Читайте также:
|
Культуру, побут, походження та розселення народів вивчає наука етнографія. Більшість вчених вважає, що у сучасному світі існує від 3 до 5 тис. малих і великих народів. За статистичними даними, 321 народ налічує у своєму складі понад 1 млн осіб, 7 народів — більше ніж 100 млн (китайці (ханьці) — 1190 млн, хіндустанці — 265, бенґальці — 225, американці — 205, бразілійці — 175, росіяни — 150, японці — 123).
Класифікація країн за національним складом населення. За національним складом населення у світі виділяють три групикраїн: однонаціональні, двонаціональні та багатонаціональні. Однонаціональними вважають країни, в яких понад 90 % населенняскладають представники однієї нації (Данія, Швеція, Портуґалія,Італія, Ірландія, Греція, Південна Корея, Японія, Ємен, Банґладеш,Саудівська Аравія та ін.). Класичним прикладом двонаціональної
країни є Бельґія, де проживають фламандці і валлони. Більшість країн світу є багатонаціональними. Найбільш строкатий етнічний склад в азіатських країнах — Індії та Індонезії, в них проживає понад 100 народів. Саме у країнах з багатонаціональним складом населення часто виникають міжетнічні суперечності.
Мови народів світу. Головною ознакою народу є спільність мови. Тому найбільшуживана класифікація народів базується на мовному факторі. У су-
часному світі нараховується близько 5 тис. різних мов. Найбільша з них — індоєвропейська, нею розмовляють понад 150 народів (45 % населення світу, в Європі — 94,5 %). Китайсько - тибетська мовна сім’я — друга за чисельністю (22,6 % населення світу). До найбільш поширених мов світу належать: китайська (кількість осіб, що розмовляє цією мовою, на початку XXI ст. становила 1,3 млрд осіб), англійська (450 млн осіб), хінді і урду (350), іспанська (300), російська (240), бенґальська, індонезійська, арабська (по 180), портуґальська (170), японська (123), німецька та французька (по 100). Цими умовами розмовляє майже 70 % населення світу.
Релігії народів світу. Релігія — це світогляд і світовідчуття та відповідна поведінка людини, що ґрунтується на вірі в існування надприродного. Для суспільства релігія є об’єднанням загальнолюдських цінностей і норм,невід’ємною частиною культури й окремої людини та етносу в цілому.
Християнство — релігія, що базується на вірі в Ісуса Христа.
Основні положення християнства (догми) сформульовані в Біблії та постановах Вселенських соборів. Центральне місце посідає догма воскресіння Ісуса Христа. Усі три гілки християнства — католицизм, православ’я і протестантизм — об’єднують близько 2 мільярдів вірян у всьому світі. Православ’я більш поширене в країнах Східної Європи та Близького Сходу; католиків найбільше у Західній Європі, у країнах Америки; протестанти поширені в Німеччині, Швейцарії, Великій Британії, скандинавських країнах, Канаді, Австралії, США та ін.
Іслам (від араб. покірність), або мусульманство, — релігія, що базується на вірі в єдиного всемогутнього бога Аллаха і його пророка-посланника Мухаммеда (або Магомета, звідки ще одна назва релігії — магометанство). У цій релігії виділяються дві основні течії — сунізм та шиїзм. Найбільше мусульман мешкає в Азії і Африці, а їхня загальна кількість у світі сягає 1 мільярда та продовжує швидко збільшуватися.
Буддизм — єдина зі світових релігій, що базується не на вірі в Бога, а на вірі в Будду — просвітленого, яким за певних обставин може стати будь-хто, якщо звільнить душу від страждань, зумовлених нездійсненними бажаннями. Буддизм поширений в Індії, Монголії, Китаї, Шрі-Ланці, частково в Середній Азії і Сибіру (450 млн вірян).
Релігійні особливості мусульманства в поєднанні з сучасними тенденціями розвитку геополітики, економіки, ідеології, культури призвели до зростання в міжнародних відносинах ролі країн ісламського світу. Крім того, багато військово-політичних конфліктів у сучасному світі почалися з протистояння прихильників різних віросповідань.
Трудові ресурси і зайнятість населення. Трудові ресурси — це частина населення, що має фізичні і духовні здібності, загальноосвітні та професійні знання й навички дляроботи в господарстві. До трудових ресурсів належать здорові людипрацездатного віку, працюючі підлітки та працюючі пенсіонери.Переважну частину трудових ресурсів складає населення працез-
датного віку, межа якого є різною в різних країнах світу (в США, Росії, Україні — 16–60 років, Канаді — 15–66, в Мексиці і Портуґалії — 12–65). У міжнародній статистиці працездатним вважається населення віком від 15 до 65 років.
ЕАН — це частина населення, що зайнята суспільно корисною діяльністю та має від цього прибуток. До цієї категорії належать не лише люди, що фактично працюють, але й безробітні, які шукають роботу.
Проблеми зайнятості і безробіття. Безробіття — це соціально-економічне явище, за якого частина працездатного населення не може знайти роботу, стає відноснонадлишковою, поповнюючи резервну армію праці. За визначеннямМіжнародної організації праці (МОП), безробітні — це особи віком15–70 років (зареєстровані та незареєстровані в державній службі
зайнятості), які одночасно задовольняють три умови:
• не мали роботи (прибуткового заняття);
• активно шукали роботу або намагались організувати власну справу впродовж останніх 4-х тижнів, що передували опитуванню;
• готові приступити до роботи впродовж двох найближчих тижнів.
Зрозуміло, що будь-яка держава зацікавлена у високій зайнятості робочої сили. Проте жодне суспільство не здатне забезпечити усіх працездатних роботою. Так, за даними ООН, сьогодні у світі кожний третій працездатний не має роботи взагалі або має випадковий чи сезонний заробіток (приблизно 750 млн чол.). Тому безробіття є центральною соціальною проблемою сучасного суспільства. Найбільше проблема безробіття стосується молодих людей (віком від 15 до 24 років) і жінок.
Найнижчим у світі вважається рівень безробіття в країнах Східної Азії, а найвищим — у країнах Близького Сходу та Північної Африки.
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 115 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |