Читайте также:
|
Темперамент — це сукупність індивідуальних властивостей психіки. Він характеризує динаміку психічної діяльності. У психології розглядають чотири типи темпераменту. Холеричний темперамент (за характеристикою І. П. Павлова)' — явно бойовий тип, задерикуватий, легко і швидко дратується. Для холериків характерна циклічність у діяльності і переживаннях. Вони з усією пристрастю здатні віддаватися справі, захопитися нею, відчуваючи приплив сил, готові перебороти і дійсно переборюють будь-які труднощі на шляху до мети. Та ось виснажилися сили, пропала віра у свої можливості, настав «слинявий настрій». Воля холерика є напористою, але вияв-ляється поривами, він відрізняється також підвищеною дратівливістю та емоційною реактивністю. Запальний, різкий у взаєминах, прямолінійний, здатний доводити справу до великого напруження. Сангвінічний темперамент — гарячий, дуже продуктивний діяч, але лише тоді, коли в нього багато цікавої справи, тобто є постійне збудження. Коли ж такої справи немає, він стає млявим. Для сангвініка характерні рухливість, легка пристосовуваність до умов життя, що змінюються; він швидко знаходить контакт із людьми, товариський, не відчуває скутості в спілкуванні з новими для нього людьми, незалежно від їхнього авторитету. В колективі сангвінік веселий, життєрадісний, охоче береться до живої справи, здатний до захоплення. Однак, розвиваючи кипучу діяльність, він може так само швидко охолонути, як і швидко захопитися, якщо справа перестає його цікавити, якщо вона вимагає терпіння або має буденний характер. У сангвініка почуття легко виникають і легко змінюються. 1 Див.: Характеристика типов темперамента, предложенная И. П. Павловым (цит. за: Павловские среды. -М.; Л., 1949.-Т. 1,2). Флегматичний темперамент — спокійний, завжди рівний, наполегливий і завзятий трудівник життя. Завдяки урівноваженості нервових процесів і деякій їх інертності флегматик легко залишається спокійним навіть у найважчих обставинах життя. За наявності гальмування, що врівноважує процес збудження, йому не важко стримувати свої імпульси, пориви, чітко додержуватися виробленого розпорядку життя, системи в роботі, не відволікатися з дріб'язкових приводів; завдяки цьому він може виконувати справу, що вимагає рівної витрати сил, тривалого і методичного напруження. Флегматик поважний, він не витрачає дарма сил: розраховуючи свої сили, він доводить справу до кінця; рівний у стосунках, у міру товариський, не любить даремної балаканини. Недоліком флегматика є його інертність, малорухливість. Меланхолічний темперамент — це явно гальмівний тип нервової системи. Для меланхоліка, мабуть, кожне явище життя стає його гальмівним агентом, він ні у що не вірить, ні на що не сподівається, в усьому бачить лише погане, небезпечне. Слабкість процесів збудження і гальмування при їхній неврівноваженості (перевага гальмування) призводить до того, що будь-який сильний вплив загальмовує його діяльність (позамежне гальмування). Меланхолік схильний піддаватися переживанню з незначного приводу; дещо замкнутий, нетовариський. Його лякають нова обстановка, нові люди, він бентежиться і губиться при встановленні з ним контакту, а тому схильний замикатися в собі, залишатися на самоті. У спілкуванні з незнайомими людьми соромливий, нерішучий, боязливий. Однак у спокійній, звичній обстановці меланхолік може бути добрим трудівником, успішно справлятися з життєвими завданнями, вирізнятися тактовністю1. 1 Опис типів темпераменту та їхні характеристики більш докладно див.: Ковалев А. Г., Мясищев В. Н. Темперамент и характер // Психология индивидуальных различий. Тексты / Под ред. Ю. Б. Гиппенрейтер, В. Я. Романова. - М.: Изд-во МГУ, 1982. - С. 167-171. 2 Для характеристики впливу темпераменту на свідчення, тобто на розповідь про те, як поставився свідок до того чи іншого явища або події, можна як приклад уявити собі ставлення осіб з різними темпераментами до тієї самої події. Трамвай наїхав на жінку, яка переходила через колію, і заподіяв їй тяжкі ушкодження чи, можливо, смерть. Сангвінік, хвилюючись, скаже: «Це була жахлива картина - пролунав надривний крик, хлинула кров, мені почувся навіть тріск зламаних кісток, ця картина стоїть перед моїми очима, переслідує мене, хвилюючи і тривожачи». Меланхолік скаже: «При мені вагон трамвая роздавив нещасну жінку; і ось людська доля: можливо, вона поспішала до люблячого чоловіка, до улюблених дітей, під сімейний дах - і усе розбито, знищено, залишилися сльози і туга про безповоротну втрату, і картина осиротілої сім'ї з біллю виникає в моїй душі». Холерик, обурюючись, скаже: «Роздавили жінку! Я давно говорив, що міське управління недбало виконує свої обов'язки: чи можна доручати керування трамваєм таким вагоноводам, що не вміють вчасно натиснути дзвоник і попередити тим розсіяного чи тугого на вухо перехожого. І ось результат. Судити треба за ці недогляди, і суворо судити». А флегматик розповість: «їхав я на візнику і бачу: стоїть трамвай, біля нього юрба народу, щось роздивляються; я підвівся у прольотці і бачу - лежить якась жінка поперек рейок, імовірно, наїхали і роздавили. Я сів на своє місце і сказав візнику: «Пішов скоріше» (див.: Кони А. Ф. Память и внимание // Собр. соч. - М., 1967. - Т. 4. - С. 89). Тип темпераменту необхідно враховувати в діяльності юриста (слідчого, прокурора, судді, адвоката та ін.) у процесі спілкування з різними категоріями людей, вміти його діагностувати з метою визначення оптимального режиму взаємодії, встановлення психологічного контакту, обрання способів впливу на особистість. Залежно від типу темпераменту особа по-різному може реагувати на той чи інший подразник, по-різному сприймати та оцінювати сприйняте (рис. 4). У цьому плані ін-терес становлять ілюстрації типів темпераменту, наведені А. Ф. Коні2. Психологічна характеристика типів темпераменту визначається його властивостями: а) сензитивністю (підвищеною чутливістю до подій, що відбуваються; визначає силу найменших зовнішніх впливів, необхідну для виникнення психічної реакції, а також швидкість цієї реакції); б) реактивністю (визначає ступінь мимовільності реакції на зовнішні і внутрішні впливи однакової сили); в) активністю (енергійність впливу людини на навколишнє середовище, зовнішній світ); г) співвідношенням реактивності та активності (визначення залежності діяльності люди-ни — від випадкових зовнішніх чи внутрішніх обставин); г) темпом реакцій (швидкість протікання різних психічних реакцій і процесів); д) пластичністю і протилежною їй якістю — ригідністю (гнучкість пристосування до зовнішніх впливів або його інертність); е) екстраверсією і протилежною їй якістю — інтроверсією (залежність реакцій і діяльності людини від зовнішніх вражень, що виникають у певний момент (екстравертованість), чи від образів, уявлень, пов'язаних з минулим і майбутнім (інтровертованість); є) емоційною збудливістю (властивість, обумовлена мінімальним впливом, необхідним для виникнення емоційної реакції і швидкості її виникнення). Перелічені властивості стосовно типів темпераменту знаходяться у певних сполученнях, зв'язках. їм притаманні певні психологічні характеристики. Сангвінік. Знижена сензитивність. Висока реактивність і висока активність, урівноваженість. Пластичність. Екстравертованість. Підвищена емоційна збудливість. Прискорений темп реакцій. Холерик. Знижена сензитивність. Висока реактивність і висока активність з перевагою реактивності. Ригідність. Екстравертованість. Підвищена емоційна збудливість. Прискорений темп реакцій. Флегматик. Знижена сензитивність. Низька реактивність і висока активність. Ригідність. Інтровертованість. Знижена емоційна збудливість. Уповільнений темп реакції. Меланхолік. Підвищена сензитивність. Невисокі реактивність і активність. Ригідність. Інтровертованість. Підвищена збудливість. Депресивний характер емоцій. Уповільнений темп реакцій. Оцінка психологічних характеристик типів темпераменту показує, що в їхній структурі є як «хороші», так і «погані» властивості. Однак слід зазначити, що немає темпераментів «поганих» чи «хороших». Тип темпераменту не визначає і соціальної цінності особистості. Серед видатних людей зустрічалися люди з різними темпераментами: імператор Петро І, фізіолог академік І. П. Павлов — холерики; полководець, генералісимус О. В. Суворов і письменник, філософ О. І. Герцен — сангвініки; письменник М. В. Гоголь і композитор П. І. Чайковський — меланхоліки; полководець М. І. Кутузов і байкар І. А. Крилов — флегматики.
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 114 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |