Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Тема № 9. Цінова політика підприємства і ціноутворення на підприємстві.

1. Система цін в економіці, принципи диференціації цін. 2. Цінова політика. 3. Стратегія ціноутворення.

1. Ціна — комплексна економічна категорія, в якій сконцентровані всі основні економічні інтереси держави та суспільства, виробників та сповивачів.

До речі, саме в понятті «ціна» закладене протиріччя між цими інтересами.

В залежності від того, яка ознака взята для класифікації, всі види цін можна розподілити на різні групи.

1. За характером обслуговуючого обігу розрізняють:

Оптові ціни купівлі та продажу.

Роздрібні ціни.

Відпускна ціна на підприємствах громадського харчування — особлива форма роздрібної ціни.

2. В залежності від державного впливу, регулювання, ступеню концентрації на ринку розрізняють:

Вільні ціни (ринкові ціни) — ціни, що встановлюють виробники продукції та послуг на основі попиту та пропозиції на даному ринку.

Регульовані ціни — ціни, що встановлюються відповідними органами державного управління. В свою чергу, регульовані ціни можуть бути гарантовані, рекомендовані, лімітні.

3. За способом встановлення, фіксації розрізняють:

Тверді ціни або постійні, які встановлюються в момент підписання договору й не змінюються протягом всього строку поставки продукції за даним договором.

Рухлива ціна — така ціна, коли в договорі передбачено, що ціна фіксована на момент укладання договору, може бути переглянута в майбутньому, якщо на момент виконання договору ринкова ціна зміниться.

Плаваюча ціна — ціна, що обчислюється в момент виконання договору шляхом перегляду первісної ціни з урахуванням цін у витратах виробництва, за період часу, необхідний для виготовлення продукції (інфляція, стійка зміна цін на ресурси).

Перелічені види цін широко використовуються в міжнародній торгівлі.

4. За способом отримання інформації про рівень цін:

Ціни, що публікують.

— Довідкові ціни.

— Прейскурантні.

— Біржові.

— Ціни аксонів, торгів.

Розрахункові ціни використовуються в договорах на нестандартне обладнання, що виготовляють за індивідуальними замовленнями

5. В залежності від ринку:

Ціни товарних аукціонів.

Біржові котирування.

Ціни торгів.

6. З урахуванням фактору часу:

Постійна ціна.

Сезонна ціна.

Ступінчата ціна.

2. Цінова політика — принципи й методи визначення цін на товари і послуги.

Основні цілі цінової політики наступні:

— подальше існування підприємства;

— короткострокова максимізація прибутку;

— короткострокова максимізація обігу;

— максимальне збільшення збуту;

— «зняття вершків»;

— лідерство за якістю.

3. Ціноутворення — процес розрахунку та обґрунтування цін на товари та послуги.

Стратегія ціноутворення — це набір практичних факторів й методів, котрих доцільно додержуватись при встановленні ринкових цін на конкретні види продукції, що випускає підприємство.

До числа цінових стратегій відносять:

— стратегію високий цін (застосовується тоді, коли підприємство переконане, що є коло покупців, пред’являть попит на дорогий товар);

— стратегія середніх цін (нейтральне ціноутворення);

— стратегія низьких цін (стратегія цінового прориву);

— стратегія цільових цін;

— стратегія пільгових цін;

— стратегія «зв’язаного» ціноутворення;

— стратегія «наслідування лідера».

Основні типи ціноутворення:

— директивне;

— ринкове;

— ринкове з елементами державного регулювання.