|
Читайте также: |
1. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996р. - К.: «Преса України», 1997. – 79 с
2. Закон України “Про Збройні Сили України”, затверджений Указом Президента України від 05.10.00 № 2019-III.
3. Закон України “Про оборону України” затверджений Указом Президента України від 05.10.00 року № 2020-III.
4. Концепція виховної роботи у Збройних Силах та інших військових формуваннях України. Затверджена Указом Президента України №981/98 від 4.09.1998 // Армія України. – 1998. – 24 вересня.
5. Концепція гуманітарного і соціального розвитку у Збройних Силах України. Схвалена Указом Президента України від 12 січня 2004 року №28/2004.
6. Наказ МО України від 05.05.99 р. №142 “Про введення в дію Концепції морально-психологічного забезпечення підготовки та ведення операцій (бойових дій) Збройних Сил України”.
7. Наказ Міністра оборони України “Про вдосконалення підготовки Збройних Сил України” № 39 від 28 січня 2010 р.
8. Наказ начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України від 03.08.07 “Про затвердження Засад підготовки і застосування Збройних Сил України, частина ІІ (підготовка і ведення операцій Збройних Сил України)”.
9. Щорічник “Біла книга – 2010: Збройні Сили України”. – К., 2006. – 326 с.
10. Система морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України та її завдання, затверджена Начальником Генерального штабу Збройних Сил України – Головнокомандувачем Збройних Сил України 24.07.10 № 11792/С.
11. Організаційно-методичні вказівки щодо планування та організації виховної та соціально-психологічної роботи у Збройних Силах України у 2012 році – затверджені 20 жовтня 2011 року першим заступником начальника Генерального штабу Збройних Сил України.
12. Копаниця О.В., “Морально-психологічне забезпечення підготовки Збройних Сил України –історія, сучасність, майбутнє» (Народна армія від 4 вересня 2009 року, спецвипуск № 5 “Світогляд”).
13. Копаниця Н.І., Методичний матеріал для проведення занять з гуманітарної підготовки з офіцерським корпусом Збройних Сил України на тему “Зміст та організація морально-психологічного забезпечення застосування Збройних Сил України. Завдання щодо формування в особового складу військ (сил) відповідних військово-професійних якостей. Необхідних для виконання завдань за призначенням (Народна армія від 4 лютого 2011 року, спецвипуск № 2 “Світогляд”) ”.
14. Машовець К. Війни майбутнього: Коли краще бачиш і більше знаєш. – ЦДО МОУ «Народна армія» від 26 січня 2011 р., стор. 4. Рубрика «Воєнна теорія».
15. ЦДО МОУ «Народна армія» від 27 січня 2011 р., стор. 10. Десятка головних військових подій. Як змінився світ.
16. Безбах В.Г. Клименко В.С., Кубіцький С.О., Мацагор О.А. Організація виховної роботи в підрозділах Збройних сил України: навчальний посібник.- К., 2011 505с.
17. Морально-психологічне забезпечення діяльності військ (сил). Навчальний посібник. Вид. НАОУ, 2007.
18.Ягупов В.В. Військова психологія: Підручник. Київ: Тандем, 2004.
19. Ягупов В.В. Морально-психологічне забезпечення: Курс лекцій. – К.: Видавничо-поліграфічний цент “Київськоий університет”, 2002.
ВСТУП
Докорінні зміни в Збройних Силах передбачають удосконалення системи виховання військовослужбовців, морально-психологічного забезпечення військ (сил), усього процесу формування у військових колективах здорового морального духу, високої психологічної стійкості та інших морально-бойових якостей які необхідні для виконання завдань захисту Батьківщини в мирний час і бойовій обстановці.
Морально-політичний потенціал має своє відображення у здатності та готовності народу, особового складу військових формувань України витримати всі випробування воєнного конфлікту, мобілізувати всі сили для здобуття перемоги. Морально-політичний потенціал реалізується у морально-психологічному стані, свідомості особового складу військових формувань, населення України.
“... Кожна людина, яка склала військову присягу, погоджується з тим, що може настати момент, коли від неї буде вимагатися жертовність. Проте для здійснення цієї жертовності жодна матеріальна мотивація є недостатньою. Своє життя можна віддати, коли присутня внутрішня морально-духовна мотивація, тому що любов до Батьківщини - це стан духу, розуму, волі й почуттів. Без грунтовного духовного виховання людина не може бути готовою віддати своє життя за інших. Ось чому Церква завжди була із воїнством”
(із звернення до православних воїнів - християн Святішого Патріарха Кирила під час його візиту в Україну в 2009 році, газета “Народна армія ”, п’ятниця 11 грудня 2009 року)
Зі створенням Збройних Сил України розпочався пошук напрямків, форм і методів забезпечення високого морального духу особового складу військ (сил) у мирний та воєнний час.
Сучасне озброєння, а також способи ведення збройної боротьби вносять серйозні зміни не тільки в галузі військової справи, в організацію військ, форми і способи бойових дій, а також вимагають проводити зміни в підготовці особового складу, його моральних якостей, психологічної стійкості і фізичної виснажливості. Для успішного ведення бойових дій в сучасній війні, виконання завдань в екстремальних ситуаціях військовослужбовець повинен володіти високими моральними, військово-професійними, фізичними якостями, а також мати високу психологічну стійкість.
Сучасний бій, в якому беруть участь всі роди військ і спеціальні війська, відрізняється рішучим і високо маневровим характером, динамічністю і напруженням бойових дій, швидкими і раптовими змінами обстановки, широким застосуванням різноманітних засобів збройної боротьби.
Для нього характерні наявність великої кількості руйнувань, завалів, пожеж, загороджень і забруднення, різних звукових та світлових подразників, великі втрати у живій силі та техніці. В бою вплив на психіку людини дуже різноманітний і потужний. В одних важка і небезпечна для життя обстановка викликає характерне збудження, що приводить до загострення всіх органів почуття, уваги, пам‘яті, мислення, сприяє цілеспрямованості і активності дій. В інших, навпаки, під впливом негативних емоцій, які викликаються у бою, може знижуватись чутливість, уповільнюватися реакція на зовнішні подразники, порушуватись координація і сталість рухів і дій, послаблюватися увага і пам‘ять, що знижує або ставить під загрозу результативність їх діяльності.
Система військової освіти має забезпечувати фундаментальну наукову, загальнокультурну, загальновійськову та практичну підготовку військових фахівців за всіма спеціальностями і спеціалізаціями, що визначають рівень боєготовності Збройних Сил України, розвиток озброєння та військово техніки, морально-психологічний стан особового складу.
Таким чином, характер і особливості сучасної війни значно піднімають роль бойової, моральної і психологічної підготовки особового складу Збройних Сил України.
1. Сутність психологічної підготовки особового складу до ведення бойових дій.
Розглядаючи психологічні чинники сучасного бою, необхідно підкреслити, що воїн - не сліпе знаряддя в руках зовнішніх обставин бою і природних інстинктів. Його поведінка у вирішальній мірі визначається спрямованістю особистості, особливостями характеру, інтелекту, волі, емоцій, здібностей. Без розуміння цього неможливо пояснити звідки беруться саможертовність, виправданий ризик, взаємовиручка в тих ситуаціях, де здавалося б повинен переважати інстинкт самозбереження. Саме переважаючі мотиви, рівень бойового досвіду визначають поведінку воїна в умовах дії "повторних" психологічних чинників бою: небезпеки, раптовості, несподіванки, новизни бойових подій, дефіциту часу і інформації, втрати бойових товаришів, дискомфорту, участі в насильстві і ін. Соціальні, бойові, фізіологічні і психологічні чинники впливу на поведінку воїнів в бою діють в різний час з різною силою, в різних комбінаціях. Небезпечна для життя обстановка буде по різному сприйматися воїнами які різним чином розуміють цілі війни та неоднаково ставляться до противника, до товаришів по службі, командирів, що беруть участь в різних видах бою, що відрізняються бойовим досвідом, типом нервової системи і т.д. Військові керівники всіх рівнів повинні передбачати специфіку впливу чинників бою на поведінку воїнів і прагнути додати їм позитивний мобілізуючий, активізуючий характер.
Військово-психологічні дослідження дозволили виявити особливу дієвість бойових чинників, у вигляді, умов і інтенсивності бойових дій, особливості зброї, що застосовується, надійність засобів захисту, тимчасові, природно-географічні, погодно-кліматичні умови, об'єм і співвідношення втрат сторін.
Останнім часом військові фахівці все більш прогнозують можливість появи на полях битв зброї несмертельної дії (ЗНД) і психотронної зброї, яка за своїми характеристиками наближається до ЗМУ. Можна прогнозувати, що повна нерухливість бойової техніки, вихід з ладу систем зброї і управління одночасно на великих площах, засліплення військовослужбовців і ін. будуть здійснювати шокуючий вплив на людську психіку. Не виключається і прямий вплив на психіку воїнів за допомогою розпилення над частинами і підрозділами психотропних засобів (нейродепресантів, знерухомувачів тощо), опромінення НВЧ (надвисокими частотами) - і психотронними генераторами. А це означає, що у сторін, які ведуть боротьбу, з'являється реальна можливість активно впливати на психофізіологічні стани, настрої, бойову активність військ противника.
Аналіз бойової діяльності різних категорій військовослужбовців показує, що основні психологічні труднощі викликають чинники реального бою, що здійснюють пригноблюючий вплив на психіку воїна або ведуть до її перезбудження, а в подальшому і до зриву діяльності. Які ж це чинники?
Небезпека (загроза)
Небезпека сприймається як об'єктивно існуючий збіг обставин або предметів, загрозливих життю і здоров'ю людей. Кров, важкі поранення або смерть бойових товаришів, руйнування укриттів, будівель або бойової техніки, як правило, паралізує непідготовлену для холоднокровного сприймання цього психіку людини. При цьому небезпека може бути реальною або уявною. Неадекватне сприймання небезпеки веде до помилок, до перенапруженості, до зриву діяльності. При цьому зростає загроза поразки від противника.
Головна небезпека - це загроза життю людини. Наприклад, людські втрати СРСР у Великій Вітчизняній війні становили: за Й.Сталіним - 7 млн., за М.Хрущовим - 20 млн., за М.Горбачовим - 27 млн. чоловік. Але справжні втрати такі: 1940 року населення СРСР становило 194 млн. чоловік, а на початку 1946 року - 167 млн. чоловік. Різниця - 27 млн. чоловік, не враховуючи середньорічного приросту населення. Друга небезпека - потрапити у полон. Наприклад, у роки Великої Вітчизняної війни потрапили у полон 5 млн. 734 тис. радянських воїнів. Третя небезпека - зникнути без вісті: у роки Великої Вітчизняної війни зникли без вісті 2,5 млн. чоловік.
Зненацькість, раптовість (несподіванка)
Як правило, її ефективний вплив на психіку людей досягається по трьох основних параметрах: за часом, по місцю і за рішенням. Наприклад, ініціатива у виборі часу, місця удару, здійснення маневру належать противнику, діючому в зоні відповідальності підрозділу. Противник завжди прагне до створення нової, тобто нестандартної (незвичайної) для підрозділу ситуації.
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 91 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |