Читайте также:
|
Морально-психологічне забезпечення ґрунтується на психології, психофізіології, соціології, правознавстві та інших науках про людину. Воно організовується і здійснюється як у мирний, так і у воєнний час.
До системи суб'єктів морально-психологічного забезпечення разом із командирами, органами виховної роботи входять також штаби, начальники родів військ і служб, працівники військових засобів масового інформування, юридичних органів, медичних установ і закладів.
В умовах мирного часу морально-психологічне забезпечення завдань, які покладені на військові формування, повинно організовуватися на навчаннях усіх рівнів, у тому числі й командно-штабних, при проведенні бойових пусків і стрільб, несенні бойового чергування, внутрішньої і вартової служби, водіння бойових машин, польотах і у морських походах. У процесі вирішення завдань підготовки військ воно зосереджується на підготовці особового складу до стійкого і адекватного функціонування в умовах складної учбово-бойової та бойової обстановки з урахуванням можливого цілеспрямованого інформаційного, психологічного та іншого впливу на війська і населення країни.
Головним методом підготовки психіки військовослужбовця до виконання завдань як в мирних умовах, так і під час бою є створення навколо нього ситуації, максимально наближеної до бойової, яка б реалізовувала принцип "вчити тому, що необхідно на війні", при цьому особливе місце надається формуванню та підтриманню морального духу командного складу військ (сил), у тому числі вищого.
У воєнний час головні зусилля морально-психологічного забезпечення мають зосереджуватися на досягненні та збереженні у військовослужбовців необхідного для перемоги морально-психологічного стану, створенні і підтриманні морально-психологічної переваги над противником. Воєнно-політичне керівництво держави, командири, штаби, органи виховної роботи військових формувань повинні зосереджувати свої зусилля на недопущенні деморалізації суспільства, військ (сил), збереженні їх від морально-психологічної поразки. Разом з тим, великого значення набуває і робота по підриву морального духу противника, його морально-психологічного пригнічення, дезінформації, позбавлення волі до продовження агресії.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КЛІНІЧНИХ ФОРМ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ
1. Основні форми девіантної поведінки.
2. Зловживання речовинами, що викликають стани зміненої психічної діяльності.
а) основні мотиви вживання речовинами, що викликають стани зміненої психічної діяльності;
б) внутрішні і зовнішні чинники зловживання хімічними речовинами.
3. Розлади харчової поведінки харчової поведінки.
4. Надцінні психологічні захоплення.
5. Комунікативні девіації
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 121 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |