Читайте также:
|
Якісної психологічної підготовки й ефективного розв’язання її завдань досягають умілим застосуванням різноманітних прийомів та способів впливу на психіку військовослужбовців у бойовій і гуманітарній підготовці, називаються методами психологічної підготовки. За характером застосування й впливу на психіку воїнів вони поділяються на вербальні, практичні та емоційно-вольової саморегуляції.
Вербальні методи, до яких належать: переконання, навіювання, психологічна консультація. Головне їх призначення полягає в тому, щоб формувати правильне уявлення про необхідні зміни у психіці воїнів і психології військового колективу та викликати їх.
Переконання – один із основних методів психологічної підготовки, який забезпечує ефективність усіх інших методів, а також лежить в основі діяльності та поведінки воїна. Переконаннями є такі знання, які для нього мають особистісний смисл, тобто вони формують його свідомість і світогляд, регулюють світосприйняття і світорозуміння. Воно звернене до логіки та розуму воїна.
У роботі з особовим складом офіцеру допомагає знання основних умов ефективності переконання:
особиста переконаність офіцера та його захопленість військовою справою;
всебічна та досконала професійна підготовленість і компетентність;
знання й уміле використання індивідуально-психічних особливостей воїнів та елементів психології військового колективу;
уміння контактувати з підлеглими, здобувати їх довіру та впливати на них;
логіка, ясність та правдивість у викладанні матеріалу;
відвертість, емоційність і власний оптимізм;
уміння доводити, заперечувати та пояснювати різноманітні твердження, уміло використовуючи факти й приклади;
дотримання правил педагогічного такту тощо.
Переконання знаходиться у тісному зв’язку зі світоглядом, емоціями, почуттями та волею воїна, безпосередньо впливають на зміст мотивації діяльності воїна та формують його настанову й життєві орієнтири. Переконаність – основа таких вольових рис, як мужність, рішучість, вірність ідеалам, стійкість, цілеспрямованість, послідовність, що допомагають воїну успішно оволодівати необхідними військово-професійними навичками й вміннями, успішно долати труднощі військової служби та сучасної війни.
Навіювання, яке спрямоване до підсвідомості військовослужбовця, розраховане на некритичне сприйняття інформації та має на меті сформувати відповідні мотиви поведінки та діяльності. Різниця між переконанням і навіюванням полягає в тому, що перше спрямоване до логіки й розуму воїна, а друге – до підсвідомості та почуттів, на некритичне сприйняття певної інформації.
Навіювання – закономірне психічне явище, що ґрунтується на особливій властивості людини – сугестивності (нахил до навіювання), яка тією чи іншою мірою притаманна кожній людині, з часом вона стає характеристикою воїна, психіці якого властиві такі сприятливі до навіяння риси, як невпевненість у собі, низька самооцінка, почуття власної неповноцінності, покірність, довірливість, сором’язливість, полохливість, надмірна вразливість та емоційність, низький темп психічної діяльності.
Взагалі, сугестивність – це нормальна властивість психіки воїна, але надмірна сугестивність, а особливо за критичних обставин, може викликати дезорганізацію поведінки та паніку, і тому є вкрай небажаною. Протилежною рисою сугестивності є критичність (табл. 2).
Таблиця 2
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 101 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |