії та церкви в житті людини й суспільства.

Основні завдання вивчення дисципліни:

– дати певний обсяг знань стосовно релігії взагалі та загально охарактеризувати ті окремі релігії, які особливо впливали на цивілізаційну еволюцію людства;

– показати місце та роль релігії в системі культурних цінностей, у становленні державності та суспільних форм;

– простежити релігійну ситуацію в минулому та сучасному з означенням тенденцій і перспектив її розвитку;

– розкрити проблему свободи совісті та віросповідання в теоретичному і практичному вирішенні;

– окреслити зв’язок релігії з економікою та підприємництвом;

– сприяти формуванню релігійно розвинених людей, виробленню у молоді високих духовних запитів.

Релігієзнавство зародилося ще в глибоку давнину. Вже в античні часи були спроби вивчити і зрозуміти релігію як таку. До перших релігієзнавців можна умовно віднести відомого грецького філософа Ксенофана Колофонського (570–478 рр. до н.е.), римського історика Фла- вія (37–100 рр. н.е.), індійського імператора Акбара (1542–1605 рр.), ісламського філософа Аверроеса (1126–1198 рр.) та ряд інших. Одним із родоначальників релігієзнавства, як окремої галузі знань, був англійський дослідник Едвард Тейлор (1832–1917 рр.), який у своїй праці “Первісна культура” описав природу релігії та її еволюцію. Плідно працювали в цій царині також Герберт Спенсер (1820–1903 рр.), Джон Леббок (1834–1913 рр.), Джеймс Фрезер (1845–1941 рр.) та ін.

Релігієзнавство разом із теологією (богослов’ям) є двома формами осягнення феномену релігії.

Теологія як наука про Бога теж відповідає критеріям наукового знання, але вона переважно займається розробкою певного релігійного вчення, пристосуванням його до нових умов. Теологія це вивчення релігії з середини.

Теологія існує в католицькій і протестантській традиції. В православ’ї існує богослов’я – вчення про прославлення Бога, оскільки можливість пізнання Бога тут відкидається.Теологія (богослов'я) є части­ною теоретичного рівня релігійної свідомості. Своє завдання богословсько-теологічний підхід вбачає в обґрунтуванні й сис­тематизації змісту тієї чи іншої віри у віровченні та форм її втілен­ня у культі.

Релігієзнавство не розробляє, а лише вивчає та аналізує релігію; воно не має такого суб’єктивного спрямування як теологія. Ставити питання, що краще теологія чи релігієзнавство – недоцільно.

Релігієзнавство і як наука, і як навчальна дисципліна вивчає лише релігію, а ті чи інші сторони релігії вивчаються цілою системою наук: філософією, історією, культурологією, історією культури. І результати досліджень цих наук використовуються в релігієзнавстві. Ядром теоретичного релігієзнавства виступає “ філософія релігії ”. До теоретичного напрямку в релігієзнавстві також відноситься “соціологія релігії” та “психологія релігії”. Крім того, є історичний напрям у релігієзнавстві, або “історія релігії”. У певному сенсі релігієзнавство є своєрідним комплексом взаємопов’язаних наукових, передусім гуманітарних дисциплін. Тому ця наука і дисципліна дозволяє скласти цілісне уявлення про таке складне явище як релігія. А синтезовані знання краще інтегруються та використовуються в інших близьких дисциплінах. Можна сказати, що релігієзнавство допомагає вивченню інших гуманітарних дисциплін.




Дата добавления: 2014-12-18; просмотров: 33 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав