Генеза політичних ідей цього періоду характеризується тими проблемами, що були поставлені політичною наукою в різні періоди століття і є предметом обговорення та подальшого дослідження в сучасних умовах політичного життя. Теорія еліт. її засновниками були італійські політологи Гаетано Моска (1856-1941) і Вільфредо Парето (1848-1923). Провідна ідея Г. Моски передбачала створення владного класу, диференціацію владних функцій, згідно з якою влада перебувала й повинна перебувати в руках меншості - еліти, тобто класу, який править, виконує свої політичні функції, монополізує владу, дістає вигоди із своєї влади. На думку Г. Моски, скрізь виникають два класи - правлячий клас і підпорядкований клас. Другим, численнішим класом, керує перший. Він його також контролює. Проте таке становище підпорядкованого класу не є перешкодою для поступового проникнення кращих представників мас в еліту. В. Парето визначив еліту як клас, що складається з людей найбільш продуктивних і здібних у царинах своєї діяльності. Еліту як головний клас він поділяє на правлячу і не правлячу. Політична теорія М.Вебера. В своих работах Вебер исследовал отношение власти, господства, существовавшие в разные эпохи от Древнего Египта и Китая до современных ему государств Запада. Основываясь на обширном историческом материале, Вебер выделил 3 идеальных типа господства и обозначил их: 1. Легальное В условиях легального господства подчиняться следует не столько лицу, обладающему властью, сколько тем формальным правилам, законам 2. Традиционное Традиционное господство основывается на вере в неизменность существующих общественных отношений, которые освещены авторитетом традиций. 3. Харизматическое Харизматическое господство основывается на вере в необычайные, исключительные качества политического или религиозного лидера. Михельс. Железный закон олигархии — принцип теории элит, впервые сформулированный Робертом Михельсом в 1911 году. Он состоит в том, что любая форма социальной организации, вне зависимости от её первоначальной демократичности либо автократичности, неизбежно вырождается во власть немногих избранных — олигархию (частный пример — номенклатура). По его мнению, олигархизация – это следствие не психологических качеств, а организационных требований. В начале Михельс рассматривал олигархизацию как нечто отрицательное, угрожающее демократии. Однако позже он начал доказывать, что олигархизация является, в сущности, положительным качеством партии и вытекает из непременного исторического опыта, что вожди никогда не уступают свою власть массам, а только другим вождям.
Доктрина технократії. Виникнення цієї доктрини пов'язується з іменем американського професора Т.Веблена (1857-1929) й пояснюється посиленням впливу на політику науки і техніки. В таких умовах влада все більше концентрується в руках управляючих (менеджерів), радників, експертів тощо. Виникає нова соціально-політична система - технократія. Влада технократів виходить не з інтересів суспільства, а з досягнень науки в інтересах суспільства.
lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2025 год. (0.006 сек.)
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
