Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Г) аналіз групової діяльності.

Для вивчення стосунків у навчальній групі доцільно використовувати соціометрію. Учням пропонується відповісти на запитання, які дають змогу виявити їхні симпатії та антипатії один до одного, до лідерів, ровесників, яких клас не сприймає. Дослідник дає таку інструкцію: «Напишіть на аркушах паперу під цифрою 1 прізвище однокласника, якого ви вибрали б у першу чергу, під цифрою 2 – кого б ви обрали, якби не було першого, під цифрою 3 – кого б ви обрали, якби не було першого і другого.» потім дослідник зачитує запитання.

Приклади запитань для вивчення ділових стосунків.

І. 1) кого зі своїх однокласників ви попросили б у разі необхідності надати допомогу у підготовці до уроку (в першу, другу, третю чергу)?

2) кого зі своїх однокласників ви не хотіли б просити у разі необхідності надавати вам допомогу у підготовці до уроку?

ІІ. 1) з ким ви поїхали б у тривалу подорож?

2) кого з однокласників ви б не взяли у подорож?

ІІІ. 1) хто з однокласників краще виконає обов’язки старости?

2) кому з учнів класу найважче буде виконувати обов’язки старости?

Приклади запитань для вивчення особистих стосунків.

І. 1) до кого з однокласників ви звернулися б за порадою у важкій життєвій ситуації?

2) з ким із однокласників вам не хотілося б ні про що радитися?

ІІ. 1) якби всі однокласники жили в польовому таборі, з ким із них вам хотілося б поселитися в одній палатці?

2)якби ваш клас переформували, кого з однокласників ви не хотіли б залишити у своєму класі?

ІІІ. 1) кого з однокласників ви запросили б на день народження?

2)кого з однокласників ви не хотіли б бачити на своєму дні народження?

Для опрацювання одержаних даних існує два графічних способи, що доповнюють один одного:

1. 
   таблиці результатів;
2. 
   соціограми.

Таблиці результатів заповнюються в першу чергу, окремо за діловими і особистими стосунками (табл..1). По вертикалі записуються за номерами прізвища всіх учнів класу, які вивчаються; по горизонталі – тільки їх номер. На відповідних перетинах цифрами +1, +2, +3 позначають тих, кого вибрав би кожен учень в першу, другу, третю чергу, цифрами – 1, -2, -3 тих, кого учень не обирає в першу, другу, третю чергу.

Соціометрична таблиця результатів.

Таблиця 1.

Взаємний позитивний або негативний вибір обводиться в таблиці кружечком (незалежно від черговості вибору). Після того, як позитивні й негативні вибори будуть занесені до таблиці, треба підрахувати по вертикалі алгебраїчну суму всіх одержаних кожним учнем виборів (сума виборів). Потім треба підрахувати суму балів для кожного учня, враховуючи при цьому, що вибір у першу чергу дорівнює +3(-3), у другу +2(-2), в третю +1(-1). Після цього визначається кількість виборів і статус учня у класі.

^ Для визначення рівня згуртованості класу використовується формула:

Згуртованість

Де - сума всіх взаємних виборів у класі;

n – кількість учнів.

Згуртованість класу тим вища, чим ближче до одиниці коефіцієнт згуртованості.

Соціограма – це графічне зображення результатів, одержаних за допомогою соціометричної методики при дослідженні міжособистісних відносин. Вона дає наочне уявлення про внутрішньо групову диференціацію учнів класу за їх статусом (полярністю).

За даними таблиці №1 всіх учнів поділяють на чотири групи:

• 
  лідери (найбільш популярні у класі учні);
• 
  активісти (ті, що мають досить багато позитивних виборів, але дещо менше, ніж лідери);
• 
  більшість (ті, хто мають як позитивні, так і негативні вибори)
• 
  відкинуті (ті, кого взагалі ніхто не вибрав, хто має більше негативних виборів, або ті, хто не мають ні позитивних, ні негативних)

Сама соціограма будується так: спочатку будуються чотири концентричні кола. Вертикальним діаметром їх ділять на два півкола, цифрами у кружечках позначають номери дівчаток, а цифрами у трикутниках – номери хлопчиків.

Номери найбільш популярних учнів (лідерів) розміщують у центральному крузі. Причому, дівчаток – у лівому крузі, а хлопчиків – праворуч.

Номери активістів (популярних учнів) розміщують у секторі між першим та другим колами. Номери більшості учнів розміщуються у секторі між другим і третім колами. І, нарешті, номери відкинутих учнів розміщують у секторі між третім і четвертим колами. Наступним кроком є візуальне зображення стосунків, яке позначається певними лініями:

позитивний односторонній вибір;

негативний односторонній вибір;

позитивний взаємний вибір;

негативний взаємний вибір.

Цими лініями позначаються стосунки між членами класу.

На підставі даних соціометричного аналізу робляться висновки про рівень згуртованості класу; наявність угрупувань; їхні зв’язки з лідерами; про взаємодію лідерів між собою; відповідність обраного активу класу реальному; наявність учнів, яких клас не приймає та ізольованих.

З метою підтвердження вірогідності відповідей дослідження може проводитися у навчальній групі кілька разів. Для повторного дослідження беруться інші запитання.

Референтометрія здійснюється на основі матеріалів соціометрії. У соціометрії визначається структура стосунків за ознакою антипатії-симпатії. Але це не єдина основа для диференціації. Клас виступає як джерело орієнтації у світі, оцінки значущих умов діяльності, цілей і завдань та вкладу кожного в оцінку своєї особистості. Учень виділяє коло осіб, позиція і оцінка яких для нього найбільш значуща. Вони виступають для нього як своєрідне соціальне дзеркало. Це референтне коло його спілкування (референтна група), на яке він орієнтується.

Для визначення референтометричного лідера учням пропонують на бланку записати прізвище однокласника, думку якого про себе він хотів би дізнатися (як правило, учні просять дозволити записати кілька прізвищ). Можна «дозволити» записати до шести прізвищ. Опрацьовують одержані дані, як і у випадку соціометрії, будуючи референтометричну таблицю.

Учень може одночасно перебувати в кількох референтних групах. Якщо групи мають суперечливі орієнтації, то в окремої особистості може виникати внутрішньоособистісний конфлікт. У ситуації, коли група учня знаходиться поза класом, то вихователь безсилий впливати на учня.

Показником рівня розвитку класу виступає зміст мотиваційного ядра вибору партнера міжособистісних стосунків. У групах низького рівня розвитку вибір здійснюється безпосередньо за емоційним забарвленням, зовнішнім виглядом, манерою спілкування тощо. У групах високого рівня розвитку, навпаки, вибір здійснюється на основі оцінки більш глибоких особистісних якостей (світогляд, ставлення до праці, моральні якості, ставлення до інших людей).

Для груп високого рівня характерна здатність до співпереживання з будь яким однокласником. В групах низького рівня до «новачка» ставляться як до «м’ячика для побиття».

У колективі існує тенденція особистості приймати групу, як джерело орієнтації і керівництва. Психологами був проведений експеримент. Групу включали у значущу діяльність. Була задана висока швидкість виконання, що зумовлювало помилки. Пропонувалося карати за помилки, причому використовувалось два види покарань:

1) інтегральні санкції, коли при помилці карають усіх;

2) персональні санкції, коли карають когось одного за всіх, або безпосередньо винного.

Була висунута гіпотеза, згідно якої в групах різного рівня розвитку поведінка буде різна в обох випадках. Були одержані такі результати:

1. 
   якщо група низького рівня розвитку, то за другої системи покарань група працює значно швидше;
2. 
   якщо група вищого рівня – однаково.

Ці показники можна використати при визначенні рівня розвитку класу як групи.

Вивчення розвитку класного колективу