Студопедия
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

ВНП та методи його розрахунку. Номінальний і реальний ВНП.

Читайте также:
  1. I ОРГАНИЗАЦИОННО-МЕТОДИЧЕСКИЕ УКАЗАНИЯ ПО ВЫПОЛНЕНИЮ КУРСОВОЙ РАБОТЫ
  2. I. Из истории развития методики развития речи
  3. I. ОБЩИЕ МЕТОДИЧЕСКИЕ УКАЗАНИЯ
  4. I. ОРГАНИЗАЦИОННО-МЕТОДИЧЕСКИЙ РАЗДЕЛ
  5. I. ОРГАНИЗАЦИОННО-МЕТОДИЧЕСКИЙ РАЗДЕЛ
  6. I.Методические указания по выполнению курсовых работ
  7. I1. ОРГАНИЗАЦИОННО-МЕТОДИЧЕСКИЕ УКАЗАНИЯ
  8. II. Глубокая скользящая методическая пальпация.
  9. II. МЕТОДИЧЕСКИЕ УКАЗАНИЯ К ВЫПОЛНЕНИЮ РЕФЕРАТА
  10. II. Методические указания по прохождению учебной практики

ВНП можна розрахувати двома способами - по доходах і по видатках.

Обсяг видатків, проведених в даному році, дорівнює грошовому доходу, отриманому від виробництва продукції даного року.

Розрахунок ВНП за видатками. Включає в себе наступні показники:

- Особисті споживчі витрати (С) - кошти населення, спрямовані на купівлю товарів поточного споживання, товарів тривалого користування, а також на оплату послуг;

- Валові приватні внутрішні інвестиції (I) - покупка підприємцями машин і устаткування, витрати на будівництво і зміну запасів оборотних фондів;

- Державні закупівлі товарів і послуг (g) (витрати держави);

- Чистий експорт (x) - різниця між доходами від експорту та витратами на імпорт. ВНП по витратах = С + I + g + x

Розрахунок ВНП за доходами. Включає в себе такі показники:

- Винагорода за працю найманих працівників (Z) - заробітна плата, внески підприємців на соціальне страхування, а також у приватні фонди соціального забезпечення;

- Рентні платежі (R) - являють собою доходи власників будівель і споруд, землі;

- Стаття доходів власників грошового капіталу і процентний прибуток (К);

- Прибуток корпорацій і доходи на власність (P) - включає: податки на прибуток корпорацій (тобто, частина прибутку, що отримується державою), дивіденди (частина прибутку, яка виплачується акціонерам у вигляді доходу на акції), нерозподілений прибуток корпорацій (спрямовується на збільшення реальних активів фірм);

- Амортизаційні відрахування (а);

- Непрямі податки на бізнес, що входять до складу витрат фірм (N) - акцизи, податок на додану вартість, податок на майно, ліцензійні платежі, митні збори.

ВНП за доходами = Z + R + K + P + a + N

ВНП в системі національних рахунків обчислюється в поточних ринкових цінах, тому з його допомогою оцінюється номінальна величина сумарного обсягу річного виробництва.

Для врахування впливу інфляції на величину номінального ВНП, необхідний показник, що дає кількісну оцінку зміни рівня середніх цін на товари та послуги. Цей показник називається - дефлятор ВНП. Дефлятор враховує зміну цін по широкому колу продуктів і послуг.

На базі даних за значенням номінального ВНП і величини його дефлятора, розраховується реальний ВНП, що характеризує реальний обсяг виробництва.

Реальний ВНП = Номінальний ВНП / Дефлятор

 

Поняття економічного зростання. Типи економічного зростання. Темпи зростання. Способи вимірювання економічного зростання. Фактори економічного зростання. Нерівномірність економічного зростання.

 

Економічне зростання - це довготривалі зміни рівня реального обсягу виробництва, пов'язані з розвитком продуктивних сил на довгостроковому тимчасовому проміжку, тобто, - це зростання потенційного обсягу виробництва.

Сутністю реального економічного зростання є розв’язання основного протиріччя в економіці (обмеженість ресурсів та нескінченність громадських потреб).

Розв’язується це протиріччя двома способами:

1) Збільшення виробничих потужностей;

2) Ефективне їх використання.

В економічній теорії склалося два основних підходи до трактування форм прояву економічного зростання.

Найбільш поширене пояснення економічного зростання як підсумкової характеристики розвитку національної економіки за певний період. Воно визначається або темпами зростання ВНП, або темпами збільшення ВНП на душу населення.

Другий підхід - це аналіз економічного зростання в довготерміновому періоді. При цьому економічне зростання розглядається як основний елемент розвитку економіки.З одного боку, воно показує циклічний характер розвитку економіки, з іншого - є результатом зміни самої економіки.

Поряд з макроекономічними, досліджуються також мікроекономічні показники.

Основними кінцевими цілями економічного зростання є підвищення матеріального добробуту населення і підтримання національної безпеки.

Підвищення матеріального добробуту, як головна мета економічного зростання, розглядається в таких аспектах:

1) Збільшення середньодушових доходів населення. Досягнення цієї мети оцінюється шляхом розрахунку темпів зростання національного доходу на душу населення.

2) Збільшення вільного часу. При оцінці ступеня досягнення даної мети, потрібно враховувати: чи проходило скорочення робочого тижня або робочого року у найманих службовців і робітників.

3) Поліпшення розподілу національного доходу серед різних верств населення.

4) Поліпшення якості та зростання різноманітності товарів і послуг, що випускаються.

Під ефективністю економічного зростання розуміється: поліпшення якості товарів і послуг, підвищення їх конкурентоспроможності на вітчизняному та світовому ринку; освоєння виробництва нових товарів, що дозволяють задовольнити раніше незадоволені потреби або створювати можливості для їх задоволення найкращим способом.

5) Поглиблення спеціалізації і кооперування виробництва в системі міжнародного поділу праці.

6) Подолання неефективності за рахунок підвищення продуктивності праці та використання ефективних мотивацій для стимулювання її росту всередині фірм.

7) Удосконалення географічного розподілу виробничих ресурсів по областях і регіонах країни.

8) Освоєння нових технологій.

Соціальні аспекти економічного зростання:

- Поліпшення матеріального добробуту населення;

- Збільшення вільного часу, як основи гармонійного розвитку особистості;

- Підвищення рівня розвитку галузей соціальної інфраструктури;

- Зростання інвестицій в людський капітал;

- Забезпечення безпеки умов праці;

- Соціальна захищеність безробітних і непрацездатних;

- Забезпечення безпеки життя людей;

- Підтримка повної зайнятості в умовах зростаючого обсягу пропозиції на ринку праці.

За способом впливу на економічне зростання, розрізняють прямі і непрямі чинники.

До складу прямих чинників входять:

- Збільшення чисельності та підвищення якості трудових ресурсів;

- Зростання обсягу і поліпшення якості складу основного капіталу;

- Вдосконалення технології та організації виробництва;

- Поліпшення кількості та якості вкладених в господарський оборот природних ресурсів;

- Зростання підприємницьких здібностей в суспільстві.

Непрямі фактори економічного зростання:

- Зниження ступеня монополізації ринку;

- Зменшення цін на виробничі ресурси;

- Зниження податків на прибуток;

- Розширення можливості отримання кредитів.

Співвідношення між темпами зростання випуску, і зміною обсягів факторів виробництва,може бути різним в залежності від типу економічного зростання. Існує екстенсивний та інтенсивний типи.

При екстенсивному типі економічного зростання розширення обсягу виробництва матеріальних благ і послуг досягається за рахунок використання більшої кількості прямих чинників пропозиції, тобто, працівників, засобів праці, землі, сировини, паливно-енергетичних ресурсів. При екстенсивному зростанні, зберігаються постійні пропорції між темпами зростання реального обсягу виробництва і сукупних витрат на його створення.

Інтенсивний тип економічного зростання характеризується тим, що розширення виробництва забезпечується за рахунок якісного вдосконалення прямих чинників зростання, тобто, за рахунок застосування прогресивних технологій, використання робочої сили, що має більш високу кваліфікацію і більш високу продуктивність праці.

Якщо динаміка попиту на товари відстає від розширення природного рівня реального обсягу виробництва, то в економіці наступає ситуація, що має назву спаду темпів зростання, або рецесії.

У підсумку, ми спостерігаємо нерівномірність економічного зростання, а також важливим аспектом є порядок розподілу доходів. Якщо в економіці доходи перерозподіляються ефективно, це буде стимулювати робітників до підвищення продуктивності праці. Для зростання економіки максимально можливими темпами необхідно, щоб доходи власників факторів виробництва росли темпами, рівними темпам зростання їх продуктивності. У підсумку, ми будемо спостерігати прискорення економічного зростання.

 




Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 225 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2025 год. (0.394 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав