Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Сутність та фактори економічного зростання

Читайте также:
  1. Баланс підприємства: сутність, мета складання, структура, взаємозв’язок з рахунками.
  2. Безробіття: сутність, види та соціально-економічні наслідки. Закон Оукена.
  3. Бенчмаркінг як альтернатива маркетингового дослідження: сутність, функції, види.
  4. Біологічні фактори небезпеки
  5. Буття матеріального. Сутність матерії та форми її існування.
  6. Вартісна оцінка та її сутність.
  7. Введення в економіку. Сутність, предмет і методи економічної теорії.
  8. Вдосконалення методики економічного обґрунтування механізму управління на підприємстві
  9. Вибух. Фактори техногенних вибухів.
  10. Видатки бюджету, їх сутність і класифікація.

Економічне зростання – центральна економічна проблема для усіх країн світу; система взаємодії та відтворення елементів та факторів економічного зростання.

В економічній літературі поняття економічне зростання трактується неоднозначно.

Одні економісти під економічним зростанням розуміють збільшення потенціального та реального національного продукту (ВВП), зростання економічної мощі країни.

Інші економісти економічне зростання характеризують як:

q збільшення виробничих потужностей;

q збільшення реального обсягу продукції (ВВП);

q збільшення реального обсягу продукції на душу населення.

У вітчизняній економічній літературі під економічним зростанням розуміють кількісне та якісне удосконалення суспільного продукту та факторів його виробництва. Економічне зростання має:

q свій зміст (суспільне відтворення);

q механізм руху (взаємодія робітників, засобів виробництва, природи, технології);

q кількісні та якісні ознаки його руху, які відображаються в темпах зростання виробленого продукту;

q соціально-економічний результат (національне багатство);

q мету (добробут країни, суспільства та його членів).

Економічне зростання вимірюється двома способами:

q темпами зростання ВВП за рік;

q темпами зростання ЧВП за рік.

Більш переважним вважається другий спосіб.

Економічне зростання, яке розраховане у порівняльних цінах, відображає реальне економічне зростання, а в поточних цінах – номінальне економічне зростання.

Відрізняють потенціальне та дійсне економічне зростання. Під потенційним розуміють сукупний ЧВП, який може бути досяжний при: доступній технології; максимально можливому використанні робітників; ефективному використанні засобів виробництва.

Дійсне економічне зростання – це фактичне досягнуте. В якості основних показників виміру економічного зростання використовують:

q коефіцієнт зростання – відношення показника періоду, який аналізується, до показника базисного періоду;

q темп зростання – коефіцієнт зростання помножений на 100%;

q темп приросту – темп зростання мінус 100%.

Виділяють два типи економічного зростання:

q екстенсивний тип здійснюється посередництвом використання додаткових ресурсів, не змінюючи при цьому середню продуктивність праці (збільшення використання факторів виробництва на тому ж технологічному рівні: зростання чисельності робітників, нарощування інвестицій, спожитої сировини, стабільну структуру виробництва тощо).

q інтенсивний тип пов’язаний з використанням більш продуктивних факторів виробництва та технології, тобто здійснюється не за рахунок збільшення обсягів затрат ресурсів, а посередництвом збільшення їх ефективності (якісне удосконалення факторів виробництва, більш ефективне їх використання, використання досягнень науки, техніки, технології, підвищення якості праці, продукції та виробництва).

В реальній господарській практиці не існує у чистому вигляді екстенсивного або інтенсивного типу, оскільки вони переплітаються. Тому говорять про перевагу екстенсивного або інтенсивного типу в залежності від долі тих чи інших факторів, які його обумовлюють.

Процес економічного зростання включає в себе взаємодію його факторів. В макроекономіці виділяють три групи факторів економічного зростання.

q Фактори пропозиції (наявність людських ресурсів, природних, основного капіталу, рівня технології);

q Фактори попиту (рівень цін, споживчі витрати, інвестиційні витрати, державні, чистий обсяг експорту);

q Фактори розподілу (раціональність та повнота приваблення ресурсів у процес виробництва, ефективність їх використання).

Рішуче значенні в економічному зростанні мають фактори пропозиції. Загальну уяву про взаємодію названих трьох груп факторів економічного зростання ілюструє крива виробничих можливостей.

В якості результатів економічного зростання називають позитивні та негативні. З метою послаблення негативних результатів ставиться проблема державного регулювання економічного зростання.

Серед закордонних економістів існують прихильники та противники економічного зростання. Прихильники економічного зростання наводять наступні аргументи:

q Економічне зростання сприяє зростанню матеріального достатку та життєвого рівня;

q Проблеми навколишнього середовища слабко пов’язані з економічним зростанням;

q Економічне зростання являється одиночним дійовим засобом для досягнення більшої рівності в доходах.

Противники економічного зростання стверджують:

q Економічне зростання призводить до забруднення навколишнього середовища;

q Економічне зростання породжує серед людей неспокій та невпевненість в майбутньому;

q Економічне зростання часто знаходиться у суперечності з певними людськими цінностями;

q Внутрішні та міжнародні проблеми – це проблеми розподілу, а не виробництва.

Економічне зростання являється складовою частиною розвитку економіки, яка включає періоди росту та спаду. Якщо економічне зростання представляє собою позитивний компонент економічної динаміки, то економічний спад – негативний. Сукупність обох компонентів створює економічний цикл, якому властиві періодичні підйомам та спадам економічної активності.

Ключову роль в економічному розвитку грає людський капітал (здібності, талант, рівень освіти, кваліфікації). Інвестиції, які вкладені в людський капітал створюють позитивний ефект.

Стабільне рівноважне економічне зростання є умовою досягнення економіки у довгострокової економічної рівноваги. Довгострокова динамічна рівновага – це такий розвиток економіки, при якому в кожний період часу зростаючі обсяги сукупного попиту та пропозиції дорівнюють один одному при повній зайнятості.

Таким чином, передбачається, що в умовах стабільного економічного зростання вся продукція реалізована, а попит на продукцію повністю задоволений, і при цьому використані усі виробничі ресурси країни: праця та капітал.




Дата добавления: 2014-12-19; просмотров: 106 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2025 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав