Читайте также:
|
Тема: Країни Європи (2 год).
Мета: сформувати систему знань про склад регіону, особливості
населення, ПРП і загальні риси господарства; визначити
значення інтеграційних процесів у формуванні господарства
регіону,
продовжити розвивати вміння аналізувати, систематизувати,
узагальнювати вивчений матеріал;
виховувати любов і повагу до України та інших країн
світу, почуття співпричетності до процесів євроінтеграції..
Обладнання: політична карта Європи, атласи по географії для 10 класу.
План
1. Склад регіону Європа. Загальна характеристика.
2. Особливості демографічної ситуації та ПРП країн Європи.
2. Господарство. Значення інтеграційних процесів у його формуванні.
Зв’язки України з країнами Європи.
Література
1. Кобернік С.Г., Коваленко Р.Р. Географія. Підручник для 10 класу
загальноосвітніх навчальних закладів. – Харків: Оберіг, 2010, ст. 146-159.
2. Яценко Б.П. Економічна і соціальна географія світу: Підручник для 10 кл.
серед. шк. – К.: Артек, 1999, ст.
3. Масляк П.О., Дахно І.І. Економічна і соціальна географія світу 10 кл.-
Київ: Вежа, 2004, ст.
4. Бершадська Т. Економічна та соціальна географія світу 10 клас. - Т.:
Підручники посібники, 2001 ст.88- 93, 112-120, 122-130.
5. Кругла Н.Я., Довгань Г.Д. Економічна і соціальна географія світу 10 клас:
Посібник для вчителя. – Х.: Ранок, 2002, ст.78-84, 97-99.
6. Кузик С.П. Економічна і соціальна географія світу: Посібник для студентів
географічних спеціальностей вищих навчальних закладів. - Л.: Світ, 2002,
ст. 185-190, 237- 245, 285-293, 309-315.
1.
Європа нині налічує 45 самостійних країн і територію Гібралтар (належить Великобританії).
Площа Європи – 10,8 млн.кв.км (7,4 % площі суходолу)
Населення – 747,5 млн.чол. (11,5% населення світу)
1/3 промислового виробництва. Великий політичний центр світу. Всі країни, крім Ватикану, є членами ООН.
Інтеграційні утворення – РЄ, ОБСЄ, НАТО, ЄС, Євробанк.
За рівнем економічного розвитку: 24 країни – високорозвинені (Зах. Європа), 20 країн з перехідною економікою (Цн. і Сх. Європа)
За формою правління: монархій – 12 (11 конституційні, 1 теократична), решта – республіки.
За державним устроєм: федерацій – 6, унітарних – 38.
Країни-карлики: Андорра (465 кв.км), Мальта (316 кв.км), Ліхтенштейн (160 кв.км), Сан-Марино (61 кв.км), Монако (1,95 кв.км), Ватикан (0,44 кв.км).
ЕГП країн Європи: невеликі розміри країн зумовлюють їхню територіальну близькість та транспортну доступність; більшість мають приморське положення; територіями країн Європи проходять транзитні залізничні, автомобільні, авіаційні шляхи; країни Європи наближені до важливих сировинних баз Росії, Пн. Африки, Перської затоки. Складна екологічна ситуація – недоліки ЕГП.
Держави Європи є партнерами-членами багатьох економічних і політичних організацій: ЄС (27), НАТО (26), РЄ (всі),
ЄБРР, СНД (12).
Формування політичної карти Європи: протягом ХХ ст.. межі країн неодноразово змінювалися, особливо наприкінці ХХ ст.: ФРН, СРСР, Чехословаччина, Югославія.
По географічній суміжності, історичному розвитку, економічному потенціалу Європу поділено на Західну, Центральну і Східну. Західноєвропейський регіон знаходиться на крайньому заході Євразії. Це 25 країн, які разом виробляють 1/4 промисловості і 1/5 с/г продукції світу. Це суверенні держави, тільки Гібралтар - колоніально залежна, Андорра знаходиться під протекторатом Франції і Іспанії.
За формою державного управління країни є республіками (Німеччина, Італія, Франція) і монархіями (Великобританія, Норвегія, Іспанія, Швеція).
У минулому Західноєвропейські держави були метрополіями великих колоніальних імперій, які володіли величезними територіями в Африці, Азії, Латинській Америці. Багато століть підряд регіон утримував історичне лідерство, звідси почались Великі географічні відкриття, зародився капіталізм, відбулася перша промислова революція. Країни Західної Європи теж неоднорідні:
1) економічно розвинуті - ФРН, Великобританія, Франція, Італія;
2) малі промислово розвинуті – Австрія, БеНіЛюкс, Норвегія, Швеція, Швейцарія, Фінляндія, Данія, Ісландія;
3) середньорозвинуті - Іспанія, Португалія, Греція, Ірландія;
країни-карлики – Андорра, Ватикан, Мальта, Монако, Сан- Марино, Ліхтенштейн (населення не більше 20-25 тис. чол.).
Центральна Європа – єдиний територіальний масив, розташований між Західною та Східною Європою, від Балтійського моря на півночі до Чорного і Адріатичного на півдні. Це 20 країн: Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Болгарія, Румунія, Словенія, Хорватія, Македонія, Боснія і Герцеговина, Сербія, Чорногорія, Албанія, Литва, Латвія, Естонія, Білорусь, Україна, Молдова.
Ці країни досить відмінні за природно-ресурсним потенціалом, населенням, економічним розвитком, але мають тісно сплетену суть історичної долі, структуру господарства, це і дає змогу розглядати їх як єдиний Центральний регіон.
Великі зрушення 90-х р. сформували нову політичну карту цієї частини Європи. В результаті розпаду СРСР Білорусь, Молдова, Литва, Латвія, Естонія стали незалежними. Припинила існування Рада Економічної Взаємодопомоги і Військова організація Варшавського Договору, які були основними чинниками інтеграційних процесів у Центральній Європі, за часів соціалізму. Після розпаду СРСР виникло нове політичне утворення СНД (країни Прибалтики не входять). З карти зникла Німецька Демократична Республіка з 1990 р. було утворено єдине ФРН. На території колишньої Чехословаччини мирним шляхом утворились Чехія і Словаччина. Замість Соц. Федеративної Республіки Югославії в результаті збройного конфлікту утворилися незалежні Словенія, Хорватія, Македонія, Боснія і Герцеговина, Сербія і Чорногорія.
В цілому ЕГП країн Центральної Європи вигідне, воно характеризується:
а) компактним розміщенням у центрі Європи, з одного боку знаходяться розвинуті країни Західної Європи, що впливає на економічну політику на світовому ринку, з другого – країни СНД, Росія, Україна, які є традиційно економічними партнерами.
б) виходом до моря з усіх країн регіону, що дає змогу їм здійснювати широкі контракти із зовнішнім світом.
в) розвинутою мережею транспортних комунікацій (територію в усіх напрямках перетинають з/д автомобільні шляхи, трубопроводи, лінії електропередач, Дунайська водна система).
г) сусідським положенням, країни мають в основному невелику територію їх кордони не створюють природних перешкод для транспортних сполучень.
Східна Європа – європейська частина Росії. Росія – євразійська країна, що має один з найбільших природно-ресурсних потенціалів світу, і завдяки цьому відноситься до провідних країн світу.
2.
Населення Європи характеризується: І тип відтворення (крім Албанії), депопуляція, додатнє сальдо міграцій, багатонаціональних країн – 6 (В.Британія, Іспанія, Швейцарія, Молодова, Україна, Росія).
Європа – густонаселений регіон, середня густота 69,2 чол/кв.км, але має свої особливості розміщення, національного складу щодо регіонів.
Урбанізація 70%, 60 міст-мільйонників, Англійський та Прирейнський мегаполіси (по 35 млн. чол.).
Населення розмовляє мовами індоєвропейської мовної сім’ї (найпоширеніша у Європі німецька мова).
Переважаюча релігія – християнство, мусульманство на Приураллі, в Албанії, Боснії і Герцоговині.
Західна Європа – проживає 6,8% населення світу, але густота 100чол./ км2. Властиві процеси “ старіння націй “, 1 тип відтворення населення.
Висока внутрішня міграція населення, за межі регіону виїздить небагато (з Англії до Канади, США, Австралії) і навпаки, зростає кількість імігрантів, переважно з постсоціалістичних, арабських країн Близького Сходу, Африки, Південної Азії. У структурі зайнятості – помітне зростання зайнятих у невиробничій сфері і зменшення працюючих у матеріальному виробництві. Розміщення населення також нерівномірне: найгустіше заселені (300 чол./км2) Пд.-Сх. Англія, Нідерланди, Бельгія, Пв. Франція, Рур у ФРН (це пояснюється вигідним ЕГП, високою концентрацією промисловості, міст). Пв. Європа найменш заселена із-за складних природних умов. Міське населення значно переважає над сільським, але не однаково скрізь (у ФРН, Великобританії, Швеції урбанізація 80%, у Португалії 50%).
Головною формою міського розселення є агломерації (найбільші Лондонська, Паризька). Є у регіоні і потужні мегалополіси (Англійський, Прирейнський – території ФРН, Бельгії, Нідерландів, Франції).
За кількістю великих міст, їх густотою Західна Європа випереджає Північну Америку, але в них менш розвинуті приміські зони і вони менш людні. Із-за екології темпи зростання кількості жителів периферійних районів в агломерацій вищі, ніж темпи зростання міських жителів. Села в Західній Європі значно відрізняються від сіл Східної Європи за способом життя населення, функціями, виглядом.
Населення Центральної Європи становить приблизно 1/4 населення усієї Європи. Ці країни мають спільні риси:
1) демографічні процеси тут зумовлені наслідками ІІ світової війни,
2) перебудова економіки зумовила розвиток процесів урбанізації і відповідно змін у відтворенні населення, його розміщення.
В цілому для країн Центральної Європи,, крім Албанії, характерний 1 тип відтворення. Після повоєнного значного приросту із 70 р. намітилась тенденція до падіння темпів приросту, “ старіння нації “.
У Центральній Європі відбувся значний перерозподіл міського і сільського населення: міське населення зростає, в усіх країнах, крім Албанії, 50%.
Центральна Європа – добре освоєна і заселена територія, але нерівномірно: найгустіше заселені Чехія, Польща, Албанія, Угорщина, Словаччина, Югославія, найменше – країни Балтії. В усіх країнах зростає кількість міст. Найбільші міські агломерації: Бухарестська, Празька, Софійська. Велику густоту сільського населення мають тільки Албанія і Македонія. Населення регіону переважно зайняте в промисловості, с/г, невиробничій сфері, роль якої зростає. Водночас гостро стоїть питання безробіття. Етнічний склад не дуже строкатий: проживають народи двох мовних сімей -–індоєвропейської, до якої належать слов’янська (поляки, чехи, словаки, серби, хорвати, словенці, українці, білоруси), балтійська (литовці, латиші), романська (румуни, молдавани), албанська (албанці) мовні групи та уральської мовної сім’ї у складі угоро-фінської мовної групи (угорці, естонці). Країни є одно - і багатонаціональні, але на сучасному етапі переважають процеси утворення однонаціональних держав, що часом призводить до загострення міжнаціональних конфліктів.
Східна Європа – населення І типу відтворення, 3 мовних груп: індоєвропейської (80%), алтайської (Поволжя, Урал), уральської (карели, комі). Значні відмінності щодо розселення, тому що слабо заселені північні райони. Переважає міське населення. Більшість зайнята у матеріальному виробництві, на півночі трудових ресурсів не вистачає.
Природні умови переважно сприятливі: немає велетенських гір чи посушливих і холодних територій. У рельєфі поєднується рівниний та гірський (Піренеї, Альпи, Апенніни, Балкани, Карпати).
Клімат від субарктичного до субтропічного, переважає помірний.
Природні ресурси різноманітні, але вичерпані.
Щодо ПРП (природно-ресурсного потенціалу), то виділяється Східна і Центральна Європа. У Західній Європі мінеральні ресурси різноманітні, але їх запаси значно вичерпані. Велике значення мають лише: буре вугілля у ФРН, газ у Нідерландах, уран у Франції, нафта й газ на шельфі Північного моря, боксити у Греції, калійна сіль у Франції, ФРН, свинцево-цинкові руди в Італії, Ірландії. Родючих ґрунтів мало, промислових лісів теж мало, вони використовуються з рекреаційною метою. Місцями не вистачає питної води, рівнинні річки використовуються для судноплавства, гірські – для ГЕС.
ПРП країн Центральної Європи дуже різний. У північній частині більше паливних к/к (Польща, Чехія, Румунія – кам’яне вугілля, Румунія, Албанія, Хорватія – нафта), на півдні – рудних к/к (мідні руди у Польщі, боксити в Угорщині, залізна руда на Балканському п-ві). Є також кухонна сіль у Польщі, Румунії, сірка у Польщі. В Україні є вугілля, рудні і нерудні корисні копалини. В Білорусії – гірничо-хімічна сировина. Молдова має гарні грунтово-кліматичні умови. Грунтово- кліматичні умови в інших країнах дуже різні, але сприятливі розвитку АПК.
Великий ПРП Східної Європи є основою розвитку економіки. Росія має значні запаси вугілля, нафти, газу, руд чорних і кольорових металів гірничо-хімічної сировини. Природні умови дуже різноманітні і зумовлюють спеціалізацію с/г. Лісові і водні ресурси теж значні.
Більшість країн Європи добре забезпечена водними ресурсами, тільки південна частина відчуває дефіцит. Особливо великий ГЕС потенціал мають річки Скандинавських гір та Альп.
Більшість країн багаті на земельні ресурси. Лісові ресурси у багатьох дуже виснажені. «Лісовий пояс» - Скандинавські країни.
Багаті природно-рекреаційні ресурси – основа курортного господарства Франції, Італії, Болгарії, інших.
3.
Господарство країн Європи неоднакове, хоча багато спільних рис.
У галузевій структурі переважають промисловість і сфера послуг.
Основні галузі: енергетика, наукомістке машинобудування, хімічна промисловість.
Господарство розміщено нерівномірно: «центральна вісь розвитку» від півдня В.Британії до півночі Італії і зменшення в різні боки від осі.
ПЕК більшості країн базується на імпортній сировині.
Нафтопереробка – до транспортних шляхів. Основу енергетики становлять ТЕС (55%), на АЕС виробляється 27%, ГЕС – у гірських країнах.
Металургія – стара галузь, найбільші виробники чорних металів: Росія, Україна, ФРН, Італія; кольорових – Норвегія, ФРН, Іспанія, Франція, Угорщина, Україна, Польща (алюміній).
Машинобудування –провідна галузь, основна – автомобілебудування (ФРН, Франція, Італія – легкові; Чехія, Білорусь, Україна, Росія – вантажні; Швеція, Угорщина, Україна – автобуси; Франція, В.Британія, ФРН, Україна, Росія – літаки; ФРН, Швеція, Фінляндія, Польща – морські судна), велике значення точного машинобудування.
Хімічна промисловість – ФРН, Франція, Італія, В.Британія, Росія, Україна, Білорусь.
Легка промисловість втрачає позиції через конкуренцію країн, що розвиваються.
Харчова промисловість - виноробство в Італії, Франції, Болгарії, Молдові, пивоваріння у ФРН, Чехії, виробництво макаронів в Італії, масло та сир в Швейцарії, Італії, Нідерландах, рибні консерви в Ісландії, Іспанії, країнах Балтії.
Сільське господарство більшості країн відрізняється високою інтенсивністю, механізацією, електронізацією галузі. Багато країн є експортерами с/г продукції. Виділяють 4 типи с/г:
1) північноєвропейський, 2) середньоєвропейський - основна галузь тваринництво.
3) південноєвропейський, 4) балканський – основна галузь рослинництво.
Добре розвинутий транспорт: у внутрішніх перевезеннях залізничний і автомобільний; у зовнішніх – морський (вантажі), автомобільний, залізничний, авіаційний (пасажири).
Західна Європа має добре розвинуте господарство, яке характеризується високими показниками ВВП та доходів населення, дає ¼ промислової і 1/5 с/г продукції світу. Всі країни мають інтенсивні зовнішні і внутрішні економічні зв’язки з усіма регіонами світу. Але в порівнянні з США, Японією темпи розвитку країн Західної Європи дещо нижчі, але вона була і є одним із основних центрів світового господарства, цивілізації. Характерні значні інтеграційні процеси. ЄС з 1993 р. в країнах ЕС відбудеться вільний капіталу, товарів, робочої сили, дійсні дипломи вузів, з 2001 р. єдина валюта.
Міждержавні відносини регулює Рада Європи, Парламентська асамблея РРЕ, Європарламент, Рада Безпеки. До Ради Європи прийняті майже всі країни Центральної Європи і СНД. У Європі сформувалось кілька інтеграційних утворень, поле взаємодії яких перекривається: ЄС, який діє у західній Європі, а країни Центральної Європи взяли курс на приєднання до ЄС та інших європейських структур; Північна Європа інтегрується з країнами Балтії.
У господарстві країн Європи важливу роль відіграють ТНК, це потужний фінансовий центр світу. Галузева структура характеризується переважанням наукоємних галузей машинобудування і хімічної промисловості та невиробничої сфери. Особливість в тому, що найменш розвинуті країни мають вищі темпи економічного розвитку, тоді як найпотужніші знижують темпи зростання. Найвищі показники на душу населення мають Швейцарія, Люксембург, ФРН, Швеція, дещо нижчі у Данії, Греції, Іспанії, Португалії.
У промисловості “старі” галузі переживають застій, а “нові” – розвиток. Регіон – найбільший виробник машин і обладнання – ФРН (БМВ, Фольксваген), Великобританія (Бритішлейнланд), Франція (Рено, Пежо, Сітроен), Італія (Фіат). За виробництвом побутової техніки район поступається тільки США. Тут виробляється 1/3 всіх хімікатів світу: Швейцарія – фармацевтика, ФРН – фарбники і пластмаси, Франція – парфумерія. Добре розвинута харчова, а легка промисловість переживає занепад (одяг із Азії).
1. Галузева структура господарства країн Західної Європи характеризується переважанням частки промисловості і невиробничої сфери.
2. У галузевій структурі промисловості провідну роль відіграють обробні галузі (9:1).
3. Промисловість і сільське господарство орієнтуються на виробництва, що зберігають сировину, енергію, витрати праці і використовують новітні науково-технічні досягнення.
4. У с/г лідирує тваринництво. Простежується приміська і зональна спеціалізація: Північна Європа – найбільший у світі район інтенсивного м’ясо-молочного тваринництва, де також вирощують льон, картоплю, жито, ячмінь, цукровий буряк. Середня Європа спеціалізується на вирощуванні зернових (пшениця, кукурудза, ячмінь тощо), овочів і фруктів помірного поясу в поєднані з м’ясо- молочним тваринництвом. Південна (Середземноморська) Європа – район тропічного сільського господарства, де вирощують також зернові.
5. Господарство країн Західної Європи високо розвинуте і характеризується високими показниками сумарного ВВП.
Однією із причин є інтенсивні зовнішні і внутрішні зв’язки регіону. На сьогоднішній день Європа вийшла на світову арену як єдине ціле в торгівлі, економіці, політиці, культурно-технічному обміні.
Західноєвропейська транспортна мережа дуже якісно виконує вимоги інтеграційних процесів в регіоні, забезпечуючи внутрішні і зовнішні перевезення. Найбільший обсяг припадає на автомобільний транспорт у пасажиро – вантажоперевезеннях. Значення залізничного зменшується. Водний забезпечує зовнішні і частково внутрішні перевезення – по р. Рейн. Зростає роль повітряного і трубопровідного. Транспортна система Західної Європи постійно удосконалюється і модернізується в технічному відношенні.
Імпорт – сировина, енергоносії, напівфабрикати.
Експорт – машини, обладнання, хімікати.
2/3 зовнішніх операцій припадає на взаємну торгівлю країн регіону, 1/5 – на країни, що розвиваються, 1/10 – на США і Японію.
Центральна Європа – з 1989р. країни стали на шлях докорінних реформ, створення основ ринкової економіки. Всі країни належать до типу країн із середнім рівнем розвитку. Провідні позиції мають Польща, Словенія, Естонія, Латвія, Чехія, Словаччина, Литва, Хорватія, менш розвинуті Румунія, Албанія, Боснія та Герцеговина. Чехія – індустріальна країна, Молдова – аграрно-індустріальна, решта – індустріально-аграрні країни (промисловість 45-60%).
ПЕК регіону орієнтується на власні і імпортні енергоносії з Росії. Вугілля є основою ПЕК у Польщі, нафта і газ – в Румунії, Албанії. Тому в електроенергетиці переважають ТЕС. У Чехії, Словаччині, Угорщині, Болгарії, Литві, Білорусії, Україні працюють АЕС. В країнах Балканського півострова – ГЕС і ГАЕС. Альтернативні джерела найбільш поширені в Угорщині.
Чорна металургія – не галузь спеціалізації, крім України, але великі металургійні райони склалися в Польщі, Румунії. Кольорова металургія – галузь спеціалізації в більшості країн, виплавляють алюміній (Угорщина, Хорватія, Боснія і Герцеговина), мідь (Польща, Сербія, Болгарія, Албанія), цинк і свинець (Словенія, Болгарія, Румунія, Сербія, Македонія).
Машинобудування займає чільне місце, спеціалізується на виробництві машин, устаткування, обладнання, верстатобудуванні (Польща, Чехія, Словаччина). Із транспортного машинобудування особливо розвинуті автомобілебудування (Чехія, Угорщина, Польща, Румунія, Латвія), суднобудування (Польща, Хорватія), виробництво вагонів і локомотивів (Польща, Румунія, Чехія, Латвія). Точне машинобудування найбільше розвинуте в Угорщині, Чехії, Польщі, країнах Балтії.
У хімічній промисловості переважають галузі нафто-, газо- і вуглехімії, виробництво добрив, полімерів, хімічних волокон (Польща, Чехія, Словаччина, Румунія). Зростає фармацевтика в Угорщині і Латвії.
Традиційною є легка промисловість – бавовняна, трикотажна, виробництво взуття, виробів із шкіри, скла, кераміки.
1. У господарстві країн Центральної Європи переважає промисловість, майже у всіх.
2. Галузями спеціалізації є ПЕК, кольорова і чорна металургія, які орієнтуються на власні і імпортні корисні копалини, машинобудування, в основному середнє і транспортне, легка промисловість.
3. У с/г сформувалися середньоєвропейський (переважає інтенсивне молочно-м’ясне тваринництво, картопля, кормові – Польща, Чехія, Словаччина, Прибалтика, Україна, Білорусь), балканський (переважають зернові, технічні культури, садівництво, овочівництво, виноградарство), середземноморський типи (узбережжя Адріатичного моря – цитрусові, інжир, маслини).
4. Від типу с/г залежить спеціалізація харчової промисловості: м’ясна, масложирова – в Угорщині, рибна – у Польщі, Естонії, олійна – у Болгарії, цукрова – у Словаччині, Чехії, Польщі, плодоовочеконсервна – в Угорщині, Болгарії, пивоварна – у Чехії.
Транспортна система розвинута добре. У країнах, які не мають виходу до моря, у зовнішніх перевезеннях переважає залізничний, у решті – морський транспорт. Постійно зростає роль автомобільного і повітряного, розвинута система трубопроводів.
Особливістю зовнішніх економічних зв’язків на сучасному етапі є зменшення ролі і значення взаємної торгівлі та збільшення обміну із розвинутими країнами Заходу. Експорт – сировина, паливо, зростає вага машинобудування і с/г товарів. Імпорт – енергоносії, сировина, готові товари.
В регіоні відбуваються інтеграційні процеси: Польща – входить до ЄС, багато інших – асоційовані члени ЄС; Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Словенія беруть участь в роботі Центрально-Європейського об’єднання вільної торгівлі; Румунія, Болгарія, Албанія, Україна – у ЧЕС.
Східна Європа – основою економіки є ПЕК, галузями спеціалізації є металургія, хімічна, лісова, легка промисловість, машинобудування, які в основному опираються на власну сировину і кадри. В АПК основою є зернове господарство. Добре розвинута транспортна мережа.
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 707 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |