Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Теоретичний матеріал. 1. Дайте понятие обонятельного анализатора

Читайте также:
  1. II. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ, ВИВЧЕННЯ НОВОГО
  2. II. Усний рахунок. Повторення вивченого матеріалу.
  3. IV. Вивчення нового матеріалу.
  4. VI. Вивчення нового матеріалу.
  5. Аналіз Матеріалів
  6. Аналітична обробка матеріалів екологічної експертизи.
  7. Буття матеріального. Сутність матерії та форми її існування.
  8. Бюджет витрат на придбання матеріальних ресурсів
  9. Взяття матеріалу для дослідження на наявність хламідій.
  10. Вивчення нового матеріалу

1. Дайте понятие обонятельного анализатора. (1)

-сенсорная система, ктр. осуществляет восприятие и оценку запахов- одного из свойств химических раздражителей, действующих на орган обоняния

 

2. Какие стимулы являются адекватным раздражителем для обонятельного органа? (1)

альфакторные

3. В какие области головного мозга поступают обонятельные сенсорные сигналы? (5)

· В палеокортекс – препериформную кору

· В лимбическую

· Через заднемедиальные ядра таламуса в префронтальную и орбитофронтальную кору

· Через гиппокамп- в подкорковые ядра переднего мозга

· Через миндалевидный комплекс – к вегетативным ядрам гипоталамуса

4. Дайте понятие аромотерапии.(1)

-применение запахов пахучих в-в с целью нормализации физиологических функций и коррекции психоэмоционального состояния

5. Дайте понятие феромонов. (1)

-пахучие в-ва, влияющие на поведенческую деятельность

6. Дайте определение порога обнаружения запаха. (1)

-минимальная концентрация пахучего в-ва, способная вызвать ощущение запаха в 50% случаях его предъявления

7. Дайте определение порога опознания запаха. (1)

-минимальная концентрация пахучего в-ва, необходимая для его качественной идентификации

8. Назовите типы нарушений обонятельной чувствительности. (5)

· Гипоосомия

· Аносомия

· Гиперсомия

· Паросомия

· Обонятельные галлюцинации

9. Дайте определение гипоосмии. (1)

-Снижение обонятельной чувствительности

10. Дайте определение гиперосмии. (1)

-Повышение обонятельной чувствительности

11. Дайте определение аносмии. (1)

-Полное отсутствие обон.чувств.

12. Дайте определение паросмии. (1)

-Утрата способности правильно опознавать запах

Теоретичний матеріал

Термін „риторика” походить від грецького слова, яке означає „наука про ораторське мистецтво, красномовство”. Батьківщиною красномовства є Давня Греція. Термін „мистецтво” в ті часи тлумачився досить широко. Ремесло, військова справа, наука, медицина кваліфікувалися як мистецтво. У свій час ще Платон казав, що „красномовство належить до тих мистецтв, які все здійснюють й усього досягають словом... Адже воно зібрало й тримає у своїх руках сили всіх мистецтв!”

Видатним оратором Київської Русі були Іларіон і Кирило Туровський.

Сучасна риторика – це теорія та майстерність ефективного (доцільного, впливового, гармонійного) мовлення.

Найвищим виявом мовної майстерності людини є вміння виступати перед публікою, словом впливати на неї та переконувати її. Цим видом мовної діяльності повинна оволодіти кожна освічена людина, і особливо коли професійна діяльність вимагає такої майстерності. Звичайно, важко, а інколи й неможливо навчати ораторському мистецтву особу, яка вже обіймає високу посаду. Краще цьому вчитися заздалегідь. Така майстерність не є вродженим даром, але «кожен, хто вміє говорити, може стати оратором. Оволодіння ораторським мистецтвом – важкий шлях». Навчатися ж ораторському мистецтву, красномовству можна тільки перед масовим слухачем, перед аудиторією.

Залежно від мети, теми, призначення та інших чинників публічного мовлення виділяють такі його види: академічне красномовство, судове, соціально-побутове, сценічне, конфесійне тощо; кожен із названих видів має свої жанри. Наприклад, академічним красномовством є: лекція, семінар, виступ на науковій конференції, уроки; до судового красномовства – оборонна промова (адвокатська), звинувачувальна (прокурорська), самооборонна тощо.

Але всі вони реалізуються у формі виступу. Сучасні виступи повинні відповідати таким вимогам: доступність викладу, високий рівень науковості й достовірності, логічна культура оратора, яскравість та емоційність його. Або, як сказано в давніх риториках, промовець повинен турбуватися про те, що сказати, де сказати і як сказати.

Що ж таке виступ? Які його внутрішні важелі? На що необхідно звертати увагу під час підготовки до виступу? Як його здійснити?

На жаль, досить поширеною є думка про те, що виступ – це мова (повідомлення) однієї особи перед багатьма. Часто так помилково розуміють виступи й самі оратори, що потім викликає небажані наслідки. Однак, виступ – то контакт оратора й аудиторії, або, як влучно зазначає Алла Коваль, це «діалог оратора й аудиторії», до того ж діалог специфічний: у ньому пропущені репліки однієї зі сторін (слухачів), точніше вони мовчазні. Крім того, виступ належить до складних і багатофункціональних явищ, оскільки тільки оратор повинен виконувати найрізноманітніші функції.

Промовець думає: його виступ – це практично мислення вголос; оратор змушує думати й аудиторію, стежити за ходом думки, що призводить до появи запитань, на які слід відповідати.

Ораторська думка втілюється в мовленні – передачі інформації, знань. Форми мовлення різні: читання тексту, усна розповідь, їх поєднання. Обов'язково під час виступу необхідно враховувати й мовлення слухачів: їх репліки, запитання тощо.

Через слухання оратор сприймає реакцію аудиторії, сам реаґує. Уміння слухати аудиторію допомагає ораторові досягати успіху, реагуючи на звуки:

Якщо тихо – чому?

Якщо гомін – чому?

Є запитання – чому?

Є репліки – які вони?

Нерідко оратори, особливо початківці, недосвічені, справляють враження незрячої людини, оскільки, крім свого тексту, нічого не бачать в аудиторії. Оратор повинен уміти бачити, бо саме через виконання цієї функції можна отримати багато потрібної інформації. Промовець повинен бачити текст виступу, міміку, жести, дії слухачів (хто вийшов, хто зайшов і як), свої рухи, одяг, годинник.

Контроль дихання дає змогу стежити за дотриманням часу, пауз, змінювати темп мовлення у зв’язку із хвилюванням чи можливостями сприймання інформації слухачами.

Оратор повинен уміти відчувати аудиторію через жарти, риторичні запитання, репліки, через вибір різного ступеня активності слухачів.

Виступ як явище, що плинне в часі, має і свої складові частини, свої етапи. Як правило, він складається з таких компонентів:

· звертання до оратора з проханням виступити;

· підготовка до публічного виступу;

· виголошування промови (власне виступ);

· відгук про публічний виступ.

Кожен зі складників виконує свою роль, а всі служать одній визначеній меті – допомогти слухачеві в розв’язанні певних проблем.




Дата добавления: 2014-12-19; просмотров: 37 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав