Студопедия
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Ціноутворення на олігополістичному ринку

Читайте также:
  1. ATL та BTL на сучасному ринку маркетингових комунікацій
  2. I. Сутність ринку та її функції
  3. III.Перспективи розвитку фінансового ринку України.
  4. АНАЛІЗ ВАЛЮТНОГО РИНКУ ТА ОПЕРАЦІЙ НА ВАЛЮТНОМУ РИНКУ
  5. Аналіз власне ринку
  6. Аналіз ринку
  7. Аналіз ринку: незалежний автосервіс.
  8. Валютна політика України. Основні напрями лібералізації валютного ринку та посилення внутрішньої стабільності гривні
  9. Валютні операції на терміновому ринку
  10. Вибір методу ціноутворення (методу визначення базової ціни).

Олігополія – це така ринкова структура, при якій основна частина продукції випускається невеликою кількістю великих фірм, кожна з яких є досить великою для того, щоб впливати на весь ринок своїми власними діями. Окремі олігополісти можуть самі впливати на ціну, як і при монополії, але ціна визначається заходами, які вживаються усіма продавцями, як і за досконалої конкуренції. Це обумовлює велику складність рішень олігополістів у порівнянні з рішеннями фірм в інших ринкових структурах. Кожній фірмі доводиться приймати рішення не тільки щодо того, як будуть реагувати покупці на її дії, але також і щодо того, як на це відгукнуться інші фірми в галузі, оскільки їх відповідна реакція буде впливати на прибутки фірми.

Олігополістичні структури можуть виникати в галузях, що виробляють як стандартизовані (алюміній, мідь), так і диференційовані (автомобілі, пральні порошки, сигарети, електропобутові прилади тощо) товари. Частіше зустрічається другий вид, оскільки в цьому випадку простіше впливати на ціну завдяки великій частці в загальному обсязі продукції, що випускається.

Окремий випадок олігополії - дуополія (два продавці).

Ринкова структура з декількома покупцями називається олігопсонією.

Основні риси ринку олігополії такі:

- всього кілька фірм забезпечують весь ринок. Зазвичай на олігополістичному ринку на 2-10 фірм припадає понад 50% загального обсягу продажу галузі, отже, вони можуть впливати на ціну товару;

- продавці на олігополістичному ринку усвідомлюють свою взаємозалежність, визнаючи, що зміна ціни на їх продукцію або обсягу продукції, що випускається, спричинить реакцію конкуруючих фірм, і з цією реакцією вони повинні будуть рахуватися. Реакція, якої окремі продавці чекають від своїх суперників, впливає на рівновагу на олігополістичних ринках;

-  на олігополістичному ринку зазвичай існують бар'єри входження в галузь, але вони не такі жорсткі для того, щоб зробити це абсолютно неможливим. Високі бар'єри входження в галузь пов'язані насамперед з величиною існуючого виробництва і економією на масштабах виробництва, яка виникає у зв'язку з цим.

Універсальної теорії олігополії не існує. Справа в тому, що реакція конкурентів на ту чи іншу дію олігополіста може бути дуже різною. Кожному припущенню щодо характеру цієї реакції відповідає певна модель олігополії. Проте для всіх моделей олігополії характерні деякі спільні риси.

Поведінка олігополії завжди визначається двома силами, що діють в протилежних напрямках. Перша сила - це зацікавленість фірм у максимізації сукупного прибутку галузі за допомогою змови і спільних дій фірм, які діють як монополіст.

Друга сила, що впливає на поведінку олігополіста, - це зацікавленість кожного продавця в максимізації своїх власних прибутків, навіть якщо в результаті зменшиться загальна величина прибутку галузі.

Кілька великих олігополістів в галузі (а іноді їх тільки два) можуть або воювати один з одним за панування в галузі, а отже, за додаткові прибутки, або домовлятися один з одним.

Перший випадок описує модель Бертрана (цінові війни), що спостерігалося в період первинного нагромадження капіталу або в окремих випадках переділу ринку.

Оскільки кожен із продавців думає, що його суперник не реагуватиме на зниження їм ціни, то у кожного з них є спокуса збільшити щомісячні продажі, знижуучи ціни. Знижуючи ціну нижче ціни свого конкурента, кожен продавець може захопити весь ринок і таким чином збільшити прибуток.

Війна цін продовжується доти, доки ціна не впаде до рівня середніх витрат. Після цього жодна фірма не зможе отримувати вигоди від зниження цін. Таким чином, у стані рівноваги обидва продавця призначають одну і ту ж ціну Р = АС = МС.

Зазвичай олігополісти встановлюють ціни і ділять ринки таким чином, щоб уникнути перспективи цінових війн і їх несприятливих впливів на прибутку. Тому цінові війни є швидкоплинними і в даний час відбуваються досить рідко. Конкурентна боротьба найчастіше призводить до угод, іноді - до виникнення картелю.

Картель - це група фірм, що діють спільно і узгоджують рішення з приводу обсягів випуску продукції і цін так, як якщо б вони були єдиною монополією. Оскільки картель - це група фірм, а не одна фірма, він стикається з труднощами при встановленні монопольних цін, яких не існує для чистої монополії. Основна проблема, з якою стикається картель, - це проблема узгодження рішень між фірмами - членами картелю з питання встановлення системи обмежень (квот) для кожної фірми. Картелі зазвичай розпадаються саме через природне бажання фірм, що входять в картель, дещо збільшити свій випуск продукції (тим самим порушивши встановлену для даної фірми квоту) і отримати додатковий прибуток.

Якщо ж усі фірми перевищать квоту, щоб збільшити свої прибутки за картельної ціни, то загальний галузевий випуск збільшиться, що призведе до зниження ринкової (картельної) ціни, і очікуваного прибутку фірми не отримають.

Картелі також стикаються з проблемою прийняття рішення щодо монопольної ціни і рівня випуску. Ця проблема стоїть особливо гостро, якщо фірми не можуть домовитися про оцінку ринкового попиту, його цінової еластичності або якщо у них різні витрати виробництва. Фірми з більш високими середніми витратами встановлюють вищі картельні ціни.

У випадках, коли явна змова є протизаконним, фірми шукають шляхів до таємного співробітництва. Найчастіше це досягається за допомогою домовленості про те, що одна фірма буде діяти в якості лідера в області цін, а інші будуть наслідувати її зміни цін.

Дана модель отримала назву «лідерство у встановленні цін, або квазімонополія». Одна фірма на ринку, зазвичай (але не завжди) найбільша, діє як ціновий лідер, який встановлює ціну, щоб максимізувати свої власні прибутки, в той час як інші фірми слідують за лідером. Конкуруючі фірми призначають ту саму ціну, яка встановлена лідером, і працюють з обсягом випуску, який максимізує їх прибуток за цієї ціни.

Модель лідерства в цінах називають ще частковою монополією, оскільки лідер встановлює монопольну ціну, що базується на його граничному доході і граничних витратах. Інші фірми приймають цю ціну і визначають свій обсяг виробництва, виходячи з умови максимізації прибутку, як за досконалої конкуренції.

Можливість входу на ринок нових продавців додає до аналізу поведінки олігополістів дві нові характерні риси. Перша полягає в тому, що якщо не існує бар'єрів для входу, то не існує і способу втримати ціну на рівні вище конкурентного в довгостроковій перспективі. Надприбутки будуть залучати нові фірми в галузь - і збільшення загального обсягу випуску за рахунок нових виробництв призведе до зниження ціни до конкурентного рівня. За відсутності бар'єрів входу змова не може забезпечити зростання прибутків у довгостроковій перспективі.

Друга риса - це те, що можливість входження може впливати на поведінку олігополістів, які займають міцне положення в галузі. Вони можуть почати дії, покликані або перешкодити появі нових фірм, або витіснити їх з ринку до того, як вони зможуть там закріпитися.

Щоб стримати проникнення нових фірм, продавці можуть встановити обсяг випуску вище монопольного рівня. Якщо має місце економія за рахунок масштабу, то можна запобігти входженню, змусивши новачка заснувати або невелике підприємство з високими середніми витратами, або велике, дороге підприємство, пішовши на ризик падіння ціни нижче рівня витрат у результаті значного збільшення загального обсягу випуску галузі в цілому. Практика призначення найнижчої ціни, яка перешкоджає входу на ринок, називається практикою стримування цін або ціноутворенням, обмежуючим вхід у галузь.

В аналізі олігополістичного ціноутворення все частіше застосовується теорія ігор. Малюнок 5 допомагає зрозуміти, чому змова є складною справою. Дві фірми є єдиними продавцями на ринку. Кожен може встановити або високу ($ 5) або низьку ($ 3) ціну.

 

Фірма 2 Фірма 1 Назначає $3 Назначає $5
Назначає $3 10 млн 10 млн 6 млн 18 млн
Назначає $5 18 млн 6 млн 15 млн 15 млн

 

Якщо обидві фірми призначать однакові ціни, то їх прибутки також будуть однакові (по $ 10 млн - при ціні $ 3 за шт. і по $ 15 млн - при ціні $ 5). Таким чином, в даній ситуації існує мотив до змови, але також і прагнення до обману суперника. Якщо одна з фірм призначить низьку ціну, а інша - високу, то їх прибутки будуть сильно відрізнятися: фірма, що має низьку ціну, отримує $ 18 млн, а фірма, що має високу ціну, - $ 6 млн.

Якщо фірми можуть діяти спільно, то вони обидві призначать високу ціну. Якщо ж кожна фірма діє незалежно, прагнучи максимізувати тільки свій власний прибуток, то кожна встановить ціну нижчу, незалежно від того, що робитиме, на її думку, інша фірма. У кожної фірми є бажання збити ціни своїм конкурентам, знаючи, що конкуренти прагнуть того самого. Яке б не було бажання співпрацювати, кожна фірма турбується (і небезпідставно), що, якщо вона буде конкурувати пасивно, її суперник може конкурувати агресивно, захоплюючи левову частку на ринку.

У підсумку мовчазна змова є недовговічною. У такій ситуації з самого спочатку закладено недовіру один до одного, і тому в будь-який момент може початися олігополістична війна.

 

 




Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 168 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2025 год. (0.009 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав