Читайте также:
|
Розділ «Аналіз ринку» формують у першу чергу, тому що ринкова кон'юнктура визначає доцільність здійснення проекту. Призначення цього розділу полягає в тому, щоб визначити основні характеристики потенційних ринків збуту нової продукції, а також засобів просування нової продукції до споживача і досягнення необхідних обсягів збуту.
Для того щоб переконати інвестора в існуванні попиту на продукцію або послуги, потрібно виявити той сегмент ринку, який буде для компанії головним, і визначити його ємність. Вибір сегмента крім усього іншого залежить від гострої конкурентної боротьби.
При складанні розділу рекомендується притримуватися такого порядку викладення:
* загальна характеристика ринку, оцінка його поточних розмірів (обсягів продажів) і стадії розвитку (зароджений, зростаючий, зрілий або відмираючий);
* короткий опис продукції, реалізованої на даному ринку (доцільно зупинитися на тому, яку стадію свого «життєвого циклу» проходить той чи інший вид продукції);
*.аналіз вимог до продукції різноманітних груп покупців (новизна, високий технічний рівень, відмінна якість, надійність в експлуатації, модний дизайн, добре організоване післяпродажне обслуговування, дешевина);
* оцінка попиту на конкретному сегменті ринку;
* визначення рівня конкурентноздатності продукції.
План маркетингу
У розділі «План маркетингу» треба показати, які заходи забезпечать успішний збут продукції. Тут розглядаються такі аспекти:
* постановка цілей і вибір відповідних їм засобів проникнення на ринок;
* формування цінової політики та аналіз очікуваних обсягів продажів нової продукції;
* планування збуту і поширення продукції;
* обгрунтування методів просування продукції на ринок, включаючи організацію післяпродажного та гарантійного обслуговування, проведення рекламної кампанії.
Цінову політику будують з урахуванням множини різноманітних чинників, до складу яких входять: конкурентноспроможність продукції, структура ринку, етап життєвого циклу товару, загальні цілі компанії, а також те, у який спосіб здатні впливати на рівень цін постачальники ресурсів, споживачі продукції, учасники мережі поширення продукції, конкуренти, держава й інші ринкові агенти.
Наприклад, при впровадженні нового продукту на ринок найчастіше встановлюється спеціально занижена «ціна проникнення», що дозволяє швидко привабити більшість покупців і захопити значну частку ринку.
Виробники, що бажають окупити витрати на наукові дослідження і дослідно-конструкторську розробку продукції, що відрізняється високою якістю і новизною, призначають ціну таким чином, щоб одержати максимальний прибуток.
При розрахунку ціни наукомісткої продукції доцільно оцінити економічний ефект, що одержить споживач продукції від її використання.
Головним аргументом при виборі тієї або іншої цінового політики є одержуваний компанією прибуток.
Програма збуту повинна базуватися на аналізі функціонування сформованої збутової мережі, оцінці доцільності використання традиційних каналів поширення продукції або створення нових.
Крім того, варто навести план рекламної кампанії і стимуляції збуту шляхом надання знижок з ціни при наступній покупці нових версій і модифікацій товару, гарантійного і післяпродажного обслуговування клієнтів і т.п.
План виробництва
У розділі «План виробництва» наводять опис технології, оцінку потреби в матеріально-технічних ресурсах, а також розглядають передбачене місце розташування підприємства з погляду його близькості до ринків збуту.
Рекомендується навести відомості про парк технологічного устаткування, професійно-кваліфікаційну структуру робочого персоналу, необхідну виробничу потужність, планований рівень завантаження устаткування, а також дані про роботи, виконувані субпідрядниками.
Необхідно відобразити структуру і рівень виробничих витрат, виділивши у їхньому складі постійні витрати, що розраховуються для часового інтервалу, рівного тривалості експлуатаційної фази проекту, і змінні витрати, що відносяться на собівартість продукції.
Організаційний план і управління персоналом
Розділ «Організаційний план», як правило, містить опис організаційної структури управління проектом, відомості про організаційно-правовий статус підприємства, форму власності і потребу в персоналі.
Якщо підприємство являє собою товариство з обмеженою або необмеженою відповідальністю, варто викласти умови, на яких будується його діяльність. Характеризуючи акціонерне товариство, слід зазначити, які акції й у якій кількості воно випускає.
При описі організаційної структури управління проектом доцільно уточнити склад і правовий статус учасників, права власності й обсяг відповідальності кожного.
Розділ звичайно містить дані про керівний склад проекту, у тому числі імена головних адміністраторів і спеціалістів, адреси і стислі біографічні довідки. Особливо слід зупинитись на розподілі прав, обов'язків і відповідальності. Передбачається, що в ідеалі кваліфікація і навички робітників вищої ланки повинні доповнювати один одного, охоплюючи усі функції управління (маркетинг, фінансовий менеджмент, управління кадрами, координація виробництва). Практика, проте, показує, що на стадії реалізації проекту важко створити збалансовану команду, а тому до управління залучають консультантів.
Особливу увагу варто приділити мотивації, зокрема матеріальному стимулюванню робітників, пояснивши, які прийоми дозволять зацікавити персонал у досягненні намічених бізнес-планом цілей.
Ознайомлення з організаційним планом дозволить інвестору скласти уявлення про те, хто і як буде керувати проектом, яким чином складуться відносини між учасниками.
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 37 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |