Читайте также:
|
Прийнято вважати, що специфіка економічного мислення особи залежить передусім від місця людини у відносинах власності, в суспільному розподілі праці, рівня її освіти.
Але як би не формувалось ЕМ, воно завжди поширюється, утверджується, відтворюється залежно від тих результатів в практичній діяльності, що таке мислення забезпечує. Дещо спрощуючи, можна стверджувати, що якщо мислення забезпечує задоволення особи результатами економічної діяльності, то до нього ставляться як до «істинного» та воно набуває умов для поширення. Якщо зіставлення результатів із втраченими можливостями зумовлює незадоволення результатами економічної діяльності – мислення зазнає змін, відповідно прагненню людини поліпшити своє положення.
Але мислення не може починатись кожного разу з чистого аркуша, воно має ґрунтуватись на певних вихідних положеннях, на певних правилах, нормах і стратегіях, що зменшують невизначеність і свободу прийняття рішень до прийнятного рівня. Тому відображенням накопиченого досвіду, вираженням форми адаптації економічного мислення до результатів його застосування стають інститути – Веблен називав їх певними способами мислення, здатними відтворювати своє існування, сучасні науковці називають їх правилами, нормами і цінностями, що регламентують нашу діяльність і взаємодію й стають продуктом компромісу і взаємної адаптації учасників економічної діяльності.
Отже економічне мислення стає основою діяльності, відривається від особистості й набуває здатності поширюватись і відтворюватись перетворюючись на інститут, що регламентує економічну діяльність.
Також принципово важливо – результати ЕД формуються безліччю факторів, тому виділити вплив певного положення економічного мислення на результати діяльності дуже складно. Відповідно оцінка істинності певних положень економічного мислення за результатами господарської практики вимагає потужної теоретичної бази, не може здійснюватись у відриві від системи знань, що дозволяє трактувати господарські факти в певному контексті. (приклад з результатами ДЕП)
Специфіка економічного мислення як характеристики свідомості суспільства, тобто риси мислення найбільш поширеного в суспільстві, які знаходять відображення в правилах і нормах економічної діяльності в суспільстві відображають як сучасні господарські процеси, так і досвід минулого, стереотипи і погляди, успадковані від діяльності, що здійснювалась на попередніх етапах розвитку суспільства, в інших суспільних умовах, для вирішення інших суспільних завдань.
Тому значною мірою, економічне мислення – сфера боротьби старого і нового, де критерієм перемоги виступає господарська практика, яка, в свою чергу, залежить від результатів такої боротьби. Відповідно, значною мірою ЕМ – зліпок минулих і теперішніх господарських процесів, що, з одного боку, протистоїть інноваціям і поширенню нових рішень, з іншого – зменшує індивідуальну суб’єктивність, заміщаючи її колективним досвідом, полегшує особі вибір, якщо вона погоджується приймати загальноприйняте як базу для особистих дій і ускладнює діяльність особи, якщо вона хоче будувати свою діяльність на ґрунті нового знання і нового бачення господарських процесів.
Тому, за критерієм факторів формування економічного мислення, я б запропонував ще одну його типізацію: традиційне і новаторське.
Не плутати новаторське з прогресивним!
Отже в системі факторів економічного мислення (практичний досвід, втілений в поширених уявленнях практиків, наука, як вираження результатів його систематизації та узагальнення) базу для виділення прогресивного в складі нового, відділення закономірного від суб’єктивного, необхідного від випадкового дає лише наука – систематизовані знання, здатні одночасно й до розвитку й до врахування досвіду.
Отже не випадково, ми наважуємось відволікати Вашу увагу дисципліною, що систематизує достатньо загальні знання.
Спробуємо обґрунтувати, чому необхідно збільшити серед чинників формування вашого економічного мислення вплив наукової складової.
По-перше, ніякої теорії – це просто погана теорія. Необхідно розуміти як певна індивідуальна господарська діяльність співвідноситься із нормою. Не іншим підприємством, другом, думкою поширеною в певному колі взаємодії, а необхідною з точки зору вимог об’єктивних закономірностей економічного розвитку діяльністю. Загальне бачення процесів, що відбуваються в господарській сфері суспільства – необхідна умова і основа активної участі в успішній (ефективній) економічній діяльності. Без здатності відрізняти закономірне, необхідне від суб’єктивного, випадкового жодна раціональна діяльність неможлива, в усякому разі ті, хто володіють такою здатністю краще, отримують суттєві конкурентні переваги і здатні вирішувати багато завдань краще за інших. Приклад із механіком.
По-друге, кожна наша дія має як передбачувані нами, так і не передбачувані, часто ігноровані нами наслідки. Вміння розуміти невідомі нам суспільні наслідки індивідуальних рішень, індивідуального вибору, розуміння того, як наш індивідуальний вибір обмежується суспільним порядком, як стихійна, децентралізована взаємодія тисяч людей, що керуються власними цілями і планами може давати результати кращі за діяльність тисяч людей, що займаються свідомим плануванням. Приклад із суперечністю особистої раціональності й вимогами суспільної доцільності.
По-третє, наука втілює накопичений людьми досвід ознайомлення з яким забезпечує людині можливість комунікації і взаємодії з іншими. І ви самі обираєте, з ким ви зможете обмінюватись інформацією вільно і легко – з тими, хто отримував її на зупинці автобуса, за стійкою бара в розмовах про поганий уряд чи хабарників, або з тими, хто отримував її в сфері професійної підготовки, там де формуються професіонали, знання яких дозволяють вирішувати професійні завдання з достатньо високим рівнем якості, з „суспільно необхідним рівнем якості” (приклад із спілкуванням в межах групи, сленг).
Тому надалі ми будемо говорити про специфіку економічної науки, специфіку теоретичного, а не просто економічного мислення.
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 147 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |