Читайте также:
|
|
Економічне зростання – центральна економічна проблема для усіх країн світу; система взаємодії та відтворення елементів та факторів економічного зростання.
В економічній літературі поняття економічне зростання трактується неоднозначно.
Одні економісти під економічним зростанням розуміють збільшення потенціального та реального національного продукту (ВВП), зростання економічної мощі країни.
Інші економісти економічне зростання характеризують як:
q збільшення виробничих потужностей;
q збільшення реального обсягу продукції (ВВП);
q збільшення реального обсягу продукції на душу населення.
У вітчизняній економічній літературі під економічним зростанням розуміють кількісне та якісне удосконалення суспільного продукту та факторів його виробництва. Економічне зростання має:
q свій зміст (суспільне відтворення);
q механізм руху (взаємодія робітників, засобів виробництва, природи, технології);
q кількісні та якісні ознаки його руху, які відображаються в темпах зростання виробленого продукту;
q соціально-економічний результат (національне багатство);
q мету (добробут країни, суспільства та його членів).
Економічне зростання вимірюється двома способами:
q темпами зростання ВВП за рік;
q темпами зростання ЧВП за рік.
Більш переважним вважається другий спосіб.
Економічне зростання, яке розраховане у порівняльних цінах, відображає реальне економічне зростання, а в поточних цінах – номінальне економічне зростання.
Відрізняють потенціальне та дійсне економічне зростання. Під потенційним розуміють сукупний ЧВП, який може бути досяжний при: доступній технології; максимально можливому використанні робітників; ефективному використанні засобів виробництва.
Дійсне економічне зростання – це фактичне досягнуте. В якості основних показників виміру економічного зростання використовують:
q коефіцієнт зростання – відношення показника періоду, який аналізується, до показника базисного періоду;
q темп зростання – коефіцієнт зростання помножений на 100%;
q темп приросту – темп зростання мінус 100%.
Виділяють два типи економічного зростання:
q екстенсивний тип здійснюється посередництвом використання додаткових ресурсів, не змінюючи при цьому середню продуктивність праці (збільшення використання факторів виробництва на тому ж технологічному рівні: зростання чисельності робітників, нарощування інвестицій, спожитої сировини, стабільну структуру виробництва тощо).
q інтенсивний тип пов’язаний з використанням більш продуктивних факторів виробництва та технології, тобто здійснюється не за рахунок збільшення обсягів затрат ресурсів, а посередництвом збільшення їх ефективності (якісне удосконалення факторів виробництва, більш ефективне їх використання, використання досягнень науки, техніки, технології, підвищення якості праці, продукції та виробництва).
В реальній господарській практиці не існує у чистому вигляді екстенсивного або інтенсивного типу, оскільки вони переплітаються. Тому говорять про перевагу екстенсивного або інтенсивного типу в залежності від долі тих чи інших факторів, які його обумовлюють.
Процес економічного зростання включає в себе взаємодію його факторів. В макроекономіці виділяють три групи факторів економічного зростання.
q Фактори пропозиції (наявність людських ресурсів, природних, основного капіталу, рівня технології);
q Фактори попиту (рівень цін, споживчі витрати, інвестиційні витрати, державні, чистий обсяг експорту);
q Фактори розподілу (раціональність та повнота приваблення ресурсів у процес виробництва, ефективність їх використання).
Рішуче значенні в економічному зростанні мають фактори пропозиції. Загальну уяву про взаємодію названих трьох груп факторів економічного зростання ілюструє крива виробничих можливостей.
В якості результатів економічного зростання називають позитивні та негативні. З метою послаблення негативних результатів ставиться проблема державного регулювання економічного зростання.
Серед закордонних економістів існують прихильники та противники економічного зростання. Прихильники економічного зростання наводять наступні аргументи:
q Економічне зростання сприяє зростанню матеріального достатку та життєвого рівня;
q Проблеми навколишнього середовища слабко пов’язані з економічним зростанням;
q Економічне зростання являється одиночним дійовим засобом для досягнення більшої рівності в доходах.
Противники економічного зростання стверджують:
q Економічне зростання призводить до забруднення навколишнього середовища;
q Економічне зростання породжує серед людей неспокій та невпевненість в майбутньому;
q Економічне зростання часто знаходиться у суперечності з певними людськими цінностями;
q Внутрішні та міжнародні проблеми – це проблеми розподілу, а не виробництва.
Економічне зростання являється складовою частиною розвитку економіки, яка включає періоди росту та спаду. Якщо економічне зростання представляє собою позитивний компонент економічної динаміки, то економічний спад – негативний. Сукупність обох компонентів створює економічний цикл, якому властиві періодичні підйомам та спадам економічної активності.
Ключову роль в економічному розвитку грає людський капітал (здібності, талант, рівень освіти, кваліфікації). Інвестиції, які вкладені в людський капітал створюють позитивний ефект.
Стабільне рівноважне економічне зростання є умовою досягнення економіки у довгострокової економічної рівноваги. Довгострокова динамічна рівновага – це такий розвиток економіки, при якому в кожний період часу зростаючі обсяги сукупного попиту та пропозиції дорівнюють один одному при повній зайнятості.
Таким чином, передбачається, що в умовах стабільного економічного зростання вся продукція реалізована, а попит на продукцію повністю задоволений, і при цьому використані усі виробничі ресурси країни: праця та капітал.
Дата добавления: 2014-12-19; просмотров: 106 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |