Читайте также:
|
Морфофізіологічні адаптації пов'язані зі зміною зовнішньої та внутрішньої будови паразитів і функціонування їх систем органів. Перехід до паразитизму супроводжується появою пристосувань до умов існування. Серед них різноманітні органи фіксації паразитів: присоски, гачки, присмоктувальні щілини гельмінтів, чіпкі кінцівки членистоногих, ротовий апарат кліщів тощо.В організмі хазяїна постійний паразит забезпечений їжею. Зв'язок із зовнішнім середовищем,особливо ендопаразитів, опосередкований через організм хазяїна. Внаслідок цього в будові багатьох паразитів є тенденція до спрощення.
Вони поділяються на:
- Прогресивні адаптації: наявність органів фіксації (присоски, гаки, кігтики вошей, ротовий апарат кліщів); складну будову зовнішніх покривів (кутикула, тегумент); молекулярна "мімікрія" (подібність структури білків і ферментів паразита і господаря); виділення кишковими паразитами антиферменти (зашита від перетравлення соками господаря); внутрішньоклітинний паразитування; іммунносупрессівного дію паразитів (ендопаразити секретують протеази, руйнують імунні комплекси і клітини господаря), багате харчування забезпечує можливість інтенсивного роззмноження.
- Регресивн і: редукція органів руху і деяких систем (кровоносної, дихальної); спрощення будови нервової системи та органів чуття.
В організмі людини існують три види трихомонад:
• кишкова трихомонада {Trichomonas hominis) -у товстій кишці;
• ротова трихомонада (Trichomonas tenax) – у ротовій порожнині;
• сечостатева (піхвова) трихомонада (Trichomonas vaginalis) - у сечостатевих шляхах чоловіків і жінок.
Трихомонада кишкова - Trichomonas hominis – збудник кишкового трихомонозу.
Локалізація - у товстих кишках. Географічне поширення – повсюдне.
Морфологічні особливості Маленький джгутиконосець 5-15 мкм, овальної форми з 1 міхуроподібним ядром, 3-4 джгутиками, ундулююча мембрана. Тіло пронизане опірним стрижнем, який закінчується загостреним шипом на задньому кінці тіла. Живиться бактеріями та осмотично. Розмножується поздовжнім поділом.Цисти не утв.
Патогенне значення та діагностика. Зараження відбувається через їжу та воду, які забруднені фекаліями, що містять трихомонади. Патогенне значення не встановлене.
Лабораторний аналіз ставлять у випадку знаходження трихомонад у фекаліях.
Профілактика. Особиста - миття; термічна обробка їжі та їхнє ретельне миття. Громадська –санітарний стан джерела водопостачання, харчових.
Трихомонада піхвова - Trichomonas vaginalis – збудник урогенітального трихомонозу.
Локалізація - сечостатеві шляхи. Географічне поширення – повсюдне.
Життєвий цикл: паразитує тільки в людини.Передається від однієї людини до іншої тільки у вологому середовищі. У зовнішньому середовищі паразит швидко гине. Інвазійна форма - трофозоїт.
Морфологічні особливості Має значно більші розміри 7-30 мкм, грушеподібної форми з 1 міхуроподібним ядром, 4 джгутиками та ундулюючою мембраною. Тіло пронизане опірним стрижнем, який закінчується загостреним шипом на задньому кінці тіла.
Патогенне значення та діагностика. Зараження відбувається статевим шляхом а також при користуванні спільною білизною та предметами особистої гігієни. Джерелом інфекції може стати недостатньо стерильний гінекологічний інструмент. Викликає запальні процеси у статевих шляхах.
Діагноз виявлення вегетативних форм у виділеннях із статевих шляхів.
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 377 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |